Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №481/565/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Суд: Новобузький районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №481/565/26

Суддя: Васильченко-Дрига Н. О.

Справа № 481/565/26

Провадж.№ 2/481/522/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 липня 2026 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді – Васильченко-Дриги Н.О.,

за участю секретаря – Войцеховської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" Кудіної Анастасії Вячеславівни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представником позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіною А.В. сформовано в системі "Електронний суд" позовну заяву та подано до суду позов до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №646369251 від 01.12.2024 в розмірі 16191,90 грн., кредитним договором №8549489 від 07.12.2024 в розмірі 12030,00 грн., кредитним договором №73656953 від 01.12.2024 в розмірі 12900,00 грн., кредитним договором №47130-11/2024 від 22.11.2024 року в розмірі 14040,00 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обгрунтування позовної заяви зазначено.

01 грудня 2024р. ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №646369251.

04.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу МВ-ТП/20 відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

29.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29/1225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 29 грудня 2025р. до договору факторингу №29/1225-01 від 29 грудня 2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16191,90 грн., з яких: 4500,00 грн. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 9216,90 грн. – заборгованість по процентам; 225,00 грн. – заборгованість по комісії; 2250,00 грн. – неустойка.

07.12.2024 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір №8549489.

17.07.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17072025, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 17.07.2025 до договору факторингу №№17072025 від 17.07.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12030,00 грн., з яких: 3000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3600,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; 5430,00 грн. – сума заборгованості за пенею, штрафами.

01.12.2024 ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір про надання коштів у кредит №73656953.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №4 від 23.04.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12900,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою богу; 300,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; 8000,00 грн. – заборгованість за пенею; 600,00 грн. – комісія за надання кредиту.

22.11.2024 ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» кредитний договір №47130-11/2024.

25.04.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено договір факторингу №250425, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №250425 від 25.04.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14040,00 грн., з яких: 3900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3510,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6630,00 грн. – сума заборгованості за штрафом.

Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно, належним чином повідомлений про слухання справи, у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України. Заяви про розгляд справи без його участі на адресу суду не подавав.

При таких обставинах суд постановив провести, на підставі вимог ст.281 ЦПК України, заочний розгляд справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, а відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи із такого.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Судом встановлено, що 01 грудня 2024р. ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №646369251.

Відповідно до кредитного договору №646369251 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 4500,00 грн., на його платіжну картку НОМЕР_1 , строк кредитування до 1826 днів, зі сплатою 3549,14% річних за користування кредитом. Договір підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора «UVSG».

Відповідно до платіжного доручення №cf3f0059-47e0-4792-b74e-461e5d189f82 від 01.12.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4500,00 грн., на платіжну картку НОМЕР_1 .

Крім того, встановлено що 07.12.2024 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір №8549489.

Відповідно до кредитного договору №8549489 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 3000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою 1,00% в день за користування кредитом. Договір підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора «С3422».

На виконання умов договору від 07.12.2024 року за допомогою сервісу онлайн платежів iPay.ua відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 3000,00 грн. , номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 587751256.

Відповідно до кредитного договору №73656953 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 4000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою 0,750% в день за користування кредитом. Договір підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора «43768».

На виконання умов договору від 01.12.2024 року за допомогою сервісу надання фінансових платіжних послуг ТОВ «ФК «Фінекспрес» відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн. , номер картки НОМЕР_1 , номер платежу a4ee66ac-ae3e-4092-9a9b-9eedd68aeb14.

Відповідно до кредитного договору №47130-11/2024 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 3900,00 грн., строком на 120 днів, зі сплатою 1% в день за користування кредитом. Договір підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора «W5218».

На виконання умов договору від 22.11.2024 року за допомогою сервісу онлайн платежів iPay.ua відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 3900,00 грн. , номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 5736406220.

Як вбачається з матеріалів справи кредитні договори укладались сторонами в електронній формі.

Особливості укладання договорів в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отримавши кошти за кредитними договорами, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки на підставі вказаних вище договорів факторингу відбулась заміна первісних кредиторів на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення заборгованості за договором позики.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:

- за кредитним договором №646369251 від 01.12.2024 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 13941,90 грн., з яких: 4500,00 грн. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 9216,90 грн. – заборгованість по процентам; 225,00 грн. – заборгованість по комісії.

- за кредитним договором №8549489 від 07.12.2024 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 6600,00 грн., з яких: 3000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3600,00 грн. – сума заборгованості за відсотками.

- за кредитним договором №73656953 від 01.12.2024 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 4900,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою богу; 300,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; 600,00 грн. – комісія за надання кредиту.

- за кредитним договором №47130-11/2024 від 22.11.2024 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 7410,00 грн., з яких: 3900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3510,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Загальний розмір заборгованостей відповідача перед ТОВ «ФК«ЄАПБ» за кредитними договорами №646369251 від 01.12.2024, №8549489 від 07.12.2024, №73656953 від 01.12.2024, №47130-11/2024 від 22.11.2024 складає 32851,90 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованостей за пенею, штрафом суд зазначає таке.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого триває до теперішнього часу.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Суд бере до уваги, що пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який містив прямий мораторій на стягнення неустойки за споживчими кредитами, був виключений Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року.

Проте, виключення норми із спеціального закону не створює колізії норм і не означає, що не підлягає застосуванню чинна норма ЦК України, яка регулює аналогічні правовідносини. Оскільки такий мораторій передбачений діючими нормами ЦК України, його чинність триває.

Тлумачення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними і обов`язковими.

Разом з тим, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Судом встановлено, що кредитний договір №9375269 від 27.08.2025, відповідно і пеня (штрафи) за порушення грошових зобов`язань за договорами нарахована після 24 лютого 2022 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу/пені за кредитним договором №646369251 від 01.12.2024 року у розмірі 2250,00 грн.; за кредитним договором №8549489 від 07.12.2024 у розмірі 5430,00 грн.; за кредитним договором №73656953 від 01.12.2024 у розмірі 8000,00 грн.; за кредитним договором №47130-11/2024 від 22.11.2024 у розмірі 6630,00 грн., що в загальній сумі складає 22310,00 грн., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1585,60 грн. (32851,90 /55161,90 х 2662,40).

Керуючись ст. ст.4, 10, 263 - 265, 268, 273, 274, 281, 293, 294, 315-319 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів заборгованість за кредитним договором №646369251 від 01.12.2024 в розмірі 13941 (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок одна) гривень 90 коп., за кредитним договором №8549489 від 07.12. 2024 в розмірі 6600 (шість тисяч шістсот) гривень 00 коп., за кредитним договором №73656953 від 01.12.2024 в розмірі 4900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень 00 коп., за кредитним договором №47130-11/2024 від 22.11.2024 розмірі 7410 (сім тисяч чотириста десять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму судового збору в розмірі 1585 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua