Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №515/870/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №515/870/26

Суддя: Дем'янова О. А.

Справа № 515/870/26

Провадження № 2/515/1478/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю секретаря судового засідання Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що 10 листопада 1996 року вона уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований Вишнівською сільською радою народних депутатів Татарбунарського району Одеської області, актовий запис зроблено за №8. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. На даний час через відсутність спільних інтересів, взаєморозуміння, наявність різних поглядів на життя подружжя припинило сімейні стосунки. Через втрату почуття любові з лютого 2026 року подружжя не проживає разом, спільне господарство не ведеться. шлюб фактично припинив своє існування, а його збереження суперечить інтересам позивачки.

Зазначаючи, що через наявність шлюбу, що має лише формальний характер, вона обмежена у здійсненні цивільних прав, зокрема щодо придбання майна, позивачка просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 та стягнути з нього судовий збір.

19 травня 2026 року у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Дем`янову О.А.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі на призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України вказана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позивачка 20 липня 2026 року через канцелярію суду подала заяву, в якій просила справу розглядати без її присутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Після розірвання шлюбу прізвище просила вказати « ОСОБА_3 ».

Відповідачу судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання рекомендованими листом направлялася ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком, отримана відповідачем 20.06.2026 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення вказаного поштового відправлення.

Суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За загальним правилом (частина 1статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 10 листопада 1996 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, який був зареєстрований Вишнівською вільською Радою народних депутатів Татарбунарського району Одеської області, актовий запис зроблено за №8 року та 10 листопада 1996 року видано Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.4).

Відомостей про наявність у подружжя неповнолітніх дітей матеріали справи не містять.

На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, свої наміри щодо збереження шлюбу не висловили, клопотання про надання строку на примирення ними не заявлено, тому шлюб між ними повинен бути розірваний.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3,4 ст.56 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 С Кодексу.

Відповідно до ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, клопотання про надання строку на примирення сторонами не заявлено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому шлюб між нею та ОСОБА_2 необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити прізвище « ОСОБА_3 » про що вона зазначила у своїй заяві.

Виходячи із положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд має вирішити питання про стягнення судового збору, який був сплачений позивачкою при подачі позову до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає сплачений нею при подачі позову до суду судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 24, 56,110-115 СК України, керуючись ст.ст. 12,13,82,141,263-265 ЦПК

України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 10 листопада 1996 Вишнівською сільською Радою народних депутатів Татарбунарського району Одеської області, актовий запис №8 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.А.Дем`янова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua