Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №590/131/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №590/131/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сатарова О. В.

Номер провадження 33/816/1379/26 Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О.І., розглянув у місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лошакова Є.М. на постанову судді Ямпільського районного суду Сумської області від 25.06.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Ямпільського районного суду Сумської області від 25.06.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Судом установлено, що 07.02.2026 об 11:19 год у селищі Свеса Шосткинського району Сумської області по вулиці Грушевського, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки CHEVROLEN AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на місті зупинки транспортного засобу та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 ухилився шляхом відмови, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, захисник Лошаков Є.М. подав апеляційну скаргу на постанову Ямпільського районного суду Сумської області від 25.06.2026, в якій просить скасувати її та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник Лошаков Є.М. зазначив, що постанова є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи. ОСОБА_1 є військовослужбовцем та виконує бойові завдання з відбиття ворожої збройної агресії в прикордонні Сумської області. Вночі 07.02.2026 він виконував бойове завдання, що підтверджується витягом з журналу бойових дій БГр2 по НГУ від 04.02.2026 №390дск. Поліцейський не роз`яснив йому прав, не пояснив, що за відмову від проходження огляду настає адміністративна відповідальність за ст. 130 КУПАП, підбуривши відмовитись від проходження огляду. Потім поліцейський склав щодо нього постанову за зупинку на перехресті, не повідомивши про складення протоколу за ст. 130 КУПАП. Суд першої інстанції формально віднісся до розгляду справи, не вивчив всіх обставин, проігнорував клопотання сторони захисту про відкладення судового розгляду, поверхнево та без аналізу переглянув відеозаписи та дійшов до неправильних висновків. Подія адміністративного правопорушення відсутня, бо ОСОБА_1 не керував автотранспортом в стані алкогольного сп`яніння (відсутні свідки того, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; доданий до протоколу відеозапис не має цифрового підпису та невідомо, чи це оригінал, чи відредагована копія, що не відображає всіх обставин справи). Неможливо ідентифікувати коли саме відбулася подія, на який пристрій вона зафіксована. Поліцейський, знявши нагрудний відео реєстратор, залишив його в автомобілі, наказавши ОСОБА_1 вийти з авто. Після чого, майже п`ять хвилин розмова поліцейського з останнім не фіксується та невідомо про що саме вони спілкувались і чому саме поліцейський порушив безперервність відео фіксації процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Лошаков Є.М. не прибули, про день, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Захисник Лошаков Є.М. направив заяву про розгляд справи без їх участі, апеляційну скаргу просить задовольнити.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника Лошакова Є.М.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримала у повному обсязі та дійшла обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням матеріалів відеозапису на оптичному диску, долученому до протоколу.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп`яніння, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Переглядом відеозаписів з нагрудних камер поліцейських установлено, що працівник поліції підійшов до водія ОСОБА_1 , який зупинив своє авто на перехресті, на що останній повідомив, що зараз від`їжджає та не заперечував, що керував авто. На прохання поліцейського, через додаток «Дія» він надав посвідчення водія, а також реєстраційний документ на автомобіль та страховку на авто. Після перевірки документів поліцейський повідомив, що з автомобіля чутний запах. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі або відмовитися від проходження огляду ОСОБА_1 повідомив, що огляд покаже, бо він вчора вживав спиртне. Поліцейський повідомив останньому, що він може відмовитись від проходження огляду, але він йому вказувати не може. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Поліцейський повідомив, що йому треба знайти людину, яка забере автомобіль, ОСОБА_1 погодився з цим. Під час спілкування з поліцейськими останній повідомляв, що він діючий військовослужбовець Нацгвардії. Про те, що під час порушення ним ПДР України виконував бойове завдання не повідомляв, навпаки, просив не повідомляти про дану подію його керівництво. Поліцейський повторно пропонував йому пройти огляд на місці зупинки, у медичному закладі та пояснив право на відмову від проходження огляду, на що ОСОБА_1 відмовився від огляду. Після цього поліцейський роз`яснив йому права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомив про складання протоколу за ст. 130 КУпАП. Під час складання протоколу, що відбувалося у поліцейському автомобілі, ОСОБА_1 розмовляв з кимось по телефону та вирішував власні справи. Одразу після складання протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений з ним, йому було повідомлено про складання відносно нього постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП за зупинку на перехресті, роз`яснено повторно його права. Після складання постанови останній ознайомився зі складеними відносно нього документами, підписався в них та отримав їх копії, будь-яких заперечень з приводу їх складання не висловлював.

Враховуючи викладене, у даному випадку працівниками поліції правильно була розцінена поведінка ОСОБА_1 як не бажання проходити відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ними обґрунтовано установлено, що у діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для складання відносно нього протоколу.

Відеозаписом повністю спростовуються доводи апелянта, що поліцейський не роз`яснив прав останньому, не пояснив, що за відмову від проходження огляду настає адміністративна відповідальність за ст.130 КУПАП, підбуривши його відмовитись від проходження огляду.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає доводи апелянта про те, що оскаржувану прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи.

Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та виконує бойові завдання з відбиття ворожої збройної агресії в прикордонні Сумської області та вночі 07.02.2026 виконував бойове завдання, апеляційний суд зазначає таке.

Статтею 15 КУпАП передбачені особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема відповідно до частини першої статті 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

При цьому суд зазначає, що в статті 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Як було встановлено з відеозаписів нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 був зупинений поза межами території будь-якої військової частини, керував автомобілем з цивільними номерами державної реєстрації. Під час спілкування з інспекторами поліції він не просив викликати ВСП на місце події, навпаки, просив не повідомляти про дану подію його керівництву. Про те, що виконував бойове завдання, не говорив, проти складання відносно нього протоколу не заперечував, лише відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, оскільки минулого дня вживав спиртні напої.

Апеляційний суд зазначає, що наявність у особи посвідчення військовослужбовця підтверджує лише його статус, однак не підтверджує факту його перебування при виконанні особливих завдань у момент зупинення транспортного засобу під його керуванням поліцейськими.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність факту події адміністративного правопорушення, бо ОСОБА_1 не керував автотранспортом в стані алкогольного сп`яніння (відсутні свідки того, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; доданий до протоколу відеозапис не має цифрового підпису та невідомо, чи це оригінал чи відредагована копія, що не відображає всіх обставин справи) з огляду на таке.

Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував факт керування автомобілем після того, як до нього підійшов поліцейський та повідомив, що в порушення ПДР України він зупинився на перехресті, на що останній повідомив, що зараз від`їжджає.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, подія зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, що не вимагає обов`язкової участі свідків у даному випадку.

Щодо доводів апелянта про те, що долучені до протоколу відеозаписи на «СД дисках» є недопустимими доказами у справі, оскільки невідомо яким чином та ким вони виготовлені, не засвідчені електронним цифровим підписом, а відеозапис, зафіксований на них, не відповідає вимогам ст. 247 КУпАП, то апеляційний суд зазначає таке.

Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, зареєстрованого в МЮ України за №28/322999 від 11.01.2019, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Разом з тим, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов`язків поліцейським. У даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано запис, який стосується безпосередньо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме за фактом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та складанням щодо нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 5, 6 розділу VIII вказаної Інструкції контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснює відповідальна особа, за інформацією, отриманою з їх допомогою,- безпосередньо керівник органу, підрозділу поліції. Дозвіл на копіювання та видачу відеозаписів надається відповідальній особі виключно за рішенням керівника цього органу, підрозділу поліції. Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов`язки . У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку.

Отже, питання щодо виготовлення копій відеозаписів покладається на відповідальну особу за письмовим дорученням керівника органу, підрозділу поліції. Про видачу відеозапису робиться відповідна відмітка у журналі обліку та видачі відеозаписів.

Разом з цим, апеляційний суд відмічає, що чинним законодавством не передбачено засвідчення цих відеозаписів електронним підписом, що спростовує доводи апелянта щодо неналежності та недопустимості їх як доказів у справі, а є лише способом захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.

З огляду на викладене повністю спростовуються доводи апелянта про те, що суд першої інстанції формально віднісся до розгляду справи, не вивчив всіх обставин, поверхнево та без аналізу переглянув відеозаписи та дійшов неправильних висновків.

Щодо доводів апелянта про неможливість ідентифікувати коли саме відбулася подія, на який пристрій вона зафіксована; поліцейський, знявши нагрудний відео реєстратор, залишив його в автомобілі, наказавши ОСОБА_1 вийти з авто, після чого, майже п`ять хвилин розмова поліцейського з останнім не фіксується та невідомо про що саме вони спілкувались і чому саме поліцейський порушив безперервність відео фіксації процедури притягнення до адміністративної відповідальності, то колегія суддів зазначає таке.

На відеозаписі зафіксовані обставини події, зазначені у протоколі відносно ОСОБА_1 , що узгоджується з поясненнями останнього, записаними у протоколі. На відеозаписі вказано лише номер файлу, на який зафіксовано подію без зазначення дати та часу події, однак дана обставина не виключає самої події того дня та у той час, що зазначені у протоколі, та не спростовує факту керування ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі.

Під час складання протоколу поліцейський сидів на передньому сидінні поліцейського автомобіля, а ОСОБА_1 - на задньому, в цей час останній також спілкувався з кимось по телефону, вирішуючи власні справи, що підтверджується відеозаписом та спростовує доводи апелянта про те, що поліцейський наказав ОСОБА_1 вийти з авто та спілкувався з ним поза камерою відеоспостереження.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції проігнорував клопотання сторони захисту про відкладення судового розгляду, апеляційний суд зазначає таке.

У матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення, яким ОСОБА_1 направлявся виклик Ямпільським районним судом, що ним отриманий 24.02.2026 (а. с. 7).

26.02.2026 у телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив працівнику суду, що у судове засідання, призначене на 08 год 11.03.2026, з`явитися не зможе, бо знаходиться на лікуванні у госпіталі у м. Києві та просив відкласти розгляд справи та іншу дату (а. с. 8-9).

16.03.2026 ОСОБА_1 отримав лист із суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, про призначення судового засідання на 23.03.2026 (а. с. 10).

20.03.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 - адвоката Глуха М.В. про надання можливості ознайомлення з матеріалами справи щодо ОСОБА_1 та відкладення розгляду справи, призначеного на 08 год 23.03.2026 (а. с. 11).

ОСОБА_1 вкотре листом з рекомендованим повідомленням направлялася повістка у судове засідання на 14.04.2026, однак конверт повернувся з відміткою, що адресат відсутній (а. с. 16).

З матеріалів справи також вбачається, що розгляд справи, призначений на 08:30 год 14.04.2026, було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням суддів у відпустці (а. с. 17).

Захисник Глух М.В. повідомлявся про розгляд справи через систему «Електронний суд». 27.04.2026 від нього надійшло клопотання про розгляд справи, що призначений на 08:00 год 05.05.2026, у режимі відеоконференції з його участю з використанням власних технічних засобів, а згодом клопотання про закриття провадження у справі та її розгляд з участю ОСОБА_1 (а. с. 18-22).

ОСОБА_1 знову листом з рекомендованим повідомленням направлялася повістка у судове засідання на 05.05.2026, однак конверт повернувся з відміткою, що адресат відсутній (а. с. 24).

05.05.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Глуха М.В. про відкладення розгляду справи, призначеного на 08 год 05.05.2026, у зв`язку з лікуванням ОСОБА_1 , який має намір взяти участь у розгляді справи (а. с. 25-28).

При цьому, згідно з інформацією, що міститься у зворотньому талоні путівки, виписаної на ім`я ОСОБА_1 , термін лікування становить 14 днів та охоплює період з 20.04.2026 по 03.05.2026, тобто на день розгляду справи останній вже не перебував на лікуванні у лікувальному закладі.

Захисник Глух М.В. повідомлявся про розгляд справи через систему «Електронний суд», а ОСОБА_1 09.05.2026 отримав лист з місцевого суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а. с. 29-30).

Аналогічно захисник звертався з клопотаннями про відкладення розгляду справи, призначеного на 09 год 22.05.2026 та 08:15 год 25.06.2026 у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 , який бажав прийняти особисто участь у судовому засіданні, на бойовому завданні (а. с. 31-32, 35).

Отже, у жодне із вказаних судових засідань ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Глух М.В. не з`явилися.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, тому місцевий суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Глуха М.В., з цим погоджується і апеляційний суд та зазначає, що особа, яка приймає участь у справі, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що справа до суду першої інстанції надійшла 18.02.2026, остаточне судове рішення у справі постановлено 25.06.2026, тобто ОСОБА_1 протягом тривалого часу не був позбавлений можливості подавати усні чи письмові пояснення щодо обставин справи як під час розгляду справи судом першої інстанції, а тому не був позбавлений можливості забезпечити належним чином свій судовий захист, в тому числі через свого захисника, який аналогічно не з`являвся у судові засідання.

При цьому, апеляційним судом надана можливість ОСОБА_1 обґрунтувати свою правову позицію в суді апеляційної інстанції, прийняти участь у розгляді справи особисто, в тому числі надати усні чи письмові пояснення у справі.

Розгляд справи місцевим судом без участі належним чином повідомленого ОСОБА_1 та його захисника не потягло за собою порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 на доступ до суду, а вказує лише на зловживання останнім своїми процесуальними правами.

Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, що направлена на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Висновки суду.

З урахуванням установлених судом обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскарженої постанови, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції не допущено.

Враховуючи зазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржену постанову судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову судді Ямпільського районного суду Сумської області від 25.06.2026 щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Лошакова Є.М. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО