Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №577/1632/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/1632/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гетьман В. В.

Номер провадження 33/816/1327/26 Суддя-доповідач Терещенко О. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О. І., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Стрельченка В.П., розглянув у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за клопотанням ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та його апеляційною скаргою на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.03.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.03.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Судом установлено, що 17.03.2026 о 22:10 год у м. Конотоп по вул. Петра Сагайдачного, 111 ОСОБА_1 керував автомобілем “VOLKSWAGEN POLO”, д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на оскарження постанови та апеляційну скаргу на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.03.2026, в якій просив скасувати її та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова на його адресу не надходила. Її копію отримав тільки 26.05.2026 від свого захисника, який ознайомився з матеріалами справи в суді першої інстанції. Не зміг взяти участь у судовому засіданні суду першої інстанції при розгляді справи, оскільки судову повістку з Конотопського міськрайонного суду не отримував.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова Конотопського міськрайонного суду від 27.03.2026 щодо нього винесена упереджено, без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, з порушенням його права на захист. У протоколі, за результатом розгляду якого судом винесено оскаржувану постанову, відсутня інформація про приєднання технічного засобу з відеозаписом фіксації правопорушення, яка б підтверджувала, що він керував транспортним засобом. Відеозапис на компакт-диску потрапив до матеріалів даної справи з порушенням процесуальних норм та не містить інформації про те, що він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому не може бути належним та допустимим доказом. Порушена процедура притягнення його до адміністративної відповідальності, так як він не був належним чином повідомлений судом про дату судового засідання.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Стрельченко В.П. клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу підтримали та просили їх задовольнити.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Заслухавши ОСОБА_1 , захисника Стрельченка В.П., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). При цьому належна правова процедура це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно з ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Під поважними причинами пропуску процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були, чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.

Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні з розгляду даної справи (а. с. 8).

Про дату розгляду справи в Конотопському міськрайонному суді о 09:00 год 27.03.2026 ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції під час складання щодо нього протоколу у справі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617661 від 17.03.2026, що підтверджується матеріалами відеозапису (а. с. 1).

30.03.2026 копію оскаржуваної постанови судом було направлено ОСОБА_1 за місцем проживання листом з рекомендованим повідомленням, який повернувся до суду без вручення у зв`язку з відсутністю адресата (а. с. 9, 14-15).

З метою забезпечення доступу ОСОБА_1 до правосуддя апеляційний суд вважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, так як був пропущений з поважних (об`єктивних) причин.

Щодо наявності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням:

- протоколу про адміністративне правопорушення від 17.03.2026 (а. с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від огляду (а. с. 3);

- направлення на медичний огляд на стан сп`яніння від 17.03.2026, згідно з яким на огляд направлявся ОСОБА_1 з підозрою на вживання алкоголю (а. с. 4);

- відеозапису (а. с. 6).

Апеляційний суд зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп`яніння, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Переглядом відеозаписів установлено, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції відразу побігли до авто та нагрудна камера поліцейського зафіксувала закінчення маневру пересідання водія з водійського сидіння на заднє праве пасажирське сидіння. Після відкриття передньої та задньої правих дверей автомобіля виявлено чоловіків, сидіння водія було порожнім. При цьому у чоловіка, який на момент відкриття дверей автомобіля сидів на задньому сидінні авто, у мобільному додатку «Дія» були документи на зупинений транспортний засіб та він говорив, що водій з автомобіля встав та пішов, хоча вказана обставина повністю спростовується відеозаписом. Також цей чоловік спочатку пропонував поліцейським домовитися, вибачався, а потім говорив, що не керував транспортним засобом, просив надати докази його керування автомобілем. Поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що причиною зупинки транспортного засобу було те, що права фара в режимі ближнього світла не працює, брудний номерний знак та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» або у лікарні у зв`язку з наявними у нього ознаками сп`яніння, на що він відразу відмовився, а потім, вже під час складання поліцейськими протоколу, говорив, що продує алкотестер. Перед складанням протоколу поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Під час складання протоколу поліцейські повідомили йому, що розгляд справи відбудеться у Конотопському міськрайонному суді о 09 годині 27.03.2026, що узгоджується зі змістом складеного відносно нього протоколу. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 пояснив, що у нього відсутнє водійське посвідчення. Він був схвильованим, пояснень, хто саме був за кермом автомобіля, не надав та куди побіг водій, який за його версією був за кермом, теж не пояснив. Після складання протоколу від його підписання та отримання копії відмовився, оскільки не згоден з ним. Просив відмінити протокол, запитував у поліцейських, чи зможе він подати апеляцію, бо у нього є адвокат. Однак, викликати на місце події адвоката він не просив.

Враховуючи викладене, у даному випадку працівниками поліції правильно була розцінена поведінка ОСОБА_1 як не бажання проходити відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівниками поліції обґрунтовано установлено, що у діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, та це стало підставою для складання щодо нього протоколу.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає доводи апелянта про те, що оскаржувана постанова винесена упереджено, без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин даної справи, з порушенням його права на захист, оскільки вони повністю спростовуються відеозаписом.

Також апеляційний суд відмічає, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про день, час та місце розгляду справи, що не позбавляло його права приймати участь у справі як самостійно, так і з участю захисника.

Окрім того, апеляційним судом надана можливість ОСОБА_1 обґрунтувати свою правову позицію в суді апеляційної інстанції, прийняти участь у розгляді справи особисто, в тому числі надати усні чи письмові пояснення у справі.

Матеріали відеозапису в повному обсязі відображають обставини справи, в тому числі факт керування ОСОБА_1 автомобілем, його зупинку працівниками поліції та ігнорування ним законних вимог поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі.

Розгляд справи судом першої інстанції без участі належним чином повідомленого ОСОБА_1 не потягло за собою порушення його прав і законних інтересів на доступ до суду, а вказує лише на зловживання ним своїми процесуальними правами під час розгляду справи місцевим судом, оскільки він у судове засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив, заяву про відкладення судового засідання не подав.

Зазначені вище обставини повністю спростовують доводи апелянта про порушення процедури притягнення його адміністративної відповідальності.

Відеозаписи події, долучені до справи, відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказом є пояснення свідків, показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому обґрунтовано взяті судом до уваги, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП

Щодо доводів апелянта про те, що у протоколі відсутня інформація про приєднання технічного засобу з відеозаписом фіксації правопорушення, то апеляційний суд зазначає таке.

Застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів судочинства, які законодавець визначив як пріоритетні.

Тому при вирішенні питання, чи може наявність певних недоліків/порушень стати підставою для констатації істотного порушення вимог процесуального закону та визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого недоліку/порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів, на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема, з`ясувати, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

При цьому не зазначення у описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення у розділі 7 відомостей про технічний засіб, на який здійснювалася відеофіксація обставин, зазначених у протоколі, не спростовує наявність самого відеозапису та наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, у протоколі у розділах 10 та 11 зазначено про технічний засіб відеозапису: відео 8086494, який додається до протоколу.

Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, що направлена на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Висновки суду.

З урахуванням установлених судом обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскарженої постанови, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції не допущено.

Враховуючи зазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржену постанову судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.03.2026.

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.03.2026 щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО