Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №638/4655/26
Суддя: Невеніцин Є. В.
Справа № 638/4655/26
Провадження № 2/638/6184/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
27 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,
представника позивача Гринишина Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення вартості неякісного товару,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , в якому просить розірвати договір купівлі-продажу, стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6337,00 грн в якості вартості товару неналежної якості, відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 серпня 2023 року ОСОБА_1 придбав у магазині «ELMIR» у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 маніпулятор миша бездротова торгівельної марки Razer DeathAdder V3 Pro Wireless White (RZ01-04630200-R3G1) за 6 337,00 гривень. Того ж дня продавцем було видано Гарантійний талон № ЕМ-000217926 від 18 серпня 2023 року, відповідно до якого продавець гарантував якість використання та безперебійної роботи вказаного виробу протягом 24 місяців. 12 серпня 2025 року вказаний виріб зламався та був прийнятий на гарантійне обслуговування, про що свідчить Акт прийому на гарантійне обслуговування № ЕМ-0005420, однак зазначені у Акті прийому на гарантійне обслуговування недоліки (не працює, ПК не реагує, оптика не світиться) по цей день усунуті не були. На неодноразові усні звернення працівники сервісного центру «Elmir.ua», який розташований за адресою: м. Харків, вулиця Бориса Чичибабіна, 9, не реагують, маніпулятор миша не ремонтують, не дають жодних висновків про виявлені недоліки та не замінюють виріб на придатний до використання, чим роблять неможливим використання товару за призначенням. Оскільки продукція втратила придатність саме у період гарантійного терміну а продавець усно відмовив моєму підзахисному у проведенні гарантійного ремонту, наявні підстави для звернення до суду із цим позовом. До цього часу права позивача поновлені не були, виріб не відремонтовано, не замінено на аналогічний, не відшкодовано вартість. Уповноважені особи відповідача не повертають і виріб, який не відповідає умовам договору постачання, чим створюють неможливість відремонтувати його у іншому місці. Позивач вважає, що його права, передбачені законом, можуть бути поновлені шляхом стягнення з ФО-П ОСОБА_2 вартості товару а також завданих збитків і моральної шкоди. Зазначена моральна шкода полягає у тому, що у ОСОБА_1 протягом тривалого часу був позбавлений товару, за який він сплатив значну суму грошових коштів, Товар йому не повертали, не ремонтували, неодноразові його звернення до відповідача залишились без задоволення. Позивач при цьому нервував, у нього підвищувався тиск через нервові напруження, викликані вказаною ситуацією. Позивач був змушений захищати свої права та звертатися до адвоката, із скаргами на протиправні дії відповідача до органів влади, тощо. На це все позивач витрачав свій час та займався цією справою замість того, щоб заробляти собі на життя. Позивач є фізичною особою - підприємцем, займається торгівельною діяльністю. Вказаний маніпулятор використовував вдома на домашньому комп`ютері для підрахунків товарів, коштів отриманих від торгівельної діяльності, здавання звітів та здійснення інших дій. Після того, як маніпулятор миша зламався, позивач не міг нормально вести підрахунок доходів та витрат, був змушений купити нову мишку, тобто був позбавлений того, на що він розраховував при покупці товару.
Ухвалою судді 27 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, так як згідно з вимогами ч. 6 ст. 19 ЦПК України поданий спір є малозначним, а тому у відповідності до ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити, відповідач у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи, повідомлявся своєчасно та належним чином, причин неявки не повідомив, відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач повідомлений про час та місце слухання справи своєчасно та належним чином, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно чеку №217926 18.08.2023 придбано «Миша Razer DeathAdder V3 Pro Wireless White» (RZ01-04630200-R3G1) вартістю 6337.00 грн у ФОП ОСОБА_2 в магазині «Elmir.ua». Згідно гарантійного талону №ЕМ-000217926 від 18.08.2023 строк гарантії на товар «Миша Razer DeathAdder V3 Pro Wireless White» (RZ01-04630200-R3G1) становить 24 місяці.
Згідно акту прийму на гарантійне обслуговування №ЕМ-0005420 12.08.2025 сервісним центром «Elmir.ua» прийнято на діагностику «Миша Razer DeathAdder V3 Pro Wireless White» (RZ01-04630200-R3G1), в графі опис несправності (зі слів клієнта) зазначено: не працює, пк не реагує, оптика не світиться.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією ж статтею визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За положенням ч.1-3 ст.698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.3. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
На підставі частин 1, 2, 6 статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів», виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.
Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов`язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
Визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором (частини 2,3 статті 675 ЦК України).
Частинами 1,2 статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції.
Таким чином, судом встановлено, що позивач в межах гарантійного строку звернувся із заявою про несправність товару, що підтверджується гарантійним талоном та актом прийому на гарантійне обслуговування.
За положенням статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.
Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.
Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.
У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред`явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті.
Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.
Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі.
При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред`явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
При пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк.
Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.
Відповідачем суду не надано відомостей про те, що недолік товару виник внаслідок порушення позивачем правил користування товаром.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значимістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідач не організував проведення експертизи товару за зверненням позивача, ні після отримання претензії, ні під час розгляду справи в суді, клопотання про призначення відповідної судової експертизи для встановлення ознак втрати якості продукції та визначення істотності недоліку товару не заявляв.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на захист своїх прав державою, належну якість продукції та обслуговування, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Позивач обрав спосіб захисту у виді розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми. Такий спосіб захисту відповідає встановленому статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» способу захисту прав споживача.
Станом на час розгляду справи судом відповідач не повернув позивачу відремонтований товар, не надав товар аналогічної марки, не надав жодної відповіді на звернення споживача та не повернув сплачені за товар грошові кошти.
Суд зазначає, що оскільки товар був переданий на гарантійний ремонт 12 серпня 2025 року, встановлений законом 14-денний строк для безоплатного усунення недоліків сплив 26 серпня 2025 року. Проте станом на 09 березня 2026 року (протягом майже 7 місяців) відповідач недоліки товару не усунув та майно споживачу не повернув. Жодних доказів погодження з позивачем іншого, більш тривалого строку ремонту, відповідач суду не надав.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 18.08.2023 та стягнення з відповідача на користь позивача вартості товару в розмірі 6 337,00 грн.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).
Як роз`яснив Верховний Суд України у постанові пленуму №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та її результатом, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20).
Верховний Суд у справі №216/5657/22 виснував, що гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.
При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Касаційний суд підкреслює, що в українській судовій практиці не застосовуються певні таблиці для визначення розміру грошової компенсації моральної шкоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зазначено, що, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Судом встановлено, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
При цьому, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/723/16-ц (провадження № 61-22702сво18) викладено правовий висновок про те, що спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Суд вважає, що позивачу спричинено моральні страждання, які полягали у переживаннях, завданих власнику майна, у зв`язку з тривалою бездіяльністю відповідача, ігнорування його законних вимог та неможливість користуватися оплаченою технікою в побуті призвели до порушення звичайного ритму життя позивача, що вимагало від нього додаткових зусиль та часу для організації захисту своїх прав. Разом з тим, виходячи з принципів розумності, співмірності та справедливості, враховуючи вартість самого товару (6 337,00 грн) та відсутність доказів настання тяжких чи незворотних наслідків для позивача, суд вважає заявлений розмір моральної шкоди (20 000,00 грн) явно завищеним та доходить висновку про часткове задоволення цієї вимоги шляхом стягнення з відповідача компенсації у розмірі 3000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 6 статті 141 КПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
На підставі підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За позовною вимогою немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі становить 26337,00 грн за позовними вимогами майнового характеру. Відповідно розмір судового збору за майновими вимогами становить 1 064,96 грн, оскільки позовна заява подана через систему «Електронний Суд».
Також позивач заявив одну вимогу немайнового характеру про розірвання договору купівлі - продажу, ставка судового збору за якою становить 1 064,96 грн.
Позов підлягає задоволенню в частині стягнення 6337,00 грн повернення грошової суми за товар та 3000 грн моральної шкоди, всього 9337 грн.
Таким чином сума судового збору за позовними вимогами майнового характеру, яка підлягає стягненню з відповідача в дохід держави становить 337,55 грн.
Також з відповідача підлягає стягненню судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн. Всього в дохід держави з відповідача підлягає стягненню 1 442,51 грн судового збору.
Керуючись ст. 141, 274-279, 263-265, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення вартості неякісного товару – задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу, предметом якого був маніпулятор бездротова миша торгівельної марки Razer DeathAdder V3 Pro Wireless White (RZ01-04630200-R3G1) від 18.08.2023, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ;
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6 337 (шість тисяч триста тридцять сім гривень) грн 00 коп.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 (трьох тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1442 (одна тисяча чотириста сорок дві) грн 51 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий Є.В.Невеніцин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua