Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №308/9861/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9861/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складi головуючого судді – Логойди І.В., за участю секретаря судового засідання – Сабо І.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Стасьо Каміла Михайлівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Стасьо Каміла Михайлівна, звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує на те, що 04.06.2026 року позивачу ОСОБА_1 надійшло повідомлення в Інтернет-банкінг додатку АТ КБ «ПриватБанк», та інші додатки, про те, що його карткові рахунки заблоковано. Як виявилось, підставою для накладення арешту на кошти стала постанова начальника Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. З вказаної постанови вбачається, що примусово виконується постанова № 2480-1 видана 14.09.2025, документ видав ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про наявність постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2480-1 від 14.09.2025 року ОСОБА_1 відомо не було, жодним чином таку він не отримував, ні засобами поштового зв`язку, ні власноручно, ані через додаток в тому числі «Дія» чи «Резерв+». Того ж дня, ОСОБА_1 звернувся до адвоката за наданням правової допомоги, оскільки ні про наявність такої постанови, ані про відкрите виконавче провадження раніше йому відомо не було, а з постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 повністю не погоджується та на даний час проходить військову службу по загальній мобілізації, тому бажає таку оскаржити.

26 червня 2026 року адвокатом Стасьо К.М. на електронну адресу отримано відповідь від Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління МЮ України про виконання адвокатського запиту та надано запитувані документи, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2026 року реєстраційний номер 79992053 з ідентифікатором доступу для сторін, а також копії документів, на підставі яких відкрито виконавче провадження, зокрема: лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.11.2025 № 20132 та постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.09.2025 № 2480-1.

Таким чином, позивач отримав та ознайомився з постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.09.2025 № 2480-1, листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.11.2025 № 20132, постановою про відкриття виконавчого провадження та іншими матеріалами виконавчого провадження через Автоматизовану систему виконавчого провадження Міністерства Юстиції України за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors.

Зі змісту постанови №2480-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП від 14 вересня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що 14.09.2025 р. близько 11 год. 10 хв. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де о 11 год. 30 хвилин було встановлено, що останній порушує вимогу ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянин ОСОБА_1 за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку виконання обов`язку передбаченого п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення № 6379, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 14.09.2025 о 12:00 год., яке ОСОБА_1 підписати відмовився.

Відповідно до заяви ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.11.2025 № 20132, адресованої до Бородянського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління МЮ України, ОСОБА_1 не сплатив штраф за постановою по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої накладено стягнення 25 500, 00 гривень та на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у зв`язку з несплатою останнім штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, здійснити примусове стягнення у подвійному розмірі 51 000, 00 гривень.

Разом з тим, з копії військового квитка серії НОМЕР_1 від 26.01.1996 року вбачається, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, 14.09.2025 пройшов ВЛК, та визнаний придатним до військової служби, проходить військову службу у званні «солдат». Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0914-1255-0775-7 від 14.09.2025, ОСОБА_1 , солдат (запасу), 14.09.2025 пройшов медичний огляд у позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії при обласному тимчасовому мобілізаційному пункті ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому час оформлення та підписання рішення військово-лікарської комісії 12:25:15 год. 14.09.2025. Згідно Довідки (Форма 5) від 19.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 № 8618 солдат ОСОБА_1 проходить службу по загальній мобілізації з 14.09.2025 року.

Окрім цього, позивач наголошує, що його не було належним чином не пізніше, ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Формальна відмітка у постанові про відмову у отриманні такої, без належних підтверджуючих доказів, які б не викликали сумнів, без свідків, не є належним доказом того, що такий факт мав місце. Неналежне повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення фактично позбавило позивача права на захист, на подання усних чи письмових пояснень, що є грубим порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Позивач звертає увагу, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. У разі дійсної відмови особи від проходження військово-лікарської комісії, така відмова повинна бути належним чином зафіксована із зазначенням обставин відмови та підписів свідків, про що зазначається у протоколі чи постанові. Натомість, сама лише вказівка відповідача на нібито усну відмову без належного документального підтвердження не може вважатися достатнім та допустимим доказом у розумінні процесуального законодавства.

Окрім того, як вбачається з постанови № 2480-1 від 14.09.2025, нібито порушення ОСОБА_1 вимог ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було встановлено о 11 год. 30 хвилин. Однак, у цій же постанові вказано, що ОСОБА_1 , за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку виконання обов`язку передбаченого п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення № 6379, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 14.09.2025 0 12:00 год. Отже, зі змісту вказаної постанови слідує, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто відмовився від проходження медичного огляду ще до того, як був направлений на проходження медичного огляду.

На підставі наведеного, просить постанову № 2480-1 від 14 вересня 2025 року про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 25500,00 гривень штрафу скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.07.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у вказаній адміністративній справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

21.07.2026 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, яку мотивовано наступним. Щодо поновлення строку на звернення до суду. Позивачем зазначено у позові, що він дізнався про ухвалення даної постанови 04.06.2026 року після отримання повідомлення в Інтернет-Банкінг додатку АТ КБ «ПриватБанк», та інші додатки, про те, що його карткові рахунки заблоковано. Під час перебування 14.09.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був направлений на проходження військово-лікарської комісії. Позивачем було усно висловлено ствердну відмову від проходження військово лікарської комісії 14.09.2025. У зв`язку з цим, 14.09.2025 було складено протокол та постанову про накладення адміністративного штрафу. ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає що позивач знав про накладення на нього адміністративного штрафу в момент з 14.09.2025, а тому пропустив строк для оскарження даної постанови. Позивач стверджує, що при розгляді справи порушено права позивача та в діях позивача відсутній склад порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вважає, що такі твердження позивача є хибними. 14.09.2025 р. в ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу було вручено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до проходження військової служби по мобілізації від 14.09.2025 р. № 6379. Таким чином, в ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до приписів встановлених абз. 12 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. N 154, вживались заходи щодо призову позивача на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Оскільки в відповідності до 1 ч. 13 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено обов`язковість проходження медичного огляду щодо осіб, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, що кореспондується з приписами абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, відповідно до якого громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, - дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 були цілком правомірними. ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу в відповідних графах протоколу, йому в установленому порядку було роз`яснено про день і час розгляду справи та його права про що міститься відповідна відмітка в протоколі. На позивача накладено штраф за вказане порушення у розмірі санкції, визначеною ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач у своєму позові не навів та не підтвердив наявність обставин, які б свідчили про істотне порушення норм процесуального та матеріального права і за своїм характером тягнуть скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. На підставі наведеного, просить відмовити в задоволенні позову. Розгляд справи здійснювати без участі представників ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи беї їх участі, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.

У зв`язку із розглядом справи без участі сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення №2480-1 від 14.09.2025 року 14.09.2025 р. близько 11:10 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де о 11 годині 30 хвилин було встановлено, що останній порушує вимогу ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянин ОСОБА_1 , за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку виконання обов`язку, передбаченого пунктом 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення №6379, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 14.09.2025 р. о 12:00 год., яке ОСОБА_1 підписати відмовився. Після рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 про направлення на проходження медичного огляду, громадянин ОСОБА_1 на проходження медичного огляду не пішов, на вимогу чергового про проходження ВЛК не здійснював жодних дій та виразив усну ствердну відмову від проходження медичного огляду. Отже, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 звернувся із даним позовом в суд.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, такий неодноразово продовжено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 235 КУпАП передбачено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Положеннями статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. У постанові зазначається: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Розділом 2 пункту 4 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зазначено, що під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.

У винесеному протоколі відсутні будь-які відмітки, які б підтверджували роз`яснення особі, яка притягається до відповідальності змісту статті 63 Конституції України та права та обов`язки, передбачені статтею 268 КупАП, а міститься відмітка про відмову від підпису.

При цьому, згідно з Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Засвідчення запису про відмову підписом із зазначенням дати відсутнє.

До відзиву на позов відповідач надав направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для проходження військової служби по мобілізації від 14.09.2025 року №2/6379 у якому зазначено, що ОСОБА_1 одержав таке о 12 год. 00 хв. 14 вересня 2025 року, від підпису відмовився.

Згідно з протоколом №2480 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 14.09.2025, у якому вказано про порушення ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 14.09.2025 о 11 год. 10 хв., поряд з цим дата на направленні – 12 год. 00 хв. 14.09.2025, що викликає сумнів у суду з приводу поданих доказів.

У протоколі також вказано, що перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянин ОСОБА_1 за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно направлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12 год. 00 хв. 14.09.2025 р., яке ОСОБА_1 підписати відмовився, також повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 13:30 14.09.2025 року.

Позивачем додано до позовної заяви довідку військово-лікарської комісії 2025-0914-1255-0775-7 від 14.09.2025 року про проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії.

Стосовно розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.10 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомляється про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.

Враховуючи наведене та подані докази розгляду справи о 13 год. 30 хв. 14.09.2025 після складання протоколу за направленням, одержаним о 12 год. 00 хв. 14.09.2025, норми вищевказаної інструкції, за відсутності факту визнання правопорушення, суд вважає не дотриманими.

У порушення вимог ч. 1 ст. 277-2 КУпАП позивача ОСОБА_1 не було належно повідомлений про час та місце розгляду справ відносно нього. Разом з цим суд зазначає, що обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Доказів, які б спростовували даний факт відповідачем не було надано.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Згідно з п. 74 порядку резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Відповідачем при подачі відзиву не надано суду доказів реєстрації направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію у відповідності до вимог законодавства.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

При цьому доказів належного інформування позивача щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду матеріали справи також не містять.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності належних доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою осіб, шукаючи доказів виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

Суд констатує, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не надано.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд доходить переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано доказів формування направлення в журналі реєстрації направлень на проходження військово-лікарської комісії, порушення процедури роз`яснення особі, яка притягається до відповідальності, змісту статті 63 Конституції України та права та обов`язки, передбачені статтею 268 КупАП, та належного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, розгляд справи у відповідності до вимог чинного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, враховуючи викладене та беручи до уваги вищенаведені норми, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та скасувати постанову №2480-1 від 14.09.2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 9, 10, 11, 242, 245, 286 КАС України, ст. ст. 152, 219, 251, 280, 283, 293 КУпАП,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 №2480-1 від 14.09.2025 року у справі про адмінстративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ).

Повне рішення виготовлено 28.07.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда