Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №607/1561/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/1561/26Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.

Провадження № 33/817/427/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Худої І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Худої І.Р. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 19.01.2026 о 02:53 в м. Тернополі, вул. В.Симоненка, 4, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Infiniti QX60, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alсotest 7510 ARLM 0278 (повірка дійсна до 17.06.2026) відмовилась та від проходження такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовилась, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Худа І.Р. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вважає що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569680 від 19.01.2026 складений з порушенням норм законодавства, а викладені обставини в ньому не відповідають дійсності.

Стверджує, що незрозумілим є те, яким чином могли бути виявлені такі ознаки, як порушення координації рухів та тремтіння пальців рук, оскільки ОСОБА_1 не виходила з автомобіля, а її спілкування було чітким, зрозумілим та без проявів запинок, нечіткого мовлення, незрозумілих звуків. На переконання сторони захисту, зазначені обставини свідчать про відсутність у працівника поліції об`єктивних та достатніх підстав для висновку щодо наявності у водія ознак алкогольного сп`яніння. Відеозапис не фіксує ні тремтіння пальців рук, ні порушення координації рухів, ні інших зовнішніх проявів, які могли б обґрунтовано слугувати підставою для ініціювання процедури огляду на стан сп`яніння.

Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Її поведінку пояснює тим, що на момент події вона перебувала у розгубленому та схвильованому стані, оскільки везла дитину до лікарні у зв`язку з підвищеною температурою. Вказує, що консультувалася по телефону, оскільки подібна ситуація у неї вперше.

Стверджує, що працівники не складали акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та не повідомили ОСОБА_1 про наслідки відмови від проходження огляду.

Вказує, що працівниками поліції видано ОСОБА_1 направлення на огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння старої форми, а тому вважає що цей доказ отримано з процесуальними порушеннями.

Стверджує, що поліцейський, який здійснював відеофіксацію, не повідомив ОСОБА_1 про ведення відеозйомки, на відміну від іншого працівника поліції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Худу І.Р., яка апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції, обґрунтував даними, які містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 19.01.2026 , згідно з яким 19.01.2026 о 02:53 в м. Тернополі, вул. В.Симоненка, 4, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки Infiniti QX60, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alсotest 7510 ARLM 0278 (повірка дійсна до 17.06.2026) відмовилась та від проходження такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовилась, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

відеозаписі з відеореєстратора транспортного засобу працівників поліції, на якому зафіксовано рух автомобіля Infiniti QX60, н.з. НОМЕР_2 , після чого його було зупинено працівниками поліції та до водійської сторони якого підійшли поліцейські;

відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано таке що службовим автомобілем поліцейських здійснювався рух за автомобілем марки «Infiniti», працівником поліції було подано вимогу про зупинку транспортного засобу шляхом використання гучномовця, увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів, а також спеціального звукового сигналу, після зупинки транспортного засобу було виявлено, що за кермом автомобіля Infiniti QX60, н.з. НОМЕР_3 , перебувала водій ОСОБА_1 . Працівником поліції водію було озвучено їй причину зупинки транспортного засобу – на підставі п. 7 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (порушення комендантської години). Під час спілкування з водієм працівником поліції у неї було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Водію ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу (газоаналізатора). Водій формально погоджувалася на проходження огляду, однак постійно просила зачекати, безперервно розмовляючи по телефону, та жодних дій для проходження огляду не вчиняла. На запитання працівника поліції: «На що ми чекаємо?» відповіді не надала. Водію було роз`яснено вимоги пункту 2.5 ПДР. У зв`язку з не вчиненням водієм будь-яких дій, спрямованих на проходження огляду, такі дії були розцінені працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Після цього водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, від якого ОСОБА_1 відмовилася. Водію було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, повідомлено про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оголошено зміст складеного протоколу;

копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Аlcotest 7510 OIML» № ARLM-0278 № П 51 QM 0742 103 25, чинне до 17.06.2026;

направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 19.01.2026, згідно з яким ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я не доставлялася;

рапорті поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Д.Петрика, у якому викладені обставини зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , оголошення їй причини зупинки, ознак алкогольного сп`яніння, вимоги пройти огляд на стан сп`яніння поліцейськими за допомогою спеціального технічного приладу та у закладі охорони здоров`я, відмови водія від проходження огляду та складання адміністративних матеріалів за ст.130 ч.1 КУпАП;

довідці, виданій 19.01.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_4 .

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у відмові як водія від проходження у визначеному законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Оцінюючи доводи захисника, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, з огляду на таке.

Доводи представника щодо підготовки працівником поліції газоаналізатора ще до озвучення водію ознак сп`яніння не заслуговують на увагу оскільки з матеріалів справи не вбачається, що підготовка спеціального технічного засобу передувала безпосередньому спілкуванню з водієм настільки, щоб виключити можливість виявлення ознак сп`яніння. Навпаки, після спілкування з водієм ОСОБА_1 були озвучені конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти огляд.

Перевіряючи посилання апелянта на те, що на відеозаписі на нагрудній камери поліцейського не зафіксовано наявності у водія тремтіння пальців рук та порушення координації рухів виходжу з того згідно з вимогами відомчої Інструкції ці ознаки сприймаються працівником поліції безпосередньо за зовнішніми проявами поведінки особи, та у разі наявності таких ознак мають право вимагати проходження відповідного огляду. При цьому остаточне підтвердження або спростування стану сп`яніння здійснюється саме за результатами огляду у встановленому законом порядку.

Також підлягають відхиленню доводи захисника щодо згоди ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими за допомогою спеціального технічного приладу оскільки вони спростовуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано що вони неодноразово пропонували їй пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. Водночас ОСОБА_1 , формально не заперечуючи проти проходження огляду, фактично ухилялася від його проведення, постійно розмовляла по телефону, просила зачекати та не вчиняла жодних дій, спрямованих на проходження огляду. На неодноразові запитання працівників поліції щодо готовності пройти огляд конкретної відповіді не надавала. За таких обставин, працівники поліції обґрунтовано розцінили таку поведінку як відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Більше того, після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, від якого вона також відмовилася, зокрема, на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції, де о 13:15 ОСОБА_1 на запитання поліції: у мед заклад їдемо?,- відповідає: я не їду. Саме відмова від проходження огляду відповідно до встановленого порядку утворює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.

Посилання представника на те, що поведінка ОСОБА_1 була обумовлена хвилюванням за стан здоров`я дитини, не спростовують встановленого факту відмови від проходження огляду. Незалежно від мотивів такої поведінки водій зобов`язаний виконати законну вимогу поліцейського та пройти огляд у встановленому законом порядку.

Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про наслідки відмови від проходження огляду оскільки вона є водієм та повинна знати та дотримуватись вимог ПДР України при керуванні транспортним засобом.

Безпідставними є й доводи захисника щодо відсутності в матеріалах справи акта огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 10 Розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Водночас, як встановлено судом, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу фактично не проводився у зв`язку з її відмовою від його проходження. Відтак відсутність у матеріалах справи такого акта є наслідком відмови особи від проходження огляду та не свідчить про порушення працівниками поліції вимог чинного законодавства.

Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту щодо недопустимості направлення на огляд водія в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння у зв`язку із використанням письмової форми такого направлення, яка втратила чинність. Під час дослідження матеріалів справи судом установлено, що наявне у справі направлення відповідає формі, наведеній у додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, навіть у разі наявності окремих формальних недоліків оформлення такого документа, сама по собі ця обставина не спростовує факту відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та не впливає на встановлення у її діях наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.

Також є безпідставними доводи представника щодо повідомлення водію лише одним із працівників поліції про здійснення відеофіксації оскільки відеозапис, долучений до матеріалів справи, досліджений судом, безпосередньо відображає перебіг подій, водій був попереджений одним із поліцейських про здійснення відеофіксації, відсутність на відеозаписі попередження іншим поліцейським водія про її здійснення не впливає на достовірність зафіксованих обставин оскільки працівники поліції діють узгоджено у бригаді, вимогами чинного законодавства не передбачено чіткого розподілу їх ролей при виявленні адміністративого правопорушення та складанні адміністративних матеріалів.

Отже, висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим, підтверджений сукупністю належних та допустимих доказів і відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід залишити без змін, а подану її представником апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Худої І.Р. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя