Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №610/3972/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 610/3972/25 Суддя суду 1 інстанції: Тімонова В.М.

Провадження № 33/818/716/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22.12.2025, -

ВСТАНОВИВ :

Цією постановою

ОСОБА_1 , 1981 року народження,

- визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у вигляді попередження.

Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605, 60 коп.

Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 26.09.2025 об 11 год 00 хв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та забезпечення належних умов проживання, передбачених ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 Сімейного Кодексу України своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилось в тому, що дитина не має відповідних щеплень, мати не оформила паспорт громадянина України згідно віку та дитина здійснила самоушкодження (порізи рук та ніг), що може бути явною загрозою її життю і здоров`ю.

Крім того, 26.09.2025 о 11 год 10 хв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке виразилось в тому, що мати кричала та розмовляла із дитиною на підвищених тонах, звинувачуючи її, словесно тиснула на дитину, чим була завдана шкода психологічному здоров`ю дитини, яке виразилось в тому, що дитина емоційно відреагувала та розплакалась.

Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження по справі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з тих підстав, що судом не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки.

Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явилися, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.

Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.

Згідно положень ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Так, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 винна у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Однак, всупереч вимогам ст. 256, 184 КУпАП, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки по вихованню дитини.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, а саме з заяви потерпілої ОСОБА_2 , її мати – ОСОБА_1 ніколи не використовувала проти неї насильство ані фізичного, ані психологічного. Вони завжди були у добрих стосунках, та коли її вивезли із дому органи опіки, поки її матері не було вдома, її змісили під диктовку написати проти неї заяву. Вона має паспорт та ідентифікаційний код, має всі необхідні щеплення, крім тих, які їй протипоказані через алергію.

Також матеріали справи мають заяву ОСОБА_1 , яку вона подала до Харківської обласної прокуратури про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Таким чином судом першої інстанції допущено неповноту та однобічність при розгляді справи.

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи по суті є неможливим. З цих же підстав в стадії апеляційного розгляду не можуть бути перевірені доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.

Отже, матеріали справи містять недоліки, які судом першої інстанції залишені поза увагою.

Між тим, згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

При винесенні рішення по даній справі, суд першої інстанції не дотримався вимог Закону в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд передчасно зробив висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, внаслідок чого прийняв неправильне рішення по справі.

Відповідно до ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами, здійснюючи перегляд постанови районного суду прийняте рішення у справі не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає безумовному скасуванню, а справа закриттю за відсутності події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 22.12.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП скасувати, а провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду М.Є. Савенко