Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №489/6631/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/6631/26

Провадження № 1-кп/489/738/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

28 липня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №12026152040000399 від 16.04.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рубанівка Великолепетиського району Херсонської області, громадянки України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину з інвалідністю, зареєстрованої по АДРЕСА_1 та проживаючої по АДРЕСА_2 , раніше не судимої, контактний телефон НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 (дистанційно),

встановив:

10.04.2026 близько 21:48 год ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Велмарт» ТОВ «ФУДКОМ» по просп. Миру, 1/1, м. Миколаєва, діючи в умовах воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 2102-ІХ, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно таємно викрала наступний товар: напій безалкогольний «Блек», 1,75 л, Pepsi», у кількості 1 од., вартістю 39,99 грн; напій безалкогольний сильно газований, 1.75л, «Pepsi», у кількості 1 од., вартістю 39,99 грн; вода «Релакс з екстрактом Ромашка-маракуя», 0,5 л, «Акварте», у кількості 3 од., загальною вартістю 80,80 грн; десерт сирний «Полуниця», 0,2%, 500 г, «Exquisa», у кількості 3 од., загальною вартістю 250,95 грн; ковбаса «Сервелат», в/к, в/г, вагова, «Алан», вагою 0,47 кг, вартістю 105,83 грн; ковбаса «Сервелат», в/к, в/г, вагова, в/у «Укрпромпостач-95», вагою 1,14 кг, вартістю 609,24 грн; йогурт десертний «Фантазія Зірочки злакові у шоколадній глазурі», 6,3 %, 102 г, у кількості 2 од., загальною вартістю 66,22 грн.; яблуко «Ред Чіф», вагою 2,33 кг, загальною вартістю 82,77 грн; гриби «Печериці Королівські», вагою 1,65 кг, загальною вартістю 247,43 грн; торт «Київський», 850 г, «Рошен», у кількості 1 од., вартістю 584,99 грн; банан свіжий ваговий, вагою 2,9 кг, загальною вартістю 169,05 грн; помідор «Адора», вагою 1,55 кг, загальною вартістю 453,38 грн; грейпфрут, вагою 1,65 кг, загальною вартістю 164,73 грн; виріб кондитерський на основі рослинних жирів та знежиреного молока, у кількості 2 од., загальною вартістю 164,38 грн; вершки ультрапастеризовані, 33%, 50 г, т/брік, у кількості 1 од., вартістю 139,86 грн; молоко стерилізоване «Злагода», 3,2%, 2000 г, у кількості 1 од., вартістю 119,84 грн; йогурт питний «Персик», 2,5%, 290 г, «Дольче», у кількості 1 од., вартістю 27,83 грн; йогурт питний з наповнювачем «Малина-полуниця», 1,2 %, 750 г, «Злагода», у кількості 1 од., вартістю 51,98 грн; біфідойогурт питний «полуниця», 1,5 %, 800 г, «Активія», у кількості 2 од., загальною вартістю 132,75 грн; напій енергетичний безалкогольний соковий «Sour Apple», у кількості 1 од., вартістю 29,16 грн; напій енергетичний з соком персику негазований, 1,5 л, «I Fresh», у кількості 6 одиниць, загальною вартістю 231,80 грн; напій безалкогольний «Zero sugar», 1,75 л «Cola Bubble», у кількості 1 од., вартістю 26,66 грн; напій безалкогольний сильногазований, 1,75 л, «Cola Bubble», у кількості 1 од., вартістю 26,66 грн.; напій енергетичний безалкогольний соковий «Peach Lemonade», у кількості 1 од., вартістю 29,13 грн; напій енергетичний, 0,5 л, ж/б, «Нон Стоп», у кількості 1 од., вартістю 31,13 грн; напій енергетичний безалкогольний «Класичний», 500 мл, ж/б, «Bum», у кількості 1 од., вартістю 50,82 грн; напій енергетичний безалкогольний «Джангл Еволюшн», фреш сильногазований, у кількості 1 од., вартістю 31,13 грн. Після того ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяла ТОВ «ФУДКОМ» матеріальну шкоду, в межах пред`явленого обвинувачення, на суму 3988,46 грн.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю та підтвердив обставини скоєного кримінального правопорушення, вказані в обвинувальному акті, зокрема, що дійсно 10.04.2026 близько 21:48 год, перебуваючи в приміщенні супермаркету «Велмарт» по просп. Миру, 1/1, м. Миколаєва, в результаті раптово виниклого умислу, таємно викрала товар, докладний перелік якого вказаний в обвинувальному акті, який вона не сплатила та залишила приміщення торгової зали. В подальшому відшкодувала потерпілому завдану майнову шкоду. З розміром вказаної в обвинувальному акті шкоди погодилась. Також підтвердила, що на досліджених відеозаписах з камер відеоспостереження зафіксована саме вона в момент крадіжки товару. Зазначила, що розкаюється у вчиненому, шкодує про свої дії, критично оцінює їх та запевнила суд, що стала на шлях виправлення. Обставинами, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення зазначила скрутне матеріальне становище та відсутність стабільного заробітку в умовах воєнного стану.

Крім власного визнання обвинуваченою своєї вини, її винуватість у скоєному підтверджується також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.04.2026 вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до поліції з приводу того, що 10.04.2026 о 21:35 год невстановлена особа, перебуваючи в приміщені магазину «Велмарт» по проспекту Миру, 1/1, м. Миколаєва, таємно викрала товар на загальну суму 3955,91 грн.

Згідно з протоколом огляду місця події від 16.04.2026 та фототаблиці до нього, слідчим проведено огляд торгової зали магазину «Велмарт» по просп. Миру, 1/1, м. Миколаєва Миколаївської області, при огляді якого на стелажах виявлено продукти харчування, напої та побутові товари.

Довідкою-рахунком ТОВ «Фудком» ВМ №14 від 10.04.2026 підтверджується перелік та загальна вартість викраденого товару, яка складає 3988,46 грн.

Із протоколу огляду предмету від 19.06.2026 слідує, що слідчим за участю ОСОБА_3 був оглянутий диск DVD-R, на якому міститься відеофайл з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Велмарт» по просп. Миру, 1/1, м. Миколаєва за 10.04.2026, на якому зафіксовано, як 10.04.2026 о 21:35 біля каси самообслуговування перебуває жінка, одягнена в куртку червоного кольору з білим хутром на капюшоні, штани коричневого кольору, кросівки коричневого кольору. Вказана жінка із наявного при ній товару, частково сканує його, а інший, не просканувавши, кладе до пакетів. При цьому, ОСОБА_3 підтвердила, що на вказаному відеозаписі зафіксована саме вона в той момент, коли сканувала не весь товар на касі самообслуговування в магазині «Велмарт» 10.04.2026. Точну кількість не сканованого товару та назви товару повідомити не може, оскільки не пам`ятає, що за товар брала в магазині. В подальшому розрахувалась за частину сканованого товару та разом з чоловіком приміщення магазину залишила.

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом та її дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки своїми умисними діями вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачена вчинила умисне кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, не має негативної характеристики, лікування у лікарів психіатра та нарколога не проходила, працює офіційно, раніше не судима.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої, суд відносить щире каяття, наявність якого підтверджується тим, що вона повністю визнала свою вину, засудила свої дії, попросила вибачення, зазначила, що шкодує з приводу вчиненого та запевнила суд про неприпустимість вчинення кримінальних правопорушень в майбутньому; а також добровільне відшкодування завданої шкоди, яке підтверджується заявою представника потерпілого про те, що претензій матеріального характеру до обвинуваченої не має.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

З урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, яка працює, не має негативної характеристики, раніше не судима, заміжня та має на утриманні малолітню дитину з інвалідністю, наявності обставин, що пом`якшують покарання, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також ураховуючи позицію державного обвинувача щодо виду та міри покарання, яке необхідно призначити обвинуваченій, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, визначеному санкцію ч. 4 ст. 185 КК України, та можливість звільнення її на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Вказані вид та міра покарання, на переконання суду, є необхідними й достатніми для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд зазначає, що з огляду на дискреційні повноваження, суд вправі звільнити особу від відбування призначеного покарання з випробуванням за наявності для цього підстав. Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

При цьому, відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Можливість звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, на переконання суду, обумовлена тим, що остання раніше не судима, працює, не має негативної характеристики, розкаялася у вчиненому, добровільно відшкодувала потерпілому завдану шкоду, що свідчить про її стійку соціальну направленість та можливість призначення їй покарання без ізоляції від суспільства.

Також право суду призначати покарання на власний розсуд підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.10.2020 у справі №487/5034/18, згідно з якими «поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо».

Визначаючи тривалість строку випробовування, суд, окрім тяжкості кримінального правопорушення, головним чином враховує особу обвинуваченої, яка раніше не судима, заміжня та має на утримання малолітню дитину з інвалідністю, щиро розкаялася у вчиненому, засудила свої дії, жалкує з приводу скоєного, повністю відшкодувала завдану майнову шкоду, а також той факт, що в Україні введений воєнний стан, що покладає на жителів держави додаткові обмеження, тому зазначені обставини, які зменшують суспільну небезпечність обвинуваченої, вказують на можливість встановлення однорічного іспитового строку для її виправлення.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, обвинувачена не затримувалася та відносно неї запобіжний захід не застосовувався.

Оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, тому відсутні підстави для застосування відносно неї запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі статей 75, 76 КК України засуджену ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 28.07.2026.

Речовий доказ: диск DVD-R з відеозаписом з камер відеоспостереження – залишити в матеріалах судового провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1