Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №522/4614/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4614/26

Провадження № 3/522/2233/26

№ 3/522/2234/26

№ 3/522/2235/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши за участі секретаря судового засідання – Єрьоміної К.М., у присутності прокурора – Острик О.В. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів ВКЗ), та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – Демонової А.С., адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , припиняючи з 14.03.2023 року діяльність на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області, будучи державним службовцем та суб`єктом декларування відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, суб`єктом згідно Примітки ст. 172-6 KУпAП, несвоєчасно 22.04.2025 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави a6o місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за результатами чого був складений протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 366/2026 від 24.03.2026 року.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області, будучи державним службовцем 9 рангу категорії «В» та cyб`єктом декларування відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), cyб`єктом згідно Примітки ст. 172-6 KУпAП, несвоєчасно 22.04.2025 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування за 2022 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 cт. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування, за результатами чого був складений протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 365/2026 від 24.03.2026 року.

ОСОБА_1 припинивши 14.03.2023 року діяльність на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області, будучи державним службовцем 9 рангу категорії «В» та cy6’сктом декларування відповідно до п.п. «в» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону та суб`єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 22.04.2025 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави a6o місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування, за результатами чого був складений протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 367/2026 від 24.03.2026 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнала в повному обсязі, підтвердила обставини викладені в протоколах та пояснила, що поважних причин пропуску строку у неї не було, щиро розкаялась, просила суд суворо не карати.

Прокурор, просила визнати винною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та з урахуванням визнання нею вини, а також даних про особу правопорушниці призначити їй мінімальне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справ, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлюється відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права i свободи, честь i гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

01.09.2022 року відповідно до наказу в.о. керівника апарату Господарського суду Одеської області № 233-к від 25.08.2022 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області.

Наказом керівника апарату Господарського суду Одеської області №222-к від 17.08.2022 ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця в межах посади державної служби категорії «В».

Крім того, 14.03.2023 року відповідно до наказу керівника апарату Господарського суду Одеської області № 59-к від 28.02.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області за власним бажанням.

Згідно частини першої, пункту 1, підпункту «в» ст. 3 Закону, суб`єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є державні службовці.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу», інші посади державної служби, не віднесені до категорії «А» i «Б» віднесено до посад категорії «В» державної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», посадова особа державної служби - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань i функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно п. 9 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання i протидії корупції.

Згідно ст. 1 Закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України a6o на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Таким чином, головний спеціаліст відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області Демонова А.С., є суб`єктом відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, та на неї поширюється дія цього Закону, i вона зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначені у ст. 45 вказаного Закону.

У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», cyб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави a6o місцевого самоврядування, a6o іншу діяльність, зазначену у п.п. "а", "в"-"r" п. 2 ч. 1 ст. 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування, за минулий рік.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави aбo місцевого самоврядування.

Крім того, пунктом 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави aбo місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, i кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави aбo місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Cyб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших полонень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку» визначено, що декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру, крім декларації кандидата на посаду.

Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування, aбo іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» — «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» — «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Частина перша статті 241-1 КЗпП України «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом» визначає, що строки виникнення i припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями i днями. Частина п`ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то ix обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє дiяльнicть», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов`язки.

Відповідно до питання 1 «Які види декларацій існують, коли ix слід подавати i який звітний період вони охоплюють?» Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що обов`язок подавати щорічну декларацію виникає в суб`єкта декларування: наступного року після припинення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, aбo перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (після звільнення)). Для цього у розділі I «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я припинив(ла) виконувати функції держави aбo органу місцевого самоврядування (після звільнення)».

Відповідно до питання 1-1 «Які декларації слід подати після відновлення обов`язку подання декларації?» Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати декларацію при звільненні 2022-2023 роки (якщо обов`язок подання декларацій настав до 11.10.2023 включно).

На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 була зобов`язана подати декларацію як особа, яка припиняє з 14.03.2023 року діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави aбo місцевого самоврядування не пізніше 31.01.2024 року.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави aбo місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, лише 22.04.2025 р. о 01 год. 00 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування.

На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 була зобов`язана подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування за 2022 рік не пізніше 31.01.2024 року.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення ч. 1 ст. 45 Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави aбo місцевого самоврядування за 2022 рік, лише 22.04.2025 р. о 00 год. 51 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави a6o місцевого самоврядування.

На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 була зобов`язана подати щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави aбo місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше 31.03.2024 року.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов`язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, припинивши 14.03.2023 діяльність на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області, за відсутності поважних причин, в порушення а. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави a6o місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 22.04.2025 р. о 00 год. 57 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави aбo місцевого самоврядування.

Згідно відповіді на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що yci документи, які суб`єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної система «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави aбo місцевого самоврядування» (далі - ITC Реєстр), зберігаються в ITC Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ITC Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ITC Реєстру відповідав фактичній даті подання документів суб`єктами декларування.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави aбo місцевого самоврядування за 2023 рік.

Згідно листа за підписом в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 (вихідний № 47-09/27771/21 від 26.04.2021), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку a6o повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави aбo місцевого самоврядування.

Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений.

Поважні причини несвоєчасної подачі декларації ОСОБА_1 не встановлені.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду Украйни від 26.05.2015 №5-pп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 KУпAП місцем вчинення правопорушення с адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не виконала вимоги ч. 1, 2 ст. 45 Закону, які виникли у неї, як у головного спеціаліста відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області, тобто місцем вчинення правопорушення є Господарський суд Одеської області, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29.

Вина ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами, а саме:

- протоколами стосовно ОСОБА_1 № 365/2026 від 24.03.2026 року, № 366/2026 від 24.03.2026 року, № 367/2026 від 24.03.2026 року; скріншотами з єдиного державного реєстру декларацій; деклараціями ОСОБА_1 ; листом з ДСР з додатками; відповідями на запит з додатками (посадова інструкція головного спеціаліста відділу документального забезпечення (канцелярія) Господарського суду Одеської області); поясненнями ОСОБА_1 від 12.03.2026 року; копіями паспорта ОСОБА_1 ; рапортами «ІПС ОВС України»; листом з управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації НАЗК; листами з НАЗК; наказом про затвердження положення УСР; положенням про УСР; витягом з наказу ДСР, рапортами про закінчення перевірки та іншими матеріалами справ.

Таким чином, ОСОБА_1 , припиняючи з 14.03.2023 року діяльність на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області, являючись суб`єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 22.04.2025 року, без поважних причин подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, п. 2-7 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції», та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області Демонова А.С., являючись суб`єктом на яку поширюються дії Закону, несвоєчасно 22.04.2025 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 розділу ХІІІ Закону, та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також, ОСОБА_1 , припинивши 14.03.2023 року діяльність на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення Господарського суду Одеської області, являючись суб`єктом на якого поширюється дії Закону, несвоєчасно 22.04.2025 року, без поважних причин подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону та вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 KУпAП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна a6o необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права i свободи громадян, на встановлений порядок управління i за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на ix відвернення aбo не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була i могла ix передбачити.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності i застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так i іншими особами.

Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як i відсутність шкідливих наслідків від нього не с тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.

Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218—221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції статті 172-4-172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання i протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире каяття.

Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Санкція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Враховуючи те, що матеріали про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, перебувають в провадженні одного судді, призначені на один час та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому зазначені матеріали стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, необхідно об`єднати в одне провадження.

Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні та особою під час розгляду справи не надано.

На підставі викладеного і керуючись ст. 9, 24, 33, 34, 36, 172-6, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», –

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , єдиний унікальний номер справи №522/4614/26, провадження №3/522/2233/26, №3/522/2234/26, №3/522/2235/26, об`єднати в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер справи №522/4614/26, провадження №3/522/2233/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працевлаштовану, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок;

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ