Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №448/921/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/921/26

Провадження № 2/448/704/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27.07.2026 м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді – Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання – Луцак Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до

відповідача ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 )

предмет та підстави позову: про зміну способу та розміру стягнення аліментів на дитину,

учасники справи:

позивачка – ОСОБА_1 ,

представник позивачки – адвокат Сталевич Г.О.,

представник відповідача – адвокат Штинда О.В. (в режимі відеоконференцзв`язку),

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

1. 14.05.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник – адвокат Сталевич Г.О., звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про зміну способу та розміру аліментів стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 .

2. Позовні вимоги представник позивачки обґрунтувала тим, що позивачка ОСОБА_1 перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Мостиського районного суду Львівської області №448/972/19 шлюб між сторонами розірвано.

3. Покликається на те, що рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 06.12.2019 у справі № 448/1039/19 вирішено стягувати з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

4. Вказує, що з часу ухвалення судом вищевказаного судового рішення аліменти в розмірі 1500 грн. на дитину на сьогодні є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини через збільшення вартості рівня життя, засобів гігієни, продуктів харчування, одягу,ліків, витрат на освіту, відпочинку, не враховують реальні потреби дитини. Вказує, що позивачка не має можливості повністю забезпечити доньці належний рівень життя за власні кошти та за присудженні аліменти, а відповідач проживає окремо, донькою не цікавиться та матеріально їй не допомагає.

5. Також зазначає, що після присудження аліментів змінився (погіршився) її матеріальний стан. Доповнює, що малолітня ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю до досягнення 18-річного віку та у зв`язку з станом її здоров`я позивачка несе постійні витрати пов`язані з її лікуванням, медичним обстеженням, придбанням лікарських засобів, проходженням реабілітаційних та інших необхідних медичних процедур.

6. У зв`язку з наведеним просить змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначені рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 06.12.2019 року у цивільній справі № 448/1039/19 та стягувати з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, та до досягнення дитиною повноліття.

7. Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Штинда О.В. 09.06.2026 подав відзив на позов, в якому вказує, що дійсно, свого часу Сторони по справі перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано Мостиським районним судом Львівської області рішенням від 13.11.2019 р. За час спільного проживання та перебування у шлюбі у них народилась донька ОСОБА_4 , на утримання якої в міру можливості Відповідач сплачує аліменти.

Доповнює, що станом на сьогодні Відповідач перебуває у новому шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У нової дружини Відповідача є двоє дітей від першого шлюбу – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким станом на сьогодні майже 7 та 11 років відповідно. Крім того, у новоствореному подружжі та сім`ї Відповідача з`явилась донька – ОСОБА_8 , 2022 року народження. Усі п`ятеро членів сім`ї: відповідач з дружиною та всі діти живуть разом за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначає, що поява нової сім`ї та спільної з дружиною ОСОБА_9 доньки значно вплинули на фінансовий стан та необхідність пошуку постійного заробітку з боку Відповідача. Останній станом на сьогодні офіційно працевлаштований у Республіці Польща. Середня заробітна плата Відповідача за 1 місяць становить близько 40–45 тис. грн. При цьому, вважає, що стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частки від його доходу (10–11 тис. грн.) фактично припинить для нього можливість утримувати нову велику сім`ю фактично на чверть заробітку.

Також зазначає, що Відповідач не відмовляється від сплати аліментів і абсолютно розуміє, що теперішній розмір аліментів 1500,00 грн. є недостатнім для повноцінного виховання, утримання, лікування та реабілітації його першої доньки з інвалідністю. Однак аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходів) на їхню думку, дещо великими. При цьому станом на сьогодні Відповідач згідний та готовий платити аліменти на доньку ОСОБА_4 в розмірі 4000,00–5000,00 грн., що з урахуванням частки участі в утриманні дитини матері, на його думку, покриє необхідні витрати та її потреби, що дозволить Відповідачу працювати за кордоном та забезпечувати також потреби своєї нової сім`ї, адже хоча двоє дітей теперішньої дружини від першого шлюбу мають батька, кошти, надіслані Відповідачем їй, не йдуть лише на забезпечення доньки ОСОБА_9 , але й на цих двох дітей.

Додає, що нова сім`я потребує щоденних елементарних витрат на купівлю продуктів харчування чи лікарських препаратів у разі наявності захворювання будь-кого з дітей. Також діти потребують постійної купівлі нового одягу, оскільки зі старого «виростають», а також, як і всі діти, хочуть мати засоби для активного відпочинку.

Також звертає увагу, що в силу раннього віку спільної доньки з новою дружиною остання може досить часто хворіти на різні недуги. Внаслідок огляду такої у лікарів останні рекомендують купувати інколи дороговартісні ліки для одужання дитини.

Доповнює, що син нової дружини Відповідача, ОСОБА_7 , також страждає на поганий зір та кожного року (інколи навіть кілька разів на рік) потребує заміни та купівлі нових окулярів для зору, які вартують від 4600 до 9500 грн. Отже, вказує, що витрати Відповідача, які призначені для нової сім`ї, є досить великими.

Вказані вище обставини свідчать про наявність змін у сімейному стані Відповідача. Такі зміни є суттєвими, значущими, істотними і впливають на можливість виконання рішення суду (у разі повного задоволення позову), яким може бути визначений розмір аліментів на утримання дитини, яка народилася у шлюбі з Позивачкою.

Також додає, що Позивач неправдиво зазначає про те, що Відповідач не цікавиться донькою ОСОБА_4 та матеріально їй не допомагає, оскільки навіть з розрахунку заборгованості державного виконавця видно, в який час та в якій сумі аліменти були сплачені.

Також вказує, що згадка Позивачки про те, що з моменту винесення судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини від 16.07.2019 погіршилося матеріальне становище одержувача аліментів, тобто самої Позивачки, не знаходить свого документального та доказового підтвердження. Також Позивачкою не доведено розмір та чіткі обставини понесення нею витрат на придбання лікарських засобів та проходження реабілітаційних процедур донькою ОСОБА_4 .

Доповнює, що відповідач розуміє, що такі витрати безумовно є, однак їх розмір для визначення певного розміру аліментів, які він повинен сплачувати, залишається невідомим.

Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, а також з метою забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, Сторона Відповідача просить частково задовольнити позовні вимоги Позивачки зі стягненням з Відповідача аліментів у розмірі 4000,00–5000,00 грн.

8. 11.06.2026 представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Сталевич Г.О. подала відповідь на відзив, в якому не погоджується з доводами відповідача та обставинами викладеними у відзиві.

Вказує, що Відповідач фактично визнає наявність підстав для збільшення розміру аліментів, оскільки у своєму відзиві прямо зазначає про готовність сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж встановлено рішенням суду від 06.12.2019 року, тобто стороною Відповідача у справі №448/1039/19 не заперечується факт недостатності визначеного раніше розміру аліментів для забезпечення потреб дитини.

Вказує, що рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 06.12.2019 року з Відповідача стягнуто аліменти у розмірі 1500 грн щомісячно. На момент ухвалення рішення дитині було менше двох років. На даний час дитина досягла шкільного віку, її потреби істотно збільшились, що є загальновідомою обставиною та не потребує додаткового доказування. Крім того, малолітня ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, що підтверджується поданими до суду медичними документами.

У зв`язку із станом здоров`я дитини Позивачка змушена нести додаткові постійні витрати на лікування, медичні обстеження, реабілітаційні заходи, придбання лікарських засобів та забезпечення належного догляду за дитиною.. При цьому, згідно з вимогами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище сторін. При цьому, вважає, саме стан здоров`я дитини та наявність інвалідності є обставинами, які мають першочергове значення для вирішення спору.

Зазначає, що посилання Відповідача на створення нової сім`ї та народження інших дітей не можуть бути підставою для обмеження прав дитини від першого шлюбу на належне матеріальне забезпечення. Народження інших дітей є наслідком особистого волевиявлення Відповідача та не звільняє його від обов`язку належним чином утримувати доньку ОСОБА_4 .

Більше того, вказує, що у відзиві Відповідач сам зазначає, що працює на території Республіки Польща та отримує стабільний дохід у розмірі близько 40 000-45 000 грн щомісяця. Отже, його матеріальний стан дозволяє брати участь у належному утриманні дитини. Проте, незважаючи на наявність стабільного доходу та реальної можливості належним чином виконувати свій обов`язок щодо утримання дитини, Відповідач допустив виникнення заборгованості зі сплати аліментів, а саме станом на день звернення до суду заборгованість Відповідача зі сплати аліментів становить 6 312 грн. Вважає, що така поведінка Відповідача свідчить про неналежне виконання ним батьківських обов`язків та відсутність належної турботи про матеріальне забезпечення власної дитини. Більше того, наявність заборгованості зі сплати аліментів за умови отримання постійного доходу свідчить про недобросовісне ставлення Відповідача до виконання судового рішення та покладеного на нього законом обов`язку щодо утримання дитини.

Щодо посилань Відповідача на складне матеріальне становище, вказує, що такі є суперечливими, оскільки особа, яка отримує стабільний дохід за кордоном, повинна насамперед забезпечувати належне утримання своєї неповнолітньої дитини та сумлінно виконувати рішення суду, яке набрало законної сили. Вказані обставини додатково підтверджують обґрунтованість позовних вимог про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення з метою забезпечення належного рівня утримання дитини та захисту її найкращих інтересів.

Посилання Відповідача на те, що стягнення аліментів у частці від доходу становитиме значну суму, не спростовує обґрунтованості позовних вимог, а навпаки визначення аліментів у частці від усіх видів заробітку відповідає положенням ст.181 Сімейного кодексу України та забезпечує справедливу участь обох батьків в утриманні дитини залежно від реального рівня доходів платника аліментів.

Вважає, що твердження Відповідача про відсутність доказів витрат на дитину також є безпідставними, оскільки до позовної заяви додано медичні документи, які підтверджують стан здоров`я дитини та необхідність постійного лікування і реабілітації. При цьому сам факт наявності у дитини інвалідності об`єктивно свідчить про необхідність підвищених витрат на її утримання порівняно зі здоровою дитиною.

Вважає, що у даному випадку наявні всі передбачені законом підстави для збільшення розміру аліментів, а саме: -значне збільшення потреб дитини у зв`язку з її віком, -інвалідність дитини та необхідність постійного лікування, істотне зростання вартості життя та інфляційні процеси, -наявність у Відповідача стабільного доходу та можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі.

З огляду на викладене, вважає доводи відзиву не спростовують обставин, викладених у позовній заяві, та не є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на наведене просить поновити строк для подання відповіді на відзив, задовольнити позов в повному обсязі.

9. 29.06.2026 представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Штинда О.В. через систему «Електронний суд» подав письмові пояснення у справі.

Вказує, що станом на сьогодні Відповідачем виплачено увесь борг по аліментах на доньку Сторін у справі – Єлизавету.

Окрім цього, вказує, що як вбачається з відповіді на відзив, сторона Позивача так і не довела того факту, що з моменту винесення судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини від 16.07.2019 погіршилося матеріальне становище одержувача аліментів, тобто самої Позивачки. У матеріалах справи відсутнє будь-яке документальне та доказове підтвердження цих тверджень. Більше того, станом на сьогодні Позивачка також постійно проживає на території Республіки Польща, утворивши нову сім`ю та уклавши новий шлюб. При цьому сторона Позивача не підтвердила свій рівень доходу, наголошуючи на погіршенні свого матеріального стану.

Також вказує, що не спростовано Позивачкою і твердження сторони Відповідача про те, що нею не доведено розмір та чіткі обставини понесення витрат на придбання лікарських засобів та проходження реабілітаційних процедур донькою ОСОБА_4 . Відповідач ще раз наголошує на тому, що розуміє, що витрати на доньку ОСОБА_4 є в рази більшими, однак їх розмір для визначення певного розміру аліментів, які він повинен сплачувати, залишається невідомим. Якщо приймати позицію сторони Позивача та припускати задоволення позовних вимог у повному обсязі, то аліменти на доньку ОСОБА_4 становитимуть 10–11 тис. грн. Однак Позивачкою не підтверджено факту понесення витрат на дитину у розмірі 20–22 тис. грн.

Вказує, що за наявною у Відповідача інформацією Позивачка, перебуваючи у Республіці Польща та проживаючи фактично окремо від доньки ОСОБА_4 (донька проживає в Україні), щомісяця отримує допомогу на дитину від сусідньої держави у розмірі 800 польських злотих. Цю обставину Позивачка замовчує та водночас просить Суд стягувати з Відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки від його доходів.

Вказує, що наявність у матеріалах справи копій медичної документації лише підтверджує факт наявності у дитини певних захворювань, а не понесення витрат на її лікування чи утримання.

10. 29.06.2026 представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Сталевич Г.О. подала додаткові письмові пояснення у справі.

Вказує, що сам по собі факт погашення заборгованості напередодні судового засідання не спростовує обґрунтованості позову про зміну способу та розміру стягнення аліментів. Навпаки, тривале існування заборгованості свідчить про неналежне виконання відповідачем батьківського обов`язку щодо утримання дитини. Погашення боргу лише після звернення до суду не може свідчити про належне виконання цього обов`язку та не є підставою для відмови у позові.

Також зазначає, що сторона відповідача помилково зводить предмет доказування у даній справі виключно до необхідності доведення погіршення матеріального становища позивача. Однак відповідно до вимог ст.192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути збільшений у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін, а також в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, вказує, що закон не пов`язує можливість збільшення аліментів виключно із погіршенням матеріального становища матері дитини.

Більше того, вказує, що при вирішенні питання про визначення або зміну розміру аліментів суд відповідно до вимог ст. 182 СК України зобов`язаний враховувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника іншого майна, доходів, інші істотні обставини. Отже, саме інтереси та потреби дитини є визначальним критерієм під час вирішення даної категорії спорів, а не особисте матеріальне становище одного із батьків.

Доповнює, що представник відповідача також зазначає, що позивачем нібито не доведено понесення конкретних витрат на лікування та реабілітацію дитини. Однак з такими твердженнями не погоджуються, оскільки до матеріалів справи долучено медичні документи, які підтверджують наявність у дитини відповідних захворювань та необхідність її постійного лікування та медичного супроводу. Сам відповідач у своїх письмових поясненнях фактично визнає, що витрати на дитину є значними, зазначаючи, що вони “є в рази більшими”. Таким чином, сторона відповідача фактично не заперечує існування підвищених потреб дитини, а лише намагається поставити під сумнів їх точний розмір. Водночас аліменти не є механізмом компенсації лише тих витрат, які підтверджені фіскальними чеками. Утримання дитини включає забезпечення її харчування, одягом, лікуванням, медикаментами, реабілітацією, транспортними витратами, навчанням, розвитком та іншими повсякденними потребами. Тому відсутність чеків на кожну придбану річ або медичну послугу сама по собі не може свідчити про відсутність відповідних витрат.

Вважає також безпідставними твердження відповідача про те, що позивачка перебуває у новому шлюбі та проживає на території Республіки Польща. Зазначені обставини не мають жодного правового значення для визначення обсягу аліментного обов`язку біологічного батька. Сімейне законодавство України покладає обов`язок щодо утримання дитини саме на її батьків, а не на нового чоловіка матері чи будь-яких інших осіб.

Зазначає, що юридично недоведеним є також посилання відповідача на нібито отримання позивачкою соціальної допомоги на дитину від Республіки Польща, оскільки на підтвердженн вказаного не додано належного та допустимого доказу отримання такої допомоги суду. Навіть у разі її отримання така соціальна виплата не звільняє відповідача від виконання його конституційного та сімейно-правового обов`язку щодо належного утримання власної дитини. Соціальна допомога іноземної держави не підміняє собою аліментний обов`язок батька.

Окремо звертає увагу суду, що відповідач просить визначити розмір аліментів у сумі 4000-5000 грн., однак не навів жодного розрахунку, який би підтверджував достатність саме такого розміру аліментів для забезпечення потреб дитини. Фактично наведена відповідачем сума є довільною та не підтверджена жодними доказами чи економічними розрахунками.

Також вказує, що відповідач не надав суду належних доказів того, що його матеріальне становище не дозволяє сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі, не спростував відомостей про свої доходи та не довів існування обставин, які об`єктивно перешкоджають належному виконанню ним батьківського обов`язку. За таких обставин письмові пояснення відповідача не містять нових доказів або правових аргументів, які б спростовували підстави заявленого позову чи свідчили про відсутність правових підстав для зміни способу стягнення та збільшення розміру аліментів.

З огляду на наведене, просять суд врахувати наведені пояснення під час вирішення спору та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ІІ. Позиція учасників процесу

10. Позивачка ОСОБА_1 та її представниця адвокат Сталевич Г.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з аналогічних підстав викладених у позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях.Просили задовольнити позов в повному обсязі.

11. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. В судовому засіданні його представник – адвокат Штинда О.В. просив задовольнити позов частково. Вказав, що відповідач погоджується на сплату аліментів в розмірі 4000-5000 гривень, що еквівалентно 1/6 частці його доходу.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи без його участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

12. Ухвалою суду від 18.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

13. Судом 20.07.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку

зі складністю справи, його складення та проголошення відкладено; проголошення судового рішення призначено на 27.07.2026.

Дослідивши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи сторін, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

14. Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.01.2017 року, який Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 13.11.2019 у справі 448/972/19 було розірвано.

15. В період сумісного проживання у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

16. Позивачка зареєстровна разом з дочкою за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2026/000976378, №2026/000976539 від 20.01.2026.

17. Згідно копії корінця медичного висновку №18 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 16.01.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз «Дитячий аутизм з якісним порушенням реципрокності та соціальної взаємодії F84.0.

18. Рішенням Мостиського районного суду Львівської області у справі №448/1039/19 від 06.12.2019 судом вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 гривень, щомісячно, починаючи від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

19. 07.09.2022 позивачка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклала шлюб із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », що підтверджується перекладеною з польської на українську мову випискою із свідоцтва про одруження 1804021/00/AM/2022/678190.

20. 16.09.2025 відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклав шлюб із ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтвердується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.09.2025.

21. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.10.2022 батьками ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , записано ОСОБА_16 та ОСОБА_14 .

22. Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 від 12.11.2019 та від 08.02.2024 ОСОБА_14 є матір`ю ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

23. Згідно розрахунку заборгованості по аліментах у виконавчомупровадженні №61298091 станом на 12.05.2026 у відповідача була наявна заборгованість по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 6312 грн.

24. Із встановлених судом обставин справи вбачається, що позивачці не достатньо коштів для матеріального утримання дитини та для забезпечення належного її розвитку, а відповідач несе витрати на утримання нової сім`ї.

V. Застосоване Судом законодавство

25. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

26. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

27. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

28. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

29. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).

30. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Міжнародне законодавство регламентує, що:

31. Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

32. Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

33. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

34. Практику ЄСПЛ у сфері захисту прав дитини слід розглядати з урахуванням принципів правового статусу дитини. Виділяють принципи правового статусу дитини, які випливають з міжнародно-правових документів, перш за все, з Конвенції про права дитини 1989 р., та якими є: рівноправність дітей (ст. 2); неприпустимість будь-яких форм дискримінації (ст. 2); пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, так званий принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини (ст. 3); принцип забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини (ст. 5); невід`ємність і пріоритет права на життя (на держави покладається обов`язок забезпечити їх виживання і розвиток, ст. 6); право дитини висловлювати свою думку, викладати інформацію про свої проблеми (діти мають право бути почутими, ст. 12-15); принцип збереження індивідуальності дитини (ст. 8); неприпустимість катувань та інших жорстоких, нелюдських і принижуючих гідність видів поводження і покарання (ст. 37 а); принцип відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини (ст. 18).

Сімейним кодексом України встановлено, що:

35. Частинами 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

36. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

37. Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 121 СК України - права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

38. Ст.150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

39. Згідно зі ст. 192 СК України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

40. Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

41. Також у правовій позиції ВСУ в справі №6-143цс13 зазначено, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Зазначена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2022 року по справі № 712/6313/21, а також така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 листопада 2018 року (справа №372/2393/17).

Позивачі у відповідній категорії справ, як одержувачі аліментів, не обмежені правом на подання заяви про збільшення розміру таких, зокрема, шляхом зміни способу їх присудження.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

В силу ч.ч.1, 2, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Національне законодавство регламентує, що:

42. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття; сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

43. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

44. Згідно з частиною другою, третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

VІ. Висновки Суду

45. Позивачка, як одержувач аліментів, звертаючись до суду з позовом про зміну способу та розміру аліментів покликається на погіршення її матеріального становища, а також те, що аліменти визначені рішенням суду від 06.12.2019 в розмірі 1500 гривень є незначним та є недостатнім забезпечення гармонійного розвитку дочки, у зв`язку збільшенням вартості рівня життя, засобів гігієни, продуктів харчування, одягу,ліків, медичних обстежень, витрат на освіту та відпочинок дочки, яка має інвалідність до досягнення 18-річного віку, а відповідач є працездатним та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки.

46. Відповідно до ст.12, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

47. Суд враховує, що за період часу з ухвалення попереднього судового рішення (2019 рік) малолітня дитина виросла, змінилися її потреби в розвитку, харчуванні, лікуванні, у зв`язку з наявною інвалідністю. Крім того, згідно економічних показників в Україні щороку підвищується рівень цін на продукти харчування та комунальні послуги. Визначений рішенням від 06.12.2019 розмір аліменти 1500 грн. не забезпечує достатній рівень життя для розвитку дочки та не відповідає реаліям сьогодення.

48. Змінювати спосіб стягнення аліментів, в силу приписів частини третьої статті 181 СК України, є правом одержувача аліментів (позивачки) і таке право є безумовним, тобто можливість реалізації цього права не ставиться в залежність від певних обставин, таких як зміна матеріального або сімейного стану батьків дитини, погіршення або поліпшення їх здоров`я тощо. Реалізація цього права направлена, перш за все, для забезпечення якнайкращих інтересів дитини.

49. Позивач скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу Відповідача. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких Позивач бажає скористатися такою можливістю.

50. Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права Суд зазначає, що Позивач має право на зміну розміру стягуваних аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку, тобто має право на зміну способу стягнення аліментів, оскільки змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів, а саме: змінився матеріальний стан Позивача, збільшився прожитковий мінімум та відповідно збільшився мінімальний розмір аліментів на дитину.

51. При цьому, Суд також бере до уваги, що з огляду на положення п. 4 ч. 1ст. 161 ЦПК України, аліменти у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів на одну дитину можуть стягуватися навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні).

52. Наявні у справі докази в сукупності із законодавчим збільшенням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та зростаючими потребами доньки сторін, встановленими обставинами дають підстави для зміни способу стягнення аліментів, оскільки забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації та сприятиме кращому захисту інтересів дитини, у зв`язку з наявною в неї інвалідністю. Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

53. Разом з тим, Суд враховує і обставини Відповідача, а саме наявність у нього на утриманні від другого шлюбу малолітньої дитини ОСОБА_8 , 2022 р.н.

54. Отже, враховуючи те, що заявлені Позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях СК України, відповідають інтересам дитини, покращують її матеріальне становище, тому Суд приходить до висновку, що є підстави для зміни способу стягнення, визначених раніше судом аліментів з твердої грошової суми у розмірі 1500,00 гривень до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто часткового задоволення позову.

55. Стягнення аліментів в такому розмірі (1/5 частини від усіх видів заробітку Відповідача), за висновком Суду, не порушує права малолітньої дитини від нового шлюбу.

56. Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, також, приймаючи до уваги інтереси дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та необхідність забезпечення її гармонійного розвитку, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, суд приходить до переконання що наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 , з твердої грошової суми в розмірі 1500,00 грн. на 1/5 частку з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

57. Виходячи з встановлених обставин, Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зміни способу та розміру аліментів підлягають частковому задоволенню, Суд знаходить підстави для зміни способу та розміру стягнення аліментів, визначеного рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 06.12.2019 року по справі №448/1039/19, а саме вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 (однієї п`ятої) заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати набрання рішення законної сили.

58. Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 на утримання ОСОБА_3 на підставі рішення Мостиського районного суду Львівської області від 06.12.2019 року по справі №448/1039/19, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

59. Відповідно п.23 постанови Пленуму ВСУ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 №3, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

60. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач, як платник аліментів, не позбавлений права звертатись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів у разі погіршення свого майнового стану.

VIІ. Судові витрати.

61. Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

62. Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

63. Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.12, 13, 49, 76-81, 82, 89, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268, 352,354 ЦПК України, Суд,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів на дитину – задовольнити частково.

2. Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 06.12.2019 року у справі №448/1039/19.

3. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/5 (однієї п`ятої) заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати набрання рішення законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 .

Повний текст судового рішення складений 27.07.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК