Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №334/3253/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 23.07.2026

Справа № 334/3253/26

Провадження № 2/334/2858/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2026 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В позові посилалася на те, що з 2015 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.07.2022 року між ними зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_4 .

Остаточно стабільних взаємин як подружжя вони з відповідачем не підтримують з січня 2026 року. Неодноразові спроби налагодити стосунки та зберегти сім`ю не дали жодних результатів. Шлюбні відносини між ними припинені через відсутність взаєморозуміння, любові один до одного та різні погляди на життя. Спільне господарство з відповідачем не ведуть, взаємних прав та обов`язків як подружжя не виконують, що свідчить про відсутність ознак сім`ї. Станом на квітень 2026 року малолітні діти проживають разом з нею. Будь-яке примирення між сторонами неможливе, оскільки зареєстрований шлюб суперечить її інтересам. Шлюб між ними не може бути збережений, так як він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим. Саме з цих підстав наполягає на розірванні шлюбу.

Прохала: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 1359; після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_5 »; судові витрати по справі покласти на позивача; справу розглянути без участі позивача з урахуванням наявних документів; на позовних вимогах наполягає повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

07.04.2026 року згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа передана на розгляд судді Новіковій Н.В.

17.04.2026 року ухвалою судді Новікової Н.В. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

08.05.2026 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_2 з заявою, в якій визнав позовні вимоги та не заперечував проти розірвання шлюбу, прохав розглядати справу без його участі.

24.06.2026 року згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа передана на розгляд судді Телегуз С.М.

30.06.2026 року ухвалою судді Телегуз С.М. прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 23.07.2026 року.

23.07.2026 року сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася позивач – ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 від 09.12.2022 року та копією довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1342840-2023 від 30.03.2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився відповідач – ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю №2613829 від 16.04.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дитина – донька ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 26.01.2016 року.

13.07.2022 року позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Олександрівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №1359, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 13.07.2022 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу у сторін народилася дитина – син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 07.06.2023 року.

Позивач посилається на те, що остаточно стабільних взаємин як подружжя вони з відповідачем не підтримують з січня 2026 року. Неодноразові спроби налагодити стосунки та зберегти сім`ю не дали жодних результатів. Шлюбні відносини між ними припинені через відсутність взаєморозуміння, любові один до одного та різні погляди на життя. Спільне господарство з відповідачем не ведуть, взаємних прав та обов`язків як подружжя не виконують, що свідчить про відсутність ознак сім`ї. Станом на квітень 2026 року малолітні діти проживають разом з нею. Будь-яке примирення між сторонами неможливе, оскільки зареєстрований шлюб суперечить її інтересам. Шлюб між ними не може бути збережений, так як він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим.

Відповідач визнав вказані обставини, про що свідчить його заява.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного:

Так, відповідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч.2,3 ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у шлюбі з 13.07.2022 року, мають спільних дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають разом з матір`ю, шлюбні відносини фактично припинені з січня 2026 року.

А тому суд вважає, що шлюб має бути розірвано, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідач заявила клопотання про залишення після розірвання шлюбу шлюбного прізвища « ОСОБА_5 ».

Відповідно ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки відповідач фактично визнав пред`явлений до нього позов і визнання відповідачем позову не суперечить закону, тому суд, враховуючи положення ст.206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Так як позивач у позові прохала судові витрати покласти на неї, то суд, враховуючи принцип диспозитивності, під час ухвалення рішення не вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати та залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 19, 76-83, 141, 206, 211, 247, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований 13.07.2022 року у Олександрівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №1359.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 28 липня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз