Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №405/5108/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/5108/26

1-кп/405/244/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Подільськийрайонний суд м. Кропивницького в складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121130000386 від 02.07.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс.Семенівка, Компаніївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за наступних обставин.

01.07.2026 близько 14:00 год. ОСОБА_3 перебував разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 за місцем їхнього спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де розпочав з нею словесний конфлікт. З метою уникнення конфлікту ОСОБА_4 вийшла на подвір`я.

В цей момент у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень своїй дружині ОСОБА_4 , 1952 р.н., яка є особою похилого віку та на яку відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, взявши до рук штикову лопату, наздогнав дружину біля домоволодіння АДРЕСА_1 та стоячи позаду неї, цілеспрямовано завдав їй чотири удари штиковою лопатою в область голови ззаду, по правому плечу ззаду, по спині, по лівій руці ззаду.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді: синців правого плеча (2), лівого плеча (1), в ділянці спини ліворуч (1) та праворуч (1); легке тілесне ушкодження, яке викликало короткочасний розлад здоров`я строком понад 6 до 21 доби, у вигляді: рани потиличної ділянки.

Згідно частини 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Судом встановлено, що до обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 складена у присутності захисника ОСОБА_5 , згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з частиною 2 статті 302 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також до обвинувального акту додано заяву потерпілої ОСОБА_4 , згідно якої остання згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно із частиною 2 статті 302 КПК України та погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Дослідивши матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості, суд приходить до висновку, що його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року, звернуто увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 125 КК України, яке у відповідності до статті 12 цього Кодексу є кримінальним проступком, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений, пенсіонер, раніше не судимий.

Обставиною, пом`якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставинами, обтяжуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, суд визначає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя; вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Беручи до уваги характер, тяжкість та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, враховуючи, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, щиро покаявся, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних проступків призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 125 КК України у виді штрафу, що сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати протиправні дії.

Цивільний позов та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів, суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374, 382 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази:

ксерокопію з журналу реєстрації амбулаторних хворих (доставлених бригадою ШМД) форми №074/о на гр. ОСОБА_4 – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

лопату, що передана на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - залишити останній, як їй належну.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Копію вироку негайно, але не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя

Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_6