Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №643/1802/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/1802/26

Провадження № 2/643/3785/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026

28 липня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в особі представника – Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» в особі представника – Романенка М.Е. звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , якою просить стягнути з останнього на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 0649/980/1235480/19 від 25.09.2019 у розмірі 52 060,25 грн, а також суму судового збору в розмірі 2 662,4 грн та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 25.09.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0649/980/1235480/19. Відповідно до вказаного Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у Кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному Кредитним договором, в сумі 30 400,00 грн. Відповідач зі свого боку не виконав умови Кредитного договору. 15.03.2024 між АТ «ОТП Банк» (Первісним кредитором) та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 15/03/24, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 0649/980/1235480/19 від 25.09.2019, який укладено між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Отже, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 52 060,25 грн, яка складається із: 30 400,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 21 660,25 грн –заборгованість за процентами. Зазначену суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача, а також суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї, ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позовних вимог, не надіслано, зустрічну позовну заяву не пред`явлено.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 24.09.2019 АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 підписали Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0649/980/1235480/19, Паспорт споживчого кредиту від 24.09.2019, Довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 24.09.2019, Заяву фізичної особи на встановлення кредитної лінії/зміну розміру кредитної лінії від 24.09.2019, Додаток до Заяви про відкриття рахунку фізичної особи від 24.09.2019.

Як зазначено у позовній заяві, всі підписані між сторонами документи складають Кредитний договір № 0649/980/1235480/19 від 25.09.2019.

Зазначений Кредитний договір підписано відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом 24.09.2019.

Відповідно до вказаного Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у Кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Відповідно до розписки від 24.09.2019, відповідачем ОСОБА_1 отримана картка з № НОМЕР_1 .

Як зазначено у позовній заяві, ТОВ «ОТП Банк» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за Кредитним договором № 0649/980/1235480/19 від 25.09.2019 виконало та надало йому кредит у розмірі 30 400,00 грн.

Представник позивача у позовній заяві посилається на те, що всупереч умов Договору, відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором № 0649/980/1235480/19 від 25.09.2019 належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

15.03.2024 між АТ «ОТП Банк» (Первісним кредитором) та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 15/03/24, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 0649/980/1235480/19 від 25.09.2019, який укладено між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 52 060,25 грн.

У позовній заяві зазначено, що всупереч умовам Кредитного договору № 0649/980/1235480/19 від 25.09.2019, ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання перед позивачем.

Як видно із змісту позовної заяви, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить у загальному розмірі 52 060,25 грн, з яких: 30 400,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 21 660,25 грн –заборгованість за процентами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, з боку позивача суду надано: копію Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0649/980/1235480/19, копію Паспорта споживчого кредиту від 24.09.2019, копію Довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 24.09.2019, копію Заяви фізичної особи на встановлення кредитної лінії/зміну розміру кредитної лінії від 24.09.2019, копію Додатку до Заяви про відкриття рахунку фізичної особи від 24.09.2019, копію розписки про отримання картки № НОМЕР_1 від 24.09.2019, копію виписки по рахунку клієнта № 0649/980/1235480/19, розрахунок заборгованості, копію Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, копію Акту приймання-передачі Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, копію Акту приймання-передачі Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, копію Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, копію платіжних інструкцій про оплату згідно Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, а також докази на підтвердження отримання правничої допомоги.

Так, із наданих позивачем документів вбачається, що між сторонами укладено Кредитний договір № 0649/980/1235480/19.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, зазначений Кредитний договір укладено між сторонами 24.09.2029, а не 25.09.2019.

Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 отримав у кредит від АТ «ОТП Банк» (Первісного кредитора) грошові кошти в сумі 30 400,00 грн.

При цьому, матеріали справи не містять жодних належних доказів виконання АТ «ОТП Банк» (Первісним кредитором) своїх зобов`язань перед відповідачем за вказаним Договором.

Тобто, позивач не надав суду належних доказів здійснення транзакції у розмірі 30 400,00 грн АТ «ОТП Банк» (Первісним кредитором) на картковий рахунок/рахунок відповідача ОСОБА_1 , а також квитанції/платіжної інструкції про зарахування на картковий рахунок/рахунок відповідача вказаної суми кредиту.

Крім того, із наданої позивачем виписки по рахунку клієнта № 0649/980/1235480/19 також не вбачається зарахування на рахунок відповідача суми кредиту в розмірі 30 400,00 грн, а сама виписка по рахунку сформована починаючи з 31.10.2019.

Будь-яких даних щодо перерахування коштів в сумі 30 400,00 грн та/або встановлення кредитного ліміту на зазначену суму відповідачу ОСОБА_1 , виписка не містить.

Окрім зазначеного вище, суд зауважує, що виписка з рахунка клієнта № 0649/980/1235480/19, яка надана позивачем, не містить інформації про наявність у відповідача ОСОБА_1 заборгованості в сумі 52 060,25 грн, яку просить стягнути позивач.

Водночас, позивач не скористався своїм правом на витребування доказів і не заявляв клопотань про витребування з банківських установ відомостей щодо перерахування суми кредиту на рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі № 161/16891/15-ц.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 № 6-16цс15.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Представник позивача посилається у якості доказів наявності у відповідача заборгованості на Витяг з Реєстру боржників, отриманий під час відступлення права вимоги. Однак такий Реєстр сам собою не є належним доказом, що підтверджує наявність та розмір боргу, оскільки не містить даних про видачу та отримання кредитних коштів, або за яким банківським рахунком зроблено той чи інший витяг.

Таким чином, подані з боку позивача докази щодо заборгованості, не є підтвердженням виконаних банківських операцій.

Суд позбавлений можливості перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного Договору.

Отже, наданий позивачем Витяг з Реєстру боржників не є доказом розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено отримання відповідачем коштів кредиту, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаним вище Договором.

Будь-яких інших належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог з боку позивача суду не надано.

Надані з боку позивача докази є недостатніми, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Далі, згідно зі статтею 133 ЦПК України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу включено до складу судових витрат.

Відповідно до платіжної інструкції № 3035311698 від 27.01.2026 при пред`явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Також, відповідно до Акту наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.11.2025, позивачем понесені витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати пов`язані з розглядом справи слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в особі представника – Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова