Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 23 липня 2026 р.
Справа: №334/1939/26
Суддя: Бредіхін Ю. Ю.
Дата документу 24.07.2026
Справа № 334/1939/26
Провадження № 2-др/334/35/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2026 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Іванової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Бідюк Я.В. про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
установив:
рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволений.
Статтею 246 ЦПК України визначено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Адвокат Бідюк Я.В. звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення в обґрунтування, якої вказав на те, що 03.03.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Бідюк Я.В. укладений договір про надання правничої допомоги, видано ордер на надання правничої допомоги.
Відповідно до наданого акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.07.2026 року та рахунку №1507/1 від 15.07.2026 року, сторони погодили гонорар адвоката у розмірі 50 000 гривень.
Від заявника надійшла заява про вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі без його участі.
У судове засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи заперечень щодо заяви адвоката Бідюк Я.В. не надав.
Дослідивши доводи заяви, додані до неї документи суд дійшов до таких висновків.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до приписів статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Верховний Суд у своїй практиці сформулював позицію за змістом, якої практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 141ЦПК України).
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом правової допомоги Карпінській О.Ю.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Керуючись статтями 246, 268,270 ЦПК України, суд
вирішив
стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати з надання правової допомоги у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua