Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №646/1096/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/1096/26

№ провадження 1-кп/646/802/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026221140000022 від 07.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, має одну малолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , командир 1 відділення ударних БАК 1 механізованого батальйону, у військовому званні «молодший сержант», в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

встановив:

ОСОБА_5 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2025 № 212, зараховано до списків особового складу зазначеної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду командира 1 відділення ударних БАК командира екіпажу БЛК 2 взводу ударних БАК роти БАК 1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_5 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують солдата ОСОБА_5 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил країни, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.

Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин:

Так, ОСОБА_5 , 06.01.2026 приблизно о 23:30 годині, перебуваючи біля під`їзду будинку № 7-Б по вулиці Лисаветинській у місті Харкові, діючи з прямим умислом на грубе порушення громадського порядку, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, а саме на вулиці біля під`їзду вищевказаного будинку, без будь-яких законних підстав, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки у громадських місцях, діючи з особливою зухвалістю, виражаючи свою зневагу до оточуючих та прагнучі продемонструвати свою перевагу і домінування над іншими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та можливість настання небезпечних наслідків для оточуючих осіб, здійснив удар правою рукою у обличчя гр. ОСОБА_7 , чим саме, заподіяв йому легкі тілесні ушкодження, після чого, продовжуючи свої злочинні дії, правою рукою дістав із лівої внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнений, предмет, зовні схожий на пістолет, який категорії вогнепальної зброї не відноситься, та є самозарядним сигнальним пістолетом «SUR-G17» калібру 9 mm Р.А.К., призначений для імітації стрільби та подачі звукових сигналів, який був заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, після чого, спрямувавши вказаний предмет у бік скупчення людей, умисно здійснив два постріли, чим створив реальну загрозу життю і здоров`ю осіб, які перебували поруч на вулиці біля будинку, викликавши занепокоєння, страх та дестабілізацію громадського порядку.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, зібраними матеріалами справи та необхідність призначення останньому покарання в межах санкції відповідної частини статті КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 роки та на підставі положень ст.58 КК України замінивши покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження строком на 2 роки, з відрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 в дохід держави 20 %. Також прокурор просив вирішити питання щодо запобіжного заходу, речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчиненого, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчиненого так, як вони встановлені судом. Щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_6 звертав увагу суду, що його підзахисний має сім`ю, одружений, має на утримання малолітню дитину. Також вказав, що ОСОБА_5 , будучи діючим військовослужбовцем, значні кошти витрачає на екіпірування та заходи захисту, тому захисник просив зменшити відрахування із суми грошового забезпечення до 10%.

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст. 135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Відповідно до наданої до суду заяви потерпілого ОСОБА_7 , останній просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. При призначенні обвинуваченому міри покарання покладався на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини вчиненого: дату, час, місце спосіб і інші обставини вчиненого обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні.

Оскільки обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його як особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведеною та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 296 КК України – хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Крім того, судом враховується, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 наслідків, які могли бути віднесені до категорії тяжких, не настали, протиправне діяння обвинуваченого ОСОБА_5 не носило систематичний характер, а також суд бере до уваги клопотання командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_9 про призначення ОСОБА_5 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Таким чином, судом встановлено наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є військовослужбовцем, його критичне ставлення до скоєного, позицію командира військової частини, характеристика за місцем служби, де на теперішній час проходить службу обвинувачений, суд вважає наявними підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_5 покарання нижчого від найнижчої межі, ніж зазначено у санкції ч. 4 ст. 296 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням положень ст.58 КК України, замінивши покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження, з відрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 в дохід держави.

Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69-1, 75 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимність мети та невідворотність покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній – особиста порука.

Цивільний позов не заявлено.

Питання, щодо майна, на яке накладено арешт, слід вирішити у відповідності до ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у виді 2 років позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки, з відрахуванням із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 в дохід держави десяти відсотків (10%).

Запобіжний захід, обраний стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – особиста порука.

Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судової-медичної експертизи за № СЕ-19/121-26/1756-БЛ від 28.01.2026 у розмірі 7 131,20 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 12.01.2026, у справі №646/148/26 (провадження №1-кс/646/93/2026) на майно, вилучене 07 січня 2026 року, в ході огляду місця події на сходовому майданчику, на 8 поверсі в під`їзді будинку АДРЕСА_3 , під час якого було виявлено та вилучено коробку з написом «М.а.с., патрон шумовий пістолетний 9 мм, 50 шт., зі штрих-кодом з №2000002212478», всередині якої предмети схожі на набої пістолетні 9 мм, у кількості 25 штук, які поміщено до сейф-пакету № PSP1205500,– скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 12.01.2026, у справі №646/148/26 (провадження №1-кс/646/94/2026) на майно, а саме: на майно, вилучене 08 січня 2026 року, в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого було виявлено та вилучено предмет, схожий на пістолет с камуфляжним принтом, з маркуванням «Surg 17 9 mm PAK A2YS R6IYS01-240 16 93» ,– скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 12.01.2026, у справі №646/148/26 (провадження №1-кс/646/95/2026) на майно, а саме: на майно, вилучене 08 січня 2026 року, в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого було виявлено та вилучено предмет схожий на гільзу, виготовлений з металу золотистого кольору, з маркуванням «Р.А. 9мм МАС» ,– скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 12.01.2026, у справі №646/148/26 (провадження №1-кс/646/96/2026) на майно, а саме: на майно, вилучене 08 січня 2026 року, в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого було виявлено та вилучено предмет схожий на гільзу, виготовлений з металу золотистого кольору, з маркуванням «Р.А. 9мм МАС» ,– скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-предмет, схожий на пістолет с камуфляжним принтом, з маркуванням «Surg 17 9 mm PAK A2YS R6IYS01-240 16 93» - повернути власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-19 шумових (холостих) патронів 9 mm Р.А.К.(за обвинувальним актом) - повернути власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-6 відстріляних гільз шумових (холостих) патронів 9 mm Р.А.К. .(за обвинувальним актом)- знищити;

-1 досліджувана гільза шумового (холостого) патрону 9 mm M.А.К. .(за обвинувальним актом) – знищити;

-диск «DVD-R», біло-синього кольору, з написом « DVD-R 4,75 Mb 16 Х», на частині якого мається маркування «Alerus» - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-диск «DVD-R», біло-жовтого кольору, з написом « DVD-R 4,75 Mb 16 Х», на частині якого мається маркування «Alerus» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим – у той же строк з дня отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1