Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №632/564/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/564/26

провадження №3/632/167/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., за участю ОСОБА_1 , захисника – адвоката Лозовського С.В., розглянувши справу, яка надійшла з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адмінвідповідальності не притягувався,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 624114 від 25.03.2026, вдень о 1840 годині 09.03.2026 ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN JETTA, д.н. НОМЕР_1 , по вулиці Харківській, 36, у м.Златопіль Лозівського району Харківської області, у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9.а розділу 2 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 було роз`яснено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.03.2026, останній не визнав зазначивши, що алкоголь не вживав, про що зазначив поліцейському. На вимогу поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу. З висновком алкотестеру не погодився, про що також зазначив поліцейському, через що його повезли до лікарні. Там він також продув алкотестер, який показав позитивний результат, з чим він також не погодився, зазначивши, що не вживав алкоголь, а також здав біологічні зразки. Висновок про огляд на стан алкогольного сп`ніння лікар не дав. Результатів дослідження біологічного середовища він також не бачив. Через два тижні його викликав поліцейський до відділення поліції та склав протокол, з яким він не погодився.

Захисник - адвокат Лозовський С.В. підтримав позицію свого підзахисного та додав, що обвинувачення не підтверджене сукупністю належних, допустимих і достатніх доказів, а порядок проведення та оформлення огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та спеціальним нормативним актам. Ключове порушення полягає в тому, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки, після чого був доставлений до закладу охорони здоров`я, де пройшов медичний огляд. Незважаючи на це, протокол складено та сформульовано за результатом первинного огляду на місці зупинки транспортного засобу, а не на підставі належно оформленого висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Також додав, що у пункті 7 протоколу зазначено, що нібито 09.03.2026 о 18:40 у м. Златополі по вул. Харківській, 36, ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN JETTA, д.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Водночас протокол не містить конкретного результату первинного тесту, назви та номера газоаналізатора, реквізитів висновку медичного огляду, часу його проведення і висновку лікаря;

У пункті 9 протоколу вказано, що свідки не залучалися;

У пункті 10 зазначено технічний засіб відеозапису № 111305728;

У пункті 11 серед додатків названо «акт огляду на стан сп`яніння, інші матеріали справи». Окремої ідентифікації медичного висновку закладу охорони здоров`я протокол не містить. Пояснення ОСОБА_1 по суті обвинувачення у відповідній графі також відсутні.

Відеозапис має бути досліджений повністю і безперервно, оскільки саме він повинен підтверджувати як перебіг первинного огляду, так і чітко висловлену незгоду ОСОБА_1 з його результатом, доставлення водія до закладу охорони здоров`я та подальше проходження медичного огляду.

Частина третя ст. 266 КУпАП установлює спеціальний і обов`язковий порядок: у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Частина п`ята цієї статті передбачає, що огляд, проведений із порушенням установлених вимог, вважається недійсним.

Отже, незгода водія не є другорядним зауваженням до первинного тесту. Вона змінює передбачений законом спосіб установлення стану особи: остаточний результат повинен визначатися лікарем у закладі охорони здоров`я та оформлюватися висновком медичного огляду.

Аналогічна вимога закріплена пунктом 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. У разі незгоди водія з результатом огляду, проведеного поліцейським, огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, так само розмежовує огляд поліцейським на місці зупинки та медичний огляд у закладі охорони здоров`я. Після висловлення незгоди поліцейський зобов`язаний забезпечити доставлення водія до відповідного закладу не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для огляду.

Зі слів ОСОБА_1 та з фактичної послідовності подій випливає, що він не погодився з результатом первинного огляду, не ухилявся від перевірки та був доставлений поліцейськими до лікарні, де пройшов медичний огляд. Таким - чином, правове значення для доведення саме стану алкогольного сп`яніння може мати не первинний результат на місці зупинки, а лише належно складений висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, оцінений разом з актом медичного огляду та безперервним відеозаписом.

Первинний тест не може підміняти медичний висновок. Протокол сформульовано категорично - «керував у стані алкогольного сп`яніння». Проте сам протокол є процесуальним документом, у якому фіксується сформульоване поліцейським обвинувачення, а не самостійним беззаперечним доказом стану особи. Відомості протоколу мають підтверджуватися допустимими первинними доказами, отриманими у спосіб, прямо визначений законом.

Якщо після незгоди водія поліцейський продовжує посилатися на результат огляду на місці зупинки як на завершений доказ сп`яніння, це фактично позбавляє сенсу гарантовану ст. 266 КУпАП процедуру медичного огляду. Акт огляду з використанням спеціального технічного засобу може підтвердити лише факт і результат первинного тестування, але за наявності зафіксованої незгоди не замінює висновку лікаря.

За змістом наданої захисту копії протоколу неможливо встановити, який саме результат медичного огляду отримано, ким, коли і в якому закладі складено відповідний висновок та чи був цей висновок узагалі покладений в основу обвинувачення. Узагальнене посилання на «інші матеріали справи» не усуває цієї невизначеності й не може замінити дослідження належного документа.

Якщо належно оформлений висновок медичного огляду в матеріалах справи відсутній або не підтверджує стан алкогольного сп`яніння, об`єктивна сторона правопорушення за п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена. Якщо ж до справи долучено документ, названий медичним висновком, суду належить перевірити його відповідність вимогам Інструкції № 1452/735, час огляду, повноваження закладу і лікаря, наявність усіх обов`язкових реквізитів та узгодженість із відеозаписом. Висновок, складений із порушенням вимог Інструкції, вважається недійсним.

Протокол складено через 16 днів замість установлених 24 годин. За версією самого органу поліції, правопорушення було виявлено 09.03.2026 о 18:40 безпосередньо під час керування автомобілем, а особу водія - ОСОБА_1 - одразу встановлено на місці зупинки. У протоколі зазначені його прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, адреса, номер посвідчення водія та номер телефону. Отже, жодної невизначеності щодо особи, якій інкримінується правопорушення, 09.03.2026 не існувало.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі. Тому граничний строк складення протоколу спливав 10.03.2026 о 18:40. Натомість протокол серії ЕПР1 № 624114 складено 25.03.2026 о 18:56:20 - через 16 днів після одночасного виявлення поліцейськими і події, і конкретної особи. Передбачений законом 24-годинний строк перевищено більш ніж у п`ятнадцять разів.

Матеріали, надані захисту, не містять жодного пояснення об`єктивних причин такого порушення та не вказують на будь-які обставини, які перешкоджали скласти протокол до 18:40 10.03.2026. Очікування оформлення інших документів не скасовує і не продовжує імперативного строку, установленого ч. 1 ст. 254 КУпАП. Таке запізніле оформлення не є суто формальною неточністю. Воно перешкодило ОСОБА_1 надати пояснення безпосередньо після події, зафіксувати свою незгоду з первинним тестом у самому протоколі, заявити зауваження щодо процедури та своєчасно отримати примірник документа. Це також породжує обґрунтований сумнів щодо того, на підставі яких саме матеріалів і результатів огляду через 16 днів було сформульовано категоричне твердження про перебування водія у стані сп`яніння.

За змістом ст. 7, 245, 251, 252 і 280 КУпАП притягнення до відповідальності можливе лише на підставі закону після повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин, а фактичні дані повинні бути отримані у визначеному законом порядку. Суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено правопорушення та чи винна конкретна особа.

Конституційна презумпція невинуватості, закріплена ст. 62 Конституції України, не допускає обґрунтування обвинувачення припущеннями; усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи. У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) визнано, що провадження про адміністративні правопорушення, які мають каральний характер, підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У цій справі сукупність обставин - зафіксована незгода водія з первинним оглядом, проведення наступного огляду в лікарні, відсутність у протоколі реквізитів і результату медичного висновку, посилання на первинний акт як на підставу обвинувачення та складання протоколу через 16 днів - не дозволяє вважати стан алкогольного сп`яніння доведеним поза розумним сумнівом.

Суд не вправі самостійно відшукувати відсутні докази обвинувачення, виправляти його фабулу або підміняти медичний висновок припущенням про правильність первинного тесту.

За відсутності належного й допустимого доказу обов`язкової ознаки об`єктивної сторони - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння - провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Тому просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив суду, що 09.03.2026 він був на патрулюванні м.Златопіль. О 1840 годині 09.03.2026 водій транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA, д.н. НОМЕР_1 , проїжджаючи по вулиці Харківській, 36, у м.Златопіль Лозівського району Харківської області, та повертаючи, не показав покажчик повороту, тому автомобіль було зупинено. Під час спілкування з водієм виникла підозра, що останній має ознаки алкогольного сп`яніння, через що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер. Той погодився, продув газоаналізатор, проте не погодився з висновком, та зазначив що бажає проїхати до медичного закладу. ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу, де у Златопільській лікарні запропоновано пройти первинний огляд за допомогою газоаналізатора, який показав позитивний результат, з яким також не погодився останній, а також було відібрано біологічні зразки (сечу). Висновок лікар не дав. Два тижні вони чекали результатів медичного дослідження біологічного середовища з м.Харкова, проте так їх і не дочекавшись, викликали ОСОБА_1 на 25.03.2026 до відділення поліції де було складено протокол по первинному огляду на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Протокол не було складено протягом 24 годин з моменту огляду ОСОБА_1 , т.я. очікували Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Не отримавши його протягом двох тижнів, як і експертного дослідження біологічного середовища, склали протокол на тих доказах, що були в наявності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, який не є самостійним доказом у справі, а лише засобом фіксації правопорушення, з доданими до нього письмовими доказами, а також диск з відеозаписами з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду з наступних підстав.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 2.5. розділу 2 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.9. розділу 1 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, обов`язковими умовами вчинення такого правопорушення є керування транспортним засобом особою та перебування вказаної особи під час керування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або ж така особа вживала лікарські препарати, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає умисну форму вини.

При чому, процедура та порядок огляду на стан сп`яніння, про який зазначено у ст. 130 КУпАП, визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 2, 3, 6-8, 10 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Пунктами 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

При цьому, слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.

Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, обов`язковими для доведення у своєму взаємозв`язку та сукупності підлягають наступні обставини: факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом; законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння, у тому числі і у найближчому закладі охорони здоров`я.

В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В якості доказів вчинення правопорушення матеріали справи про адміністративне правопорушення містять:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 624114 від 25.03.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зміст якого наведений вище;

-АКТ огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено про ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, з підписом особи;

-інформаційну довідку поліцейського про наявність посвідчення водія;

-рапорт інспектора СРПП Курбатова О. про зупинення транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1

-рапорт про отримання рапорту співробітника поліції;

-диск з відеозаписами з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи докази, на предмет доведеності винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні (законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння, у тому числі і у найближчому закладі охорони здоров`я), суд дійшов наступного.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом VOLKSWAGEN JETTA, д.н. НОМЕР_1 , о 1840 годині 09.03.2026 підтверджено відеозаписами з нагрудної камери поліцейського (відеореєстратора 111305728), дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Причиною зупинки транспортного засобу було порушення водієм ОСОБА_1 правил ПДР, як зазначено у рапорті поліцейського, а саме: не включив покажчик повороту при здійсненні маневру, і це ні ким не оспорюється.

Дослідженням відеозаписів щодо дотримання процедурного порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння встановлено, що формально поліцейським було дотримано процедуру, зазначену в Інструкції та Порядку: на місці зупинки транспортного засобу зазначено про ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, проведено такий огляд, отримано незгоду ОСОБА_1 з отриманим результатом, направлено та доставлено останнього для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я - Златопільська лікарні «Промінь», проведено огляд лікарем медичного закладу, відібрано зразки біологічного середовища для дослідження. Проте, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння поліцейським не отримано як в день огляду, так і згодом, з незрозумілих підстав, т.я. матеріали справи не містять а ні запитів з цього приводу, а ні іншої інформації, через що протокол складено на первинному огляді проведеному поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, що є грубим порушенням процедури.

Грубе порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння - порядок огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП та підзаконними нормативними актами, тягне за собою недоведеність однієї із складових, що підлягає доведенню, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на сукупність вищевказаних доказів, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку не доведена поза розумним сумнівом.

Враховуючи все вищевикладене, доходжу висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 624114 від 25.03.2026, складений щодо ОСОБА_1 , неможливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки викладенні у ньому обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами на підтвердження дотримання працівниками поліції вимог законодавства щодо порядку виявлення та направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння.

Окрім цього, як вірно зауважив захисник, у графі протоколу 11 «до протоколу додаються» зазначено лише про Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, а інші долучені до протоколу докази не перелічені, що є також порушенням права на захист, а саме, бути обізнаним в чому обвинувачується та від чого захищається.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду справи в суді не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суд оцінює критично з наведених вище підстав.

У ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищезазначене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що оскільки в діях ОСОБА_1 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, – за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, - закрити.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя: М. М. Босняк