Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №309/1490/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1490/26

Провадження № 1-кп/309/93/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР 05.04.2026 р. за № 120260711500000116 про обвинувачення

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня, пенсіонера, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним , що ОСОБА_4 в період з 01 січня 2026 року по 04 квітня 2026 року знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, систематично, усвідомлюючи протиправність та караність своїх діянь, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до її фізичних та психологічних страждань.

Зокрема, 01 січня 2026 року близько 23:00 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дії психологічного насильства, а саме: виганяв з будинку, намагався вдарити, виражався нецензурною лайкою в її адресу, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 психологічні страждання.

За вищевказаним фактом постановою Хустського районного суду від 12 лютого 2026 року у справі 301/59/26 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (рішення суду набрало законної сили 22 лютого 2026 року).

Продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 29 січня 2026 року близько 17:00 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дії психологічного насильства, а саме: умисно позбавив совою співмешканку ОСОБА_5 , яка проживає разом з ним, житла, а також погрожував фізичною розправою, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 психологічні страждання.

За вищевказаним фактом постановою Хустського районного суду від 16 лютого 2026 року у справі 301/267/26 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (рішення суду набрало законної сили 26 лютого 2026 року).

Не припиняючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 04 квітня 2026 року, близько 23:00 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, вчинив дії фізичного насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ОСОБА_4 своєю взутою правою ногою спричинив один удар у ділянку носа, ОСОБА_5 у той час коли потерпіла сиділа на ліжку у спальній кімнаті, в результаті чого ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження у вигляді садна шкірних покровів ділянки спинки носа зліва, синець шкірних покровів навколоочної ділянки зліва, синець шкірних покровів ділянки кута рота зліва, які згідно висновку експерта №35-і від 07.04.2026 року слід кваліфікувати як легке тілесне ушкодження, та спричинив психологічне насильства, а саме: словесно ображав свою співмешканку ОСОБА_5 нецензурними словами, чим спричинив потерпілій психологічні страждання.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства, щодо особи , з якою він перебував у сімейних відносинах, що призвело до фізичних, психологічних страждань розладу здоров`я потерпілої особи.

У судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення за вказаних обставин визнав повністю.

28 липня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Відповідно до угоди потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді одного року пробаційного нагляду, відповідно до частини 2 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України – укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь–який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

В судовому засіданні встановлено що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є не тяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 п.п.1 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між потерпілим та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам та загальним засадам призначення покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 371, 374, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 28 липня 2026 року.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджену між сторонами міру покарання у вигляді одного року пробаційного нагляду.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п.1,2.3 ч.1 ст.59-1 КК України: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України в апеляційний суд Закарпатської області через Хустський районний суд на протязі 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1