Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №501/5671/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4685/26

Справа № 501/5671/25

Головуючий у першій інстанції Тордія Е. Н.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.,розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Кравченко Олена Михайлівна, на ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 24 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий бульвар» про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий бульвар», в якому просила:

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт незавершеного будівництва на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 73,22 кв.м. від загальної площі двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці під кадастровим номером 5110800000:02:019:0081;

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт незавершеного будівництва нежитлове приміщення № 17 загальною проектною площею 9,3 кв.м. що знаходиться в цокольному (підвальному) поверсі в 3 під`їзді житлового будинку АДРЕСА_2 будівельний номер 5/3/0/17 на земельній ділянці під кадастровим номером 5110800000:02:019:0081.

Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 24 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , діючої в особі представника адвоката Кравченко О.М. до Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий Бульвар» про визнання права власності - вважати не поданою та повернуто позивачу.

Роз`яснено позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з цією заявою, після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 24 грудня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Посилаючись на судову правнику та Закон України «Про захист прав споживачів», апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно поклав на позивача, який звернувся до суду за захистом свого права як споживач, обов`язок сплати судового збору.

Відзив на апеляційну скаргу або пояснення (заперечення) не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення позовної заяви, право на апеляційне оскарження якої передбачено п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного та положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви позивачеві, суд першої інстанції виходив із того, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху не виконана, визначені недоліки заяви не усунуті.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Кравченко О.М., звернулася до суду позовом до Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий бульвар» про визнання права власності.

До позовної заяви, зокрема, додано клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 17 грудня 2025 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кравченко О.М. про звільнення від сплати судового збору - відмовлено; позовну заяву залишено без руху та наданопозивачу строк для усунення недоліків.

Дана ухвала суду мотивована тим, що всупереч вимог ЦПК України, позивачка повинна зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, адресу зареєстрованого місця проживання позивача та відповідача; зміст позовних вимог, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви ;попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; а також, надати докази сплати судового збору.

Згідно довідки про доставку електронного листа від 18 грудня 2025 року, копію ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, направлено на електронну адресу представника позивачки (а.с. 11).

Оскаржуваною ухвалою суду від 24 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто, через невиконання вимог ухвали суду від 18 грудня 2025 року (а. с. 12).

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, що закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

У національному законодавстві визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У частині 1 ст. 4 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду за судовим захистом, в порядку позовного провадження, урегульовано главою 1 розділу ІІІ ЦПК України. Подання позовної заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Так, позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 185 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Кравченко О.М., звернулася до суду позовом до Обслуговуючого кооперативу «Кольоровий бульвар» про визнання права власності, в якому просила визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт незавершеного будівництва на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 73,22 кв.м. від загальної площі двокімнатної квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці під кадастровим номером 5110800000:02:019:0081 та на об`єкт незавершеного будівництва нежитлове приміщення № 17 загальною проектною площею 9,3 кв.м. що знаходиться в цокольному (підвальному) поверсі в 3 під`їзді житлового будинку АДРЕСА_3 на земельній ділянці під кадастровим номером 5110800000:02:019:0081.

Також, заявлено клопотанням про звільнення позивачки від сплати судового збору, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 17 грудня 2025 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кравченко О.М. про звільнення від сплати судового збору - відмовлено; позовну заяву залишено без руху та наданопозивачу строк для усунення недоліків.

У вказаній ухвалі вказано, що позовні вимоги спрямовані на визнання за нею майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва. Таким чином, ціна позову в цій справі має визначатися вартістю спірного майна - майнових прав. Отже, характер такої вимоги є майновим та стосується захисту права власності, тому за позовну вимогу про визнання майнових прав має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», як за дві вимоги майнового характеру.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви від 24 грудня 2025 року суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою від 17 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, однак позивачка недоліки позовної заяви не усунула.

Відповідно до частини 3 статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 160/15864/20, провадження № 11-177апп21, зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб`єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об`єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.

Таким чином, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду із позовами про захист прав споживачів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

Відповідно статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

У статті 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Аналіз вказаних норм свідчить, що не є споживачем особа, яка оплачує пай на виконання договору про сплату пайових внесків та статуту кооперативу. Договір про сплату пайових внесків не є договором про надання послуг чи підряду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 466/7136/15-ц, від 19 травня 2021 року у справі № 569/15105/19.

З матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2019 року між ОК «КОЛЬОРОВИЙ БУЛЬВАР» (кооператив) та ОСОБА_1 (асоційований член кооперативу) укладено Персональний Меморандум асоційованого члена кооперативу № 5/3/5/24.

Відповідно до п. 2.1. Персонального меморандуму, асоційований член кооперативу приймає пайову участь в будівництві житлового будинку, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:019:0081 за адресою: АДРЕСА_4 , з метою подальшого отримання у власність 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_5 на 5 поверсі в 3 під`їзді житлового будинку АДРЕСА_2 будівельний номер 5/3/5/24 загальною проектною площею 73,78м2 (п. 2.1).

Також, 25 листопада 2019 року, між ОК «КОЛЬОРОВИЙ БУЛЬВАР» та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода № 1 до персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № 5/3/5/24 від 25 листопада 2019 року.

Відповідно до п. 1 якої, розмір пайового внеску асоційованого члена кооперативу становить гривневий еквівалент 44 268 доларів США.12 лютого 2020 року між ОК «КОЛЬОРОВИЙ БУЛЬВАР» та ОСОБА_1 укладено Персональний Меморандум асоційованого члена кооперативу № 5/3/0/17.

Відповідно до п. 2.1. Персонального меморандуму, асоційований член кооперативу приймає пайову участь будівництві житлового будинку, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 5110800000:02:019:0081 за адресою: АДРЕСА_4 , з метою подальшого отримання у власність нежитлового приміщення № 17 в цокольному (підвальному) поверсі в 3 під`їзді житлового будинку АДРЕСА_6 .

Також, 12 лютого 2020 року, між ОК «КОЛЬОРОВИЙ БУЛЬВАР» та ОСОБА_1 укладена Додаткова угода № 1 до персонального меморандуму асоційованого члена кооперативу № 5/3/0/17 від 12 лютого 2020 року.Відповідно до п. 1 якої, розмір пайового внеску асоційованого члена кооперативу становить гривневий еквівалент 2 790 доларів США.

Відповідно п.п. 2.4, 4.2, 5.1 Меморандумів, участь в будівництві комплексу житлових будинків здійснюється шляхом внесення асоційованим членом кооперативу коштів (пайового внеску) і подальшої передачі асоційованому члену кооперативу квартири, зазначеної в пункті 2.1. даного Персонального меморандуму.

Кооператив забезпечує будівництво і введення багатоповерхового житлового будинку в експлуатацію в наступний термін: перший квартал 2023 року.

Асоційований член кооперативу зобов`язується своєчасно здійснити внесення грошових коштів як пайового внеску в кооператив, а також належним чином виконати інші зобов`язання, передбачені цим Персональним меморандумом, Статутом кооперативу та нормами чинного законодавства України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно п. 10.5 Меморандумів, сторони передбачили, що передача квартири а нежитлового приміщення кооперативом за Актом прийому-передачі квартири, нежитлового приміщення асоційованому члену кооперативу є поверненням паю в натуральній формі (майном), і не є операцією з продажу житла.

Так, за змістом статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»: виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Отже, позивачка не є споживачем, а відповідач - не є виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг. Договір між сторонами не містить зобов`язань щодо виробництва та поставки товарів, продукції тощо, надання послуг чи виконання робіт.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі № 357/6883/22.

Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин, оскільки сплачені позивачкою кошти є пайовим внеском, який сплачений членом кооперативу на виконання його обов`язків, передбачених статутом кооперативу, а не платою за отримані послуги чи виконані роботи.

Не є споживачем особа, яка оплачує пай на виконання договору про сплату пайових внесків та статуту кооперативу.

Договір про сплату пайових внесків не є договором про надання послуг чи підряду.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №752/15913/19, що правовідносини сторін, поряд з нормами ЦК України, урегульовані нормами законодавства про захист прав споживачів, оскільки вимоги позивача до ОК «Кольоровий бульвар» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування заявлені у зв`язку із порушенням відповідачами строку виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу майнових права, за фактичних обставин цієї справи, є помилковими.

Наведені заявником доводи щодо порушення його прав, як споживача, з урахуванням предмета позову, не дають підстав для висновку, що на спірні правовідносини поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про захист прав споживачів».

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Ураховуючи, що скаржником при подачі апеляційної скарги не було сплачено судовий збір, посилаючись на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», колегія суддів вважає, що з урахуванням обставин справи, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, передбачений підпунктом ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 484,48 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 379, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 24 грудня 2025 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.М. Вадовська

С.О. Погорєлова