Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №643/3179/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/3179/26

Провадження № 2/643/4235/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026

28 липня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчука Я. звернулося до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 , якою просить стягнути з останньої на користь позивача суму заборгованості за Договором № 640430 від 23.06.2021 у розмірі 104722,36 грн, а також суму судового збору в розмірі 2662,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.06.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір № 640430. Сторони узгодили істотні умови, які викладені в кредитному договорі: сума кредиту (загальний розмір) складає 50 000,00 грн. Строк кредиту 1095 днів, з кінцевим терміном повернення 23.06.2024. Пунктом 1.5. Договору, передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного умовами договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором. Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачкою ОСОБА_1 виконало у повному обсязі та надало їй кредит в сумі 50 000,00 грн. У свою чергу відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. У подальшому, 31.01.2025 ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 31012025 за плату відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором № 640430 від 23.06.2021. Отже, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань за Договором № 640430 від 23.06.2021 у встановленому Договором порядку та строки, ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 104722,36 грн, яка складається із: 47 197,93 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 57 524,43 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Зазначену суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача, а також суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Судом визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачці направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом, а також ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідачки до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позовних вимог, не надіслано, зустрічну позовну заяву не пред`явлено.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

01.06.2026 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від АТ «Таскомбанк» надійшла відповідь та банківська виписка по рахунку № НОМЕР_1 .

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до такого.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 23.06.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір № 640430 про надання споживчого кредиту.

Сторони узгодили такі істотні умови, які викладені в кредитному договорі: сума кредиту (загальний розмір) складає 50 000,00 грн; строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 23.06.2024 включно; тип процентної ставки – фіксована; процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить - за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125 річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних; мета отримання кредиту – споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: - у розмірі 40000,00 грн на користь Споживача за реквізитами НОМЕР_2 в АТ «Таскомбанк», код Банку 339500, призначення платежу: « НОМЕР_1 , Кредитний договір № 640430 від 23.06.2021, ОСОБА_1 (3089808203)» або за реквізитами поточного рахунку Споживача та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких (-го, -ої) Споживач надав Товариству в будь-який спосіб; - у розмірі 10 000,00 грн на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 Договору.

Порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок зміни процентів визначено Розділом 3 Договору.

У позовній заяві зазначено, що ТОВ «Слон Кредит» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі 50 000,00 грн, відповідно до умов укладеного Договору.

У свою чергу, відповідачка ОСОБА_1 не надавала своєчасно ТОВ «Слон Кредит» кредитні кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

31.01.2025 ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору надання послуги з факторингу № 31012025 за плату відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором № 640430 від 23.06.2021.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025, від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором № 640430 від 23.06.2021 на загальну суму 104722,36 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За загальним правилом зобов`язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб (як кредитора, так і боржника) при збереженні предмета і змісту зобов`язання. Стосовно обсягу прав, що переходять до нового кредитора, Цивільний Кодекс України у ст. 514 закріплює правило, згідно з яким до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов`язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» є новим кредитором у зобов`язанні, позичальником у якому є відповідачка ОСОБА_1 .

Як зазначено у тексті позовної заяви, всупереч умовам Кредитного договору № 640430 від 23.06.2021, ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 640430 від 23.06.2021, у ОСОБА_1 залишок заборгованості складає 104722,36 грн, з яких: 47 197,93 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 57 524,43 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що між ТОВ «Слон Кредит» (Первісним кредитором) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 640430 від 23.06.2021, відповідно до п. 2.1 якого кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: - у розмірі 40000,00 грн на користь Споживача за реквізитами НОМЕР_2 в АТ «Таскомбанк», код Банку 339500, призначення платежу: « НОМЕР_1 , кредитний договір № 640430 від 23.06.2021, ОСОБА_1 (3089808203)» або за реквізитами поточного рахунку Споживача та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких (-го, -ої) Споживач надав Товариству в будь-який спосіб; - у розмірі 10 000,00 грн на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 Договору.

На підтвердження доводів позовної заяви, перерахування та отримання кредитних коштів відповідачкою ОСОБА_1 , представником позивача було заявлене клопотання про витребування доказів у АТ «Таскомбанк», яке задоволене судом та витребувано у АТ «Таскомбанк» таку інформацію: чи відкривався на ім`я ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 ; витребувано докази зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 кредитних коштів, які 23.06.2021 були перераховані на нього, а саме витребувати виписки по рахунку ОСОБА_1 за поточним рахунком № НОМЕР_1 за період із 23.06.2021 по 03.07.2021, тощо.

У відповідь на ухвалу суду про витребування доказів, від АТ «Таскомбанк» надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 в АТ «Таскомбанк» закрито рахунок № НОМЕР_1 .

Крім того, із наданої АТ «Таскомбанк» виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 23.06.2021 по 03.07.2021 вбачається, що кредитні кошти за Договором № 640430 про надання споживчого кредиту від 23.06.2021 на рахунок ОСОБА_1 – не надходили.

Слід зазначити, що із згаданої виписки вбачається зарахування кредитних коштів в різних сумах на рахунок відповідачки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , однак, такі перекази мають чітке зазначене «призначення платежу» за іншими кредитними договорами чи угодами та не мають відношення до Договору № 640430 про надання споживчого кредиту від 23.06.2021.

Відтак, матеріали справи не містять, а з боку позивача суду не надано належних доказів здійснення транзакцій в сумі 50 000,00 грн на рахунок відповідачки ОСОБА_1 за Договором № 640430 про надання споживчого кредиту від 23.06.2021, а також доказів про зарахування на рахунок відповідачки ОСОБА_1 вказаної суми кредиту.

Більш того, така інформація не знайшла свого підтвердження і з витребуваних у АТ «Таскомбанк» доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі № 161/16891/15-ц.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 № 6-16цс15.

Відтак, доводи позивача про те, що сума кредиту була перерахована первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит» на рахунок відповідачки ОСОБА_1 НОМЕР_1 за Договором № 640430 про надання споживчого кредиту від 23.06.2021, який відкритий в АТ «Таскомбанк», є необґрунтованими, такими, що не підтверджені жодними доказами, та, відповідно, спростовуються інформацією самого ж Банку.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Подані позивачем докази щодо заборгованості не є підтвердженням виконаних банківських операцій.

Суд позбавлений можливості перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачкою умов відповідного Кредитного договору.

Згідно із Переліком типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 12.04.2012 № 578/5 до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є доказом розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено отримання відповідачкою кредитних коштів, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаним вище Договором.

Будь-яких інших належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог з боку позивача суду не надано.

Надані з боку позивача докази є недостатніми, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Далі, згідно зі ст. 133 ЦПК України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу включено до складу судових витрат.

Відповідно до платіжної інструкції № 0612250085 від 13.02.2026 при пред`явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Також, відповідно до Витягу з Акту № 27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, позивачем понесені витрати на правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати пов`язані з розглядом справи слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова