Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №333/11913/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 28.07.2026 Справа № 333/11913/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1710/26 Головуючий у 1-й інстанції: Наумова І.Й.

Є.У.№ 333/11913/25 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Мінгазова Р.В.,

Онищенка Е.А.,

секретар Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляв адвокат Рогозін Олексій Вікторович, на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, в якій просила оголосити померлим її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який загинув у населеному пункті Новий Шлях (Новий Путь) Глушківського району, Курської області ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Зазначала, що сержант ОСОБА_3 був переведений та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.03.2025 №104. Згідно сповіщення сім`ї №273/2025 гранатометник 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісті 22.05.2025 в районі населеного пункту Новий Путь, Глушківського району, Курської області під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини.

З акту службового розслідування та заяв побратимів вбачається, що ОСОБА_4 зник безвісті під час стрілецького бою, однак через неможливість свого часу вивезення тіла та проведення обов`язкової експертизи ДНК, його не визнали таким, що загинув. З моменту зникнення ОСОБА_2 безвісті (22.05.2025) на зв`язок він не виходив, ОСОБА_5 телефонувала на гарячу лінію Національного інформаційного бюро при Мінреінтеграції для отримання можливих відомостей щодо перебування батька у полоні, але в усному порядку було повідомлено, що ОСОБА_4 не є полоненим. Крім усної відповіді на адресу доньки ОСОБА_1 будь-які документи або інші відомості, які б свідчили про перебування ОСОБА_2 в полоні, не надходили, що дає підстави для визнання його померлим. Оголошення ОСОБА_6 померлим заявниці потрібно для реалізації її права на отримання одноразової грошової допомоги.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя 10 червня 2026 року заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, по справі ухвалити нове рішення про відмову у задоволення заяви.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що військовослужбовець ОСОБА_4 зник при виконанні бойового завдання під час стрілецького бою з супротивником, при цьому свідків його поранення чи місця знаходження його тіла не встановлено під час службового розслідування, зокрема і за результатами аеророзвідки. Відсутні і відомості щодо можливого застосування в бою мінно-вибухових пристроїв, які б вказували на можливе знищення тіла військовослужбовця чи часткове його пошкодження. При цьому з відповіді ДП «Український національний центр розбудови миру» вбачається, що держава-агресор не надає систематично відомості Україні щодо військовослужбовців України, які потрапили в полон до супротивника, що вказує і на ймовірність потрапляння і перебування військовослужбовця ОСОБА_2 в полоні.

Міністерство оборони України надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення районного суду залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. Зазначає, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим. Вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що заявниця передчасно звернулась до суду з відповідною заявою. Населений пункт, в яком пропав без вісти батько заявниці, знаходиться на території Російської Федерації, а відтак і не може бути включений до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії, оскільки Наказ №376 Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 за своїм предметом регулювання охоплює виключно територію України. Наказ не призначений і об`єктивно не може бути джерелом інформації про наявність чи відсутність бойових дій на території іноземної держави. Факт ведення активних бойових дій в населеному пункті Новий Путь Курської області РФ, розташованому поблизу державного кордону, підтверджено належним і допустимими доказами, відтак відсутні підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наразі активні бойові дії в населеному пункті Новий Путь, Глушковського району, Курської області Російської Федерації ще тривають, та відсутні і відомості щодо можливого застосування в бою мінно-вибухових пристроїв, які б вказували на можливе знищення тіла військовослужбовця чи часткове його пошкодження. А відтак, відлік зазначеного шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_2 померлим ще не розпочався, у зв`язку із чим звернення із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим є передчасним.

Такі висновки суду першої інстанції є законними і обґрунтованими.

Встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявниці та про її шлюб, внаслідок якого вона змінила свої дівоче прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (а.с.8,9).

ОСОБА_2 та матір заявниці ОСОБА_10 , які перебували в зареєстрованому шлюбі, 16.03.2006 розірвали цей шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження та копією свідоцтва по розірвання шлюбу (а.с.13-14).

Батьки ОСОБА_2 померли: ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с.15-16).

Відповідно до довідки, виданої Степненською сільською радою 29.10.2018, місце проживання ОСОБА_2 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації, наданої Державною міграційною службою України на запит суду, ОСОБА_2 значиться знятим з 23.09.2021 з реєстрації за даною адресою(а.с.24).

Допитана в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що вона є рідною тіткою ОСОБА_2 та його хрещеною матір`ю, до мобілізації він постійно мешкав у неї, оскільки з дружиною він розлучився, після чого вона та їх донька не спілкувалися з ним, тому він зазначив в особовій справі її як члена сім`ї і саме їй прийшло сповіщення, що він зник безвісти в травні 2025 р. З того часу він на зв`язок не виходив, встановити місце його знаходження неможливо.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2025 р., ОСОБА_4 зарахований до складу даної військової частини (а.с.18).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2025 р., військовослужбовець ОСОБА_4 в період з 25.03.2025 по 29.04.2025, з 18.05.2025 по 22.05.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: Сумській області, Сумському районі, Краснопільської селищної ТГр; в Курській області російської федерації (а.с.19).

Згідно сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_13 гранатометник 1-го механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісті 22.05.2025 в районі населеного пункту Новий Шлях (НОВЫЙ ПУТЬ) Глушківського району Курської області, під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщині (а.с.17).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2025 про результати проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти під час виконання бойового завдання сержанта ОСОБА_6 , та акту службового розслідування військової частини за фактом його зникнення від 28.05.2025, в ході якого, зокрема, опитувалися військовослужбовці цієї частини і яким були відомі обставини його зникнення, сержант ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі підрозділу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 виконував бойове завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 21 травня 2025 ржу № 1396/БР/ДСК в районі населеного пункту НОВИЙ ПУТЬ (рос. НОВЫЙ ПУТЬ), Глушківського району, Курської області рф. В ході виконання бойового завдання з механізованого батальйону в період часу з 04:29 по 05:54 відбувся стрілецький бій між групою військовослужбовців, які здійснювали блокування просування сил противника та регулярними військами збройних сил РФ. Внаслідок зазначеної події було втрачено радіозв`язок та візуальний контакт з сержантом ОСОБА_14 . В подальшому військовослужбовець на зв`язок не виходив. Першочергові пошукові заходи сержанта ОСОБА_6 із застосуванням засобів аеророзвідки позитивного результату не дали. У зв`язку з важкою обстановкою на лінії бойового зіткнення з противником, провести повторні пошукові заходи сержанта ОСОБА_6 немає можливості, оскільки місце події перебуває під вогневим контролем збройних сил РФ. Зазначені обставини стали підставою для подання доповіді за фактом зникнення безвісти гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_6 . Під час виконання бойового завдання сержант ОСОБА_3 перебував у засобах індивідуального захисту (захисний шолом та бронежилет). Також безпосередньо перед подією у сержанта ОСОБА_6 були відсутні ознаки алкогольного та наркотичного сп`яніння (характерний запах, розширені зіниці, нерозбірлива мова, тощо). Факту вчинення самогубства (самокаліцтва) сержантом ОСОБА_14 під час виконання бойового завдання, добровільної здачі в полон, самовільного залишення військової частини (місця служби), а також дезертирства – не встановлено. Інформація про місце перебування (знаходження) сержанта ОСОБА_6 станом на дату закінчення службового розслідування відсутня/невідома, сержант ОСОБА_3 зник безвісти під час стрілецького бою зі збройними силами рф, відомості про знаходження військовослужбовця у полоні – відсутні.

30.05.2025 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025082070000496 на підставі заяви ОСОБА_15 внесені відомості про зникнення її батька ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання (а.с.22).

Відомості про ОСОБА_2 як зниклого безвісти під час виконання бойового завдання були внесені 16.07.2025 до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Відповідно інформації, наданої ДП «Український національний центр розбудови миру» відомості про ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Держава-агресор не надає інформацію про місце тримання та стан здоров`я громадян України, які перебувають в полоні держави-агресора. Станом на дату надходження ухвали, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до НІБ не надходила.

Відповідно до інформації, наданої Генеральним штабом Збройних Сил України від 11.03.2026, угруповання військ «Курськ» у зв`язку з безпосередньою близькістю до державного кордону України з Російською Федерацією населений пункт Новий Шлях (Новий Путь), Глушковського району, Курської області Російської Федерації, перебуває у зоні, де по теперішній час тривають активні бойові дії. Відповідно, станом на 27.11.2024 по теперішній час район населеного пункту Новий Шлях (Новий Путь) є безпосередньою лінією бойового зіткнення. Станом на 27.03.2026 активні бойові дії ведуться вздовж державного кордону України з Російською Федерацією в районі населеного пункту Новий Шлях (Новий Путь).

Відповідно до статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Статтею 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою.

Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 47 ЦК України передбачено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення.

В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту.

Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.

Згідно інформації, наданої Генеральним штабом ЗСУ від 26.03.2026, активні бойові дії в населеному пункті Новий Шлях (Новий Путь), Глушковського району, Курської області Російської Федерації ще тривають.

З досліджених районним судом доказів вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_4 зник при виконанні бойового завдання під час стрілецького бою з супротивником, при цьому свідків його поранення чи місця знаходження його тіла не встановлено під час службового розслідування, зокрема і за результатами аеророзвідки.

Відсутні і відомості щодо можливого застосування в бою мінно-вибухових пристроїв, які б вказували на можливе знищення тіла військовослужбовця чи часткове його пошкодження. При цьому з відповіді ДП «Український національний центр розбудови миру» вбачається, що держава-агресор не надає систематично відомості Україні щодо військовослужбовців України, які потрапили в полон до супротивника, що вказує і на ймовірність потрапляння і перебування військовослужбовця ОСОБА_2 в полоні.

Колегія суддів погоджується із висновком районного суду про те, що зазначеного вище шестимісячний строк ще не розпочався, у зв`язку із чим звернення із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим є передчасним, що не перешкоджає в майбутньому після закінчення шестимісячного строку з дня закінчення активних бойових дій в населеному пункті Новий Шлях (Новий Путь), Глушковського району, Курської області російської федерації звернутися повторно з даною заявою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що населений пункт, в якому пропав без вісти батько заявниці, не включений до Переліку територій, на яких ведуться активні бойові дії, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Населений пункт, в яком пропав без вісти батько заявниці, знаходиться на території Російської Федерації, а відтак і не може бути включений до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії, оскільки Наказ №376 Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 за своїм предметом регулювання охоплює виключно територію України. Наказ не призначений і об`єктивно не може бути джерелом інформації про наявність чи відсутність бойових дій на території іноземної держави. Факт ведення активних бойових дій в населеному пункті Новий Путь Курської області РФ, розташованому поблизу державного кордону, підтверджено належним і допустимими доказами, відтак відсутні підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

Керуючись ст. ст.. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Рогозін Олексій Вікторович залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: Р.В.Мінгазов

Е.А.Онищенко