Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №938/2100/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 938/2100/25

Провадження № 22-ц/4808/1195/26

Головуючий у 1 інстанції Чекан Н. М.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Мальцевої Є.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та представника Червінського Василя Васильовича на рішення Верховинського районного суду від 27 квітня 2026 року під головуванням судді Чекан Н.М. у селищі Верховина,

в с т а н о в и в:

В грудні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.01.2022 ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (надалі – Договір) та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 гривень; тип кредитної карти: картка «Універсальна GOLD»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних - 40,8%; кількість та розмір платежів, періодичність - сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень щомісячно або 10% від заборгованості, але не менше 100 гривень щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії – 01/26, тип – Універсальна GOLD. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору сторони узгодили, що в разі порушення ОСОБА_1 зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Тобто сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту. Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань ОСОБА_1 з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 27.11.2025 року має заборгованість — 39 501,22 гривень заборгованості по тілу кредиту, яку просить стягнути позивач.

Рішенням Верховинського районного суду від 27 квітня 2026 року задоволено частково позов АТ КБ «ПриватБанк».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №Б/Н від 26.01.2022 року в розмірі 4303, 84 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 263, 93 грн.

У апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк»посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову.

Вказує, що ОСОБА_1 підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, приєднався до них саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору.

Суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.

Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між банком та відповідачем був укладений договір шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору.

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи.

Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.

Банком були надані до суду первинні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за кредитним договором, які є належними доказами заборгованості відповідача.

Відповідно до п.1.4 заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг визначено відповідний порядок повернення кредиту.

Договором передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, тому зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Представник ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в якій зазначає, що всі паперові документи, долучені позивачем до позову у цій справі є неналежними та недопустимими доказами. Вважає, що суд неправомірно посилався на додатки до позову, як на доказ у цій справі.

З наданих відповідачем заперечень щодо предмету та підстав позову, викладених у відзиві на позов, запереченні на пояснення позивача, відповідач не визнає підписання ним: «заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг» від 26.01.2022, паспорту споживчого кредиту від 26.01.2022. Стверджує, що не підписував жодні документи позивача в редакції, що долучені до позову.

Відповідач зазначає, що ставив свій підпис в 2020 році на пусту сторінку планшету працівника позивача, на якій були відсутні будь-які тексти при отриманні кредитної картки, Відповідач стверджує, що не був ознайомлений позивачем з будь-якими умовами та тарифами АТ КБ «Приватбанку».

В заяві від 26.01.2022 перелічено декілька кредитних карток, що вбачає про невизначеність позивачем яка саме картка, на яких умовах та за якими тарифами обслуговування була видана відповідачеві, а також дата видачі такої платіжної картки.

Апелянт вважає, що заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 26.01.2022 не є кредитним договором і заявою про приєднання до кредитного договору.

Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 26.01.2022 складена з порушенням ст. 9 закону України «Про споживче кредитування».

Позивачем не надано суду доказів того, які ж саме умови кредитування діяли та були розміщені на веб-сайті банку та з якими ознайомився чи мав ознайомитися та погодився відповідач, не надано суду також тарифів банку про які зазначено в заяві від 26.01.2022 та в розрахунку заборгованості.

До позовної заяви позивачем не надано доказів направлення відповідачу повідомлення про зміну умов договору. Немає посилання на таке повідомлення і в тексті позовної заяви.

Доказів того, що на правовідносини сторін спору діють умови заяви з 26.01.2022, позивачем не надано.

В матеріалах справи відсутні докази укладання між сторонами спору кредитного договору на будь-яких умовах.

Отже, висновки суду першої інстанції про підписання ОСОБА_1 з АТ КБ «Приватбанк» кредитного договору є помилковими.

Просить внести зміни до мотивувальної частини рішення суду першої інстанції шляхом виключення із висновків:

- «До матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту (а.с.38-42), який підписано сторонами та в якому зазначено інформацію про основні умови кредитування та типами кредитного продукту : Картка Універсальна, КарткаУніверсальна Gold, Картка Platinum, Картка MC World BlackEdition, Картка VisaSignature, Картка MC WorldElite, Картка Visa Infinite» слова «який підписано сторонами»;

- «Судом також встановлено, що у заяві про приєднання, на підставі якої відповідач отримав грошові кошти та паспорті споживчого кредиту, Умовах та правилах надання банківських послуг, міститься узагальнена інформація про умови кредитування» слова «на підставі якої відповідач отримав грошові кошти»;

- «Із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 26.01.2022 року, наданого позивачем (а.с.19-22), вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 39 501,22 гривень (заборгованість за простроченим тілом кредиту)» слова «(заборгованість за простроченим тілом кредиту)»;

- «Водночас із вищевказаної виписки по картці вбачається, що АТ «ПриватБанк» здійснював з кредитної картки відповідача списання відсотків за використання кредитного ліміту, які нараховувалися ним без погодження з ОСОБА_1 ...».

Представник ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу АТ «ПриватБанк», де зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги.

Жодним з діючих нормативно-правових актів на час спірних правовідносин не передбачено укладання кредитного договору при отриманні та користуванні платіжною карткою.

Вважає, що суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні позову.

Просить залишити апеляційну скаргу АТ «ПриватБанк» без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, ураховуючи таке.

Встановлено, що між АТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 26.01.2022підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 26-37) (розміщених на https://privatbank.ua/terms), в якій зазначено про основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; сума/ліміт кредиту, грн.; розмір кредитного ліміту - не перевищує 200 000 гривень для карт “Універсальна”, 200 000 гривень для карт “Універсальна Gold”, 300 000 гривень для Преміальної картки Platinum, 300 000 гривень для Преміальної картки World Black Edition, 300 000 гривень для Преміальної картки VISA Signature, 400 000 гривень для Преміальної картки World Elite, 800 000 гривень для Преміальної картки Infinite. Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією. Мета отримання кредиту - споживчі цілі. Спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом. Процентна ставка, відсотків річних - 42,0 % - для карт Універсальна та 40,8 % - для карт Універсальна Gold. Тип процентної ставки – фіксована. Порядок зміни змінюваної процентної ставки - змінюваної ставки немає.

Розділ 5 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить ці Умови та Правила.

Відповідно до п. 2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі ст.634 Цивільного кодексу України Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Клієнт приєднується до цих Умов та Правил (далі - Умови або Договір). Паспорт споживчого кредиту та Тарифи Банку (далі - Тарифи) є невід`ємною частиною цього Договору. Перелік кредитних карток, на які Банк встановлює кредитні ліміти: Карта “Універсальна”, карта “Універсальна Gold”, Преміальні картки: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature. Цей перелік може змінюватися та доповнюватися на розсуд Банку.

Відповідно до п.2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, строк кредиту- 12 місяців. При цьому Сторони узгодили, що строк користування кредитом продовжується на кожні наступні 12 місяців, якщо щонайменше як за 30 календарних днів до дати повернення кредиту Банк не повідомить Клієнта про припинення кредитування одним із наступних способів на розсуд Банку: смс-повідомлення на фінансовий номер телефону Клієнта; повідомлення на електронну пошту Клієнта; інформування у Системі «Приват24»; шляхом направлення листа поштою та іншими каналами, у порядку, визначеному підрозділом 1.1.5 «Зміна та доповнення Умов та Правил надання банківських послуг» цього Договору. Датою повернення кредиту є останній день календарного місяця строку Договору з урахуванням умови про продовження строку Договору.

Пунктом 2.1.1.2.5. Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані Клієнту на умовах цього Договору. Сторони узгодили, що загальний розмір кредиту за цим Договором становить розмір кредитного ліміту, встановлений Банком Клієнту, та який за розміром не перевищує: 200 000 грн для карт “Універсальна”, 200 000 грн для карт “Універсальна голд”, 300 000 грн для Преміальної картки Platinum, 300 000 грн для Преміальної картки World Black Edition, 300 000 грн для Преміальної картки VISA Signature, 400 000 грн для Преміальної картки World Elite, 800 000 грн для Преміальної картки Infinite, При цьому Сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта в рамках розміру, зазначеного у абз.1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження із Клієнтом.

У п.21 Умов та Правил вказано про те, що примірник цієї Заяви направляється в особистий акаунт Клієнта у Cистемі «Приват24» (веб-версія), а у п. 22 зазначено Реквізити Сторін та підпис Клієнта.

У паспорті споживчого кредиту (а.с.38-42), який підписано сторонами, зазначено інформацію про основні умови кредитування та типами кредитного продукту : Картка Універсальна, Картка Універсальна Gold, Картка Platinum, Картка MC World BlackEdition, Картка Visa Signature, Картка MC WorldElite, Картка Visa Infinite.

У розділі 7 паспорта споживчого кредит «Інші важливі правові аспекти» вказано, що Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Позичальником підтверджено, отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови таких договорів формуються банком, вони повинні бути зрозумілими для всіх споживачів та доведеними до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на момент укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що споживач банківських послуг лише приєднується до тих умов, з якими він був ознайомлений.

Задовольняючи частково позов АТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором №б/н від 26.01.2022 в розмірі 4 303,84 грн, яка складається зі заборгованості за тілом кредиту.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Щодо доводів АТ КБ «ПриватБанк», що відповідач, підписавши заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, приєднався до них саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку, слід зазначити таке.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що у заяві про приєднання, на підставі якої відповідач отримав грошові кошти та паспорті споживчого кредиту, Умовах та правилах надання банківських послуг, міститься узагальнена інформація про умови кредитування.

Суд встановив, що з наданих матеріалів не можливо встановити обставини щодо погодження істотних умов договору, зокрема яку саме кредитну карту отримав позичальник із запропонованих позикодавцем.

Однак слід вказати, що надані АТ КБ «ПриватБанк» Умови та Правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо ці умови прямо не передбачені в документі про умови кредитування, який безпосередньо підписаний позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 провадження № 14-131цс19).

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме на день підписання надані банком Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо права банку на внесення банком щомісяця в односторонньому порядку змін до Умов та правил, а випадку коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, повідомлення клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, а також обов`язку клієнта звернутися в банк для розірвання договору та погасити заборгованість у разі незгоди клієнта із змінами умов та правил і/або Тарифів.

Крім того, в заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку наданих відповідачу не зазначено, яку саме платіжну картку він отримав, який кредитний ліміт встановлено за карткою та не встановлено конкретний розмір відсотків.

Із виписки по картці ОСОБА_1 вбачається, що АТ «ПриватБанк» здійснював з кредитної картки відповідача списання відсотків за використання кредитного ліміту, які нараховувалися ним без погодження з ОСОБА_1 , що не передбачено умовами та правилами надання банківських послуг.

У зв`язку з цим необґрунтованими є доводи апелянта про те, що банк вправі був здійснювати списання відсотків за використання кредитного ліміту з кредитної картки відповідача, зсилаючись на заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

До матеріалів справи також долучено паспорт споживчого кредиту, який підписано сторонами та в якому зазначено інформацію про основні умови кредитування та типами кредитного продукту.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стягнення банком зазначених сум здійснено без належних правових підстав, у зв`язку з чим розмір заборгованості за тілом кредиту слід зменшити.

У розділі 7 паспорта споживчого кредит «Інші важливі правові аспекти» вказано, що Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Позичальником підтверджено отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

При цьому ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20).

Тому з врахуванням наведеного є необґрунтованими доводи представника банку, що суду були надані належні докази заборгованості відповідача у визначеному позивачем розмірі.

Доводи представника ОСОБА_1 про те, що долучені позивачем до позову у цій справі документи є неналежними та недопустимими доказами отримання та користування кредитними коштами є необгрунтвоаними.

Із наявної в матеріалах справи виписки АТ КБ «ПриватБанк» по картці № НОМЕР_1 клієнта за період з 26.01.2022 по 27.11.2025 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами: здійснював операції за картковим рахунком, у тому числі з використанням кредитного ліміту: проводив безготівкові розрахунки (зокрема за послуги та товари), здійснював зарахування/поповнення картки, перекази, а також інші операції, відображені у виписці.

Також факт отримання коштів ОСОБА_1 та користування ними підтверджується випискою по його картці за період 26.01.2022 до 27.11.2025 та заперечується ним.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 303,84 грн, зарахувавши стягнуті банком з його карткового рахунку відсотки як сплачені за тілом кредиту.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 про зміну мотивувальної частини оскаржуваного рішення. Наведені судом мотиви рішення є чіткими, послідовними і співставляються до судового рішення, яке відповідає вимогам закону і в ньому відображені дійсні обставини справи та мотиви, на підставі яких суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційних скарг не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скаргах, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та представника Червінського Василя Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Верховинського районного суду від 27 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 27 липня 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук Є.Є. Мальцева