Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №127/24188/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/24188/25

Провадження № 2/127/5189/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Гуменюк Н. В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гуменюк Наталія Володимирівна, до ОСОБА_2 про встановлення факту ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця та усунення від права на спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вище зазначена цивільна справа. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62-х років померла мати позивача, ОСОБА_3 . Факт родинних відносин підтверджується його свідоцтвом про народження. Після смерті матері відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48, 3 кв. м., житловою площею 29, 8 кв. м., яка належала померлій на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2017, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Циц Н. В., зареєстрованого в реєстрі за №932, зареєстровано в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 29.07.2017, індексний номер: 36374514; 1/2 квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 48, 3 кв. м., житловою площею 29,8 кв. м.; належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31.08.2001, виданого на підставі рішення Вінницької міської ради від 31.08.2001, №1458, квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»; право власності зареєстроване в КП «ВООБТІ» і записано в реєстр. книгу №500 від 04.10.2001; автомобіль Volkswagen Golf НОМЕР_1 , належав померлій на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 21.04.2022.

21.11.2024 позивач звернувся до нотаріальної контори з відповідно заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері. Листом від 08.04.2025 за №22/02-14 приватного нотаріуса Вінницького міської нотаріального округу Криворучко В. М. йому, ОСОБА_1 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на кв. АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , оскільки відповідно до інформації, що є у спадковій справі №12/2024, окрім нього спадкоємцем за законом є чоловік померлої, факт реєстрації місця проживання якого підтверджено інформаційною довідкою з Реєстру Вінницької міської територіальної громади від 17.03.2025, а тому він вважається таким, що прийняв спадщину.

Виходячи з наведеного, як це було зазначено в листі, позивач та чоловік спадкодавиці, ОСОБА_4 , можуть отримати свідоцтва про право на спадщину за законом у рівних частках кожен.

Позивачем було встановлено, що чоловіком померлої є відповідач ОСОБА_4 , громадянин Республіки Молдова, який до смерті матері виїхав з України, не надавав їй допомоги, яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані.

04.02.2020 мати позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Республіці Молдова, є громадянином Республіки Молдова, шлюб зареєстрований Вінницьким міським відділом ДРАЦС Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №185 від 04.02.2020.

04.02.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , до реєстрації шлюбу був укладений шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С. А., зареєстрований в реєстрі за №178. В договорі були обумовлені майже всі відносини щодо особистого майна сторін, зокрема, кожен визнавав наявність дошлюбного майна, наявність особистої приватної власності дружини, чоловіка (п.1.2. договору); гарантування відсутності претензій чоловіка ОСОБА_6 при відчужені майна чи витрачанні грошей чи при укладенні правочинів дружиною (п.1.3. договору); гарантування відсутності претензій дружини ОСОБА_3 при відчуженні майна чи витрачанні грошей чи при укладенні правочинів чоловіком (п.1.4 Договору); все майно, що буде нажите подружжям під час шлюбу буде вважатись особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім`я воно буде зареєстровано (п.1.5 договору); кредитні договори, угоди, договори застави (іпотеки) можуть укладатись кожним особисто і зобов`язання учасника договору не поширюються на другого з подружжя (п.1.6 договору). Але у договорі не визначено умови та порядок спадкування одного з подружжя в разі смерті іншого з подружжя.

Про цей шлюб позивачу не було відомо, оскільки ОСОБА_5 в квартирі його матері не проживав, при відвідуваннях позивачем матері ОСОБА_5 не був присутнім в квартирі, його особистих речей, предметів гігієни в квартирі не було, про їх шлюб від 04.02.2020 та укладення між ними шлюбного договору від 04.02.2020 позивач дізнався безпосередньо зі свідоцтва про їх шлюб, та шлюбного договору, розбираючи материні документи після її смерті. Підстави, які змусили матір укласти шлюб з іноземцем, молодшим за неї за віком, позивачу невідомі та незрозумілі.

В січні 2023 мати позивача захворіла на тяжку невиліковну хворобу. Так, 18.01.2023 було діагностовано злоякісне новоутворення тіла матки: лейоміосаркома тіла матки та ряд інших захворювань; проведено хірургічні операції: роз`єднання злук органів малого тазу; екстирпація матки; видалення придатків матки ліворуч, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №65 КНП «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2» м. Вінниця, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 18.01.2023 по 02.02.2023. З 03.05.2023 по 11.05.2023 мати позивача перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Подільський регіональний центр онкології» Вінницької обласної ради», де був встановлений діагноз: «злоякісне новоутворення ендометрія, саркома недиф. тіла матки, мтс в тазові, заочер. л/вузли, стан після 4 циклів ПХТ», що підтверджується копією медичної карти стаціонарного хворого №6531/3276. З 24.05.2023 по 31.05.2023, з 25.07.2023 по 28.08.2023, з 15.02.2024 по 01.03.2024 мати позивача перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Подільський регіональний центр онкології» Вінницької обласної ради», що підтверджується медичними документами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_3 померла, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №137 від 10.07.2024 хворобами, які призвели до смерті, були: ендогенна інтоксикація, множинні метастази в печінку, очеревину, лімфатичні вузли; недиференційована саркома тіла матки IV стадія, IV клінічна група. Є цілком очевидним, що мати позивача, маючи тяжку хворобу, була у безпорадному стані.

Весь період від діагностування захворювання, 18.01.2023, та до смерті, 09.07.2024, догляд за матір`ю позивача, забезпечення її лікування, транспортування, в лікарню та з лікарні додому, підтримання та забезпечення її життєдіяльності як при стаціонарному лікуванні, так і вдома здійснювали позивач та його дружина ОСОБА_7 . Саме дружина позивача зазначена в кожній виписці з медичних карт стаціонарного хворого як контактна особа хворої ОСОБА_3 .

Мати позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , і на час встановлення їй діагнозу тяжкої хвороби, 18.01.2023, вже досягла пенсійного віку, відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , на початок перебігу тяжкої хвороби матері позивача був працездатним, інших відомостей про нього позивач не має.

За весь період лікування матері позивача, її чоловік - відповідач ОСОБА_5 не заявляв про себе, не з`являвся, не телефонував, не передавав через третіх осіб інформацію, кошти на лікування своєї дружини, хоч це повинен був здійснювати за законом, оскільки при укладенні їх шлюбу добровільно брав на себе обов`язки подружжя.

Після смерті ОСОБА_3 позивач розшукував відповідача шляхом звернення до Державної прикордонної служби України, але йому було відмовлено у наданні інформації у зв`язку з її конфіденційним характером.

Позивач просить суд встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Республіки Молдова, ухилився від виконання обов`язку щодо утримання своєї дружини, спадкодавиці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Усунути ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Республіки Молдова, від спадкування як спадкоємця першої черги після смерті його дружини, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 01.08.2025 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 04.08.2025.

Ухвалою суду від 22.08.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання об 11 год. 00 хв. 03.10.2025; задоволено клопотання представника позивача про витребування від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кручко В. М. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; постановлено виклик відповідача здійснювати шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання ОСОБА_6 на офіційному веб-сайті судової влади України.

25.09.2025 на виконання вимог ухвали суду від 22.08.2025 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Кручко В. М. надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.52-70).

Інформаційна довідка з Реєстру Вінницької міської територіальної громади про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_5 , була одержана судом 26.09.2025 (а.с.76).

Ухвалою суду від 30.10.2025 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Гуменюк Н. В. про витребування від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України письмові докази та про виклик та допит свідків в судовому засіданні.

20.01.2026 на виконання вимог ухвали суду на адресу Вінницького міського суду Вінницької області від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшли витребувані судом докази (а.с.121).

В судове засідання відповідач неодноразово не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому ЦПК України порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення. Кореспонденція суду повернулась неврученою з відмітками відділення АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 71-72, 82-83, 93-94, 107-109, 122-123, 129-130, 139-140, 152-153, 154-155).

Крім того, виклик відповідача в підготовчі та судові засідання здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а. с. 44, 88, 92, 97, 128, 138, 143, 150, 160).

Відповідач не скористався своїм правом надати суду відзив на позовну заяву, інші заяви та клопотання від відповідача до суду також не надходили. Відповідач повторно не з`явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві, просив суд позов задовольнити, уточнив, що він зареєстрований та проживає в квартирі, яка придбана його матір`ю.

Представник позивача, адвокат Гуменюк Н. В., позовні вимоги підтримала, додатково суду пояснила, що позивач після смерті матері, ОСОБА_3 , звернувся до нотаріальної контори і нотаріус йому повідомив, що крім нього спадкоємцем за законом є й чоловік його матері, тому нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину. В сімейному архіві позивач знайшов свідоцтво про шлюб та шлюбний договір спадкодавиці з відповідачем, які були укладені в один день, 04.02.2020. В шлюбному договорі врегульовані всі права та обов`язки подружжя, питання спадкування не врегульовано. Все спадкове майно було особистою власністю матері позивача, в шлюбі придбано майно не було.

Мати позивача станом на 04.02.2020 жила окремо від нього, зв`язок між матір`ю та сином був родинний, але про укладення шлюбу він не знав. Позивач відвідував матір, чоловіка в неї не було, ніхто новий в колі її спілкування не з`явився.

В січні 2023 року ОСОБА_3 захворіла на онкологічне захворювання агресивної форми. З 18.01.2023 до дня смерті, майже півтора роки вона лікувалась стаціонарно та вдома. Хвороба була невиліковною, важкою, мати позивача потребувала допомоги. Дружина позивача, ОСОБА_9 здійснювала догляд за спадкодавцем: транспортування в медичні установи, допомога після операцій, в реабілітаційний період, придбання ліків, гігієнічні процедури, годування, спілкування з лікарями тощо. В медичних документах ОСОБА_3 як контактна особа вказана ОСОБА_10 . За півтора роки хвороби ОСОБА_5 жодного разу не з`являвся, не пропонував допомогу, догляд, позивач і його дружина не знали про чоловіка спадкодавиці. Після смерті спадкодавиці, її сусідка, ОСОБА_11 , сказала, що кілька раз бачила, що чоловік заходив до спадкодавиці. Більше ніхто нічого про нього не знав. На похованні дружини він не був присутній.

Відповідач зобов`язаний був надавати дружині допомогу, утримувати її під час хвороби, цього вимагає гуманне відношення. На думку позивача, ОСОБА_5 переслідував меркантильні цілі, підстави для укладення шлюбу для ОСОБА_6 були корисливі.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що позивач є її чоловіком, а ОСОБА_3 була її свекрухою. З позивачем вони живуть разом з 2021 року, з того часу вона стала близько спілкуватися з ОСОБА_3 , але про відповідача свекруха їй нічого не казала, тільки коли після її смерті стали розбирати речі, дізналися, що вона була у шлюбі з відповідачем.

Коли ОСОБА_3 дізналась про свій діагноз, то зателефонувала їм, щоб вони відвезли її в лікарню. ОСОБА_3 зробили операцію, з`ясувалось, що у неї остання стадія саркоми. Свідок здійснювала післяопераційний догляд за ОСОБА_3 . Її здоров`ям цікавився брат, його дружина, подруга, колеги, чоловік не цікавився. Матеріально лікування ОСОБА_3 забезпечувала свідок з чоловіком та сама ОСОБА_3 . Догляд забезпечувала свідок сама в повному обсязі, бо у них з ОСОБА_3 були гарні відносини.

Після операції ОСОБА_3 потребувала догляду, не могла самостійно встати, сісти, не могла перебувати без сторонньої допомоги. Свідок постійно приходила до ОСОБА_3 , щоб допомагати їй.

Крім того, ОСОБА_3 проходила лікування хіміотерапією в Подільському онкологічному диспансері, проходила променеву терапію. Свідок під час сеансів була поряд з ОСОБА_3 , вона звільнилася з роботи, щоб здійснювати за нею догляд. Після хіміотерапії та променевої терапії у ОСОБА_3 з`явились на кишківнику утворення, вона мала відкриту рану на животі, яка не загоювалась. Свідок їй постійно робила перев`язки. Останні півтора місяці перед смертю ОСОБА_3 зовсім не вставала, майже не їла, свідок в цей час була з нею постійно і доглядала до смерті, до останніх хвилин. З наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_3 за півтора роки 5 разів була на стаціонарному лікуванні.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що позивача та його матір, до її смерті, знає як сусідів. ОСОБА_3 померла два роки тому. Позивач з матір`ю перед її смертю не жив. Їй стало відомо, що ОСОБА_3 захворіла, бо вона стала носити перуку, і коли свідок запитала у неї про це, то вона пояснила, що захворіла. Свідок бачила, що до ОСОБА_3 ходила її невістка ОСОБА_13 .

Раніше бачила, що приходив якийсь чоловік, нечасто, думала, що він ОСОБА_3 робить ремонт. Після початку повномасштабного вторгнення вона його вже не бачила. ОСОБА_3 якось їй пояснила, що вони з цим чоловіком живуть разом, а потім сказала, що він поїхав в Молдову , а вона залишилась в Україні, бо в неї тут робота. Така розмова у них була в квітні 2022 року.

Потім ОСОБА_12 дізналася, що ОСОБА_3 стала лежачою хворою, вона постійно бачила ОСОБА_9 , яка приходила до сусідки, та була там постійно, бачила це, бо квартири у них були на одному сходовому майданчику. Під час хвороби ОСОБА_3 стала частіше бачити позивача, який також приходив до матері.

Вислухавши позивача, його представника, свідків, дослідивши письмові докази у справі суд встановив нижче зазначені фактичні обставини та встановив, що спір виник в спадкових відносинах з іноземним елементом.

Так судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла у віці 62 роки ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 5). За життя ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином Республіки Молдова, шлюб був укладений 04.02.2020 (а. с. 15).

04.02.2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_16 був (до реєстрації шлюбу) укладений шлюбний договір (а. с. 16).

ОСОБА_3 була матір`ю позивача, ОСОБА_1 , що підтверджується його свідоцтвом про народження (а. с. 6).

Позивач ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , який зареєстрований 06.09.2022 (а. с. 7).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 29.07.2017 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.07.2017, ОСОБА_3 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 10-11, 12). Також відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 31.08.2021 ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належала квартири за адресою: АДРЕСА_5 (а. с. 13). З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належав автомобіль Volkswagen Golf , 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 14).

Листом від 08.04.2025 вих. №22/02-14 «Про оформлення спадкових прав» приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кручко В. М. повідомила ОСОБА_1 , що крім нього спадкоємцем за законом, який не відмовився від спадщини є відповідач, чоловік ОСОБА_3 , вони є такими, що у встановлені законодавством порядок і строки прийняли спадщину і можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у рівних частках кожний (а. с. 8).

Судом були досліджені медичні документи на ім`я ОСОБА_3 (а. с. 18-26):

- виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №65 КНП «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», з якої вбачається, що ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 18.01.2023 по 02.02.2023; повний діагноз: основний - вузлова міома матки відповідно 24-25 т. в., супутні захворювання - леймоміосаркома тіла матки, лівобічний гідросальпікс, кіста лівого яєчника, злукова хвороба малого тазу, атеросклеротична хвороба серця неуточнених судин, гіпертезивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності, ожиріння, неуточнене. 19.01.2023 проведена хірургічна операція. Виписана 02.02.2023, стан при виписці - з поліпшенням. Лікувальні і трудові рекомендації: рекомендоване подальше спостереження у лікаря ЖК та сімейного лікаря за місцем проживання; продовжити лікування згідно з результатами ПГД. Створено МВТН з 18.01.2023 по 02.02.2023 первинний; продовжує хворіти;

- медична карта стаціонарного хворого №6531 КНП «Подільський регіональний центр онкології» Вінницької обласної Ради», з якої вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 03.05.2023 по 11.05.2023, госпіталізація планова; діагноз заключний клінічний: основний - злоякісне новоутворення ендометрія, супутні захворювання - ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба 2 ст., СНО. Як контактна особа вказана ОСОБА_7 - невістка, вказаний її номер телефону;

- медична карта стаціонарного хворого №7637/3813 КНП «Подільський регіональний центр онкології» Вінницької обласної Ради», з якої вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 24.05.2023 по 31.05.2023, госпіталізація планова; діагноз заключний клінічний: основний - злоякісне новоутворення ендометрія, супутні захворювання - ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба 2 ст., СНО. Як контактна особа вказана ОСОБА_7 - невістка, вказаний її номер телефону;

- медична карта стаціонарного хворого №10678 КНП «Подільський регіональний центр онкології» Вінницької обласної Ради», з якої вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 25.07.2023 по 28.08.2023, госпіталізація планова; діагноз заключний клінічний: основний - злоякісне новоутворення ендометрія. Як контактна особа вказана ОСОБА_7 - невістка, вказаний її номер телефону;

- медична карта стаціонарного хворого №2423/208 КНП «Подільський регіональний центр онкології» Вінницької обласної Ради», з якої вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 15.02.2024 по 01.03.2024, госпіталізація планова; діагноз заключний клінічний: основний - вторинне та неуточнене злоякісне новоутворення лімфатичного вузла, неуточнене, 2023 рік 4 курси АПХТ та променева терапія 40 гр; ускладнення основного діагнозу - хронічна наростаюча тонкокишкова непрохідність, ендогенна інтоксикація, анемія, імуносуспензія після ПХТ, транслокація кишкової мікрофлори; супутні захворювання - ішемічна хвороба серця, дифузний атеросклероз, СН 1 ст, ожиріння ІІ ст. Як контактна особа вказана ОСОБА_7 - невістка, вказаний її номер телефону.

З лікарського свідоцтва про смерть №132, виданого 10.07.2024, на ім`я ОСОБА_3 вбачається, що вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_5 . Причина смерті: ендогенна інтоксикація, множинні метастази в печінку, очеревину, лімфатичні вузли, недиференційована саркома тіла матки, IV стадія, IV клінічна група. Інші суттєві стани, які сприяли смерті, але не пов`язані з захворюванням, його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті: ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба. Одержувачем лікарського свідоцтва про смерть вказана ОСОБА_7 (а. с. 29).

Судом була досліджена копія спадкової справи №12/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Відповідно до заяви, зареєстрованої в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 21.11.2024 за №17 (спадкова справа №12/2024) ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 (а. с. 54).

Відповідно до Інформаційної довідки №79245481 від 21.11.2024 зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) на ім`я ОСОБА_3 інформація про заповіти та спадкові договори відсутня (а. с. 59).

Відповідно до Інформаційної довідки вих. № 42888 від 21.11.2024 з Реєстру Вінницької міської територіальної громади про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , у зв`язку зі смертю особи ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15.04.2024 (а. с. 60).

Відповідно до Інформаційної довідки вих. № 10057 від 17.03.2025 з Реєстру Вінницької міської територіальної громади, за інформацією Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в реєстрі територіальної громади наявна інформація за адресою: АДРЕСА_5 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знятий з реєстрації 31.10.2017; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована з 23.04.1996 по 15.07.2024, знята з реєстрацію у зв`язку зі смертю особи; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.09.2020, інформація про зняття з реєстрації - відсутня (а. с. 66).

З свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Республіки Молдова, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, 04.02.2020 зареєстрували шлюб, про що зроблений актовий запис №185, у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а. с. 67). Аналогічна інформація зазначена в Повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а. с. 68-69).

В матеріалах спадкової справи відсутня заява ОСОБА_5 про відмову від спадщини.

З листа вих. №19.5.1/4054-16 від 20.01.2026 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що в період з 01.11.2022 по 09.07.2024 громадянин Молдови ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перший раз виїхав з України 28.01.2023, усього в цей період 11 раз виїжджав та в`їжджав на територію України; останній раз виїхав 31.05.2024. Іншої інформації немає (а. с. 121).

П. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм , зокрема, хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Відповідно до статей 70, 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося. Спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

З вище наведеного вбачається, що спір стосується спадкування нерухомого майна, яке знаходиться на території України, та право на яке підлягає державній реєстрації в Україні, тому для врегулювання цих відносин мають застосовуватися норми ЦК України.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив встановити факт ухилення ОСОБА_5 від виконання обов`язку щодо утримання дружини ОСОБА_3 та усунути ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_3 . Підставою для усунення від спадкування зазначав також ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві, яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані.

У частині третій статті 1224 ЦК України передбачено, що не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Відповідно до частини першої-третьої статті 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Згідно з частиною п`ятою статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Правило частини третьої статті 1224 ЦК України стосується осіб, які відповідно до закону зобов`язані утримувати спадкодавця.

Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до положень СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням, передусім, характеру поведінки відповідача.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 13.01.2025 у справі № 205/10094/21 (провадження № 61-2425св24).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звернувшись до суду із вище зазначеними позовними вимогами, позивач посилався на наявність обставин, визначених у ч. 5 ст. 1224 ЦК України, та на обов`язок дружини та чоловіка матеріально підтримувати один одного, передбачений ч. 1 ст. 75 СК України, на право на аліменти (утримання), передбачене частинами 2, 3 ст. 75 СК України, та зазначав, що відповідач не надав належної допомоги хворій дружині, коли та потребувала її через тяжку хворобу, перебуваючи у безпорадному стані.

Разом з тим, позивач не довів належними та допустимими доказами, що спадкодавець перебувала у безпорадному стані, а також ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю, а саме доказів, які б підтверджували його винну поведінку, яка б свідчила, що спадкодавець дійсно потребувала додаткової постійної допомоги саме від відповідача у зв`язку з безпорадним станом, зверталась за допомогою до відповідача, а останній відмовив у наданні такої допомоги.

Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, довідка МСЕК, що підтверджує потребу в сторонньому догляді для осіб з інвалідністю, лікарський висновок про необхідність у сторонній допомозі та догляді, акт встановлення факту здійснення догляду, виданий органами місцевого самоврядування, індивідуальна програма реабілітації, висновок судово-медичної експертизи тощо.

З наданих позивачем медичних документів, виписок з медичних карт стаціонарного хворого, лікарського свідоцтва про смерть, неможливо встановити, що у ОСОБА_3 був безпорадний стан, факт наявності хвороб беззаперечно підтверджується наданими документами, проте з них неможливо встановити тяжкий стан спадкодавця, в результаті якого вона перебувала в безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги.

Суд, оцінюючи показання свідків, зазначає, що вони не можуть бути єдиною підставою для доведення факту ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю та наявності у неї безпорадного стану. Тим більше, що свідок ОСОБА_7 є дружиною позивача. Суд стверджує, що факт перебування свідка та позивача в шлюбі не робить показання свідка завідомо неправдивими або недопустимими, але суд враховує її певну зацікавленість у справі.

Свідок ОСОБА_12 не надала чітких показів, що спадкодавець ОСОБА_3 була в безпорадному стані та потребувала сторонньої допомоги, зверталась за такою допомогою до чоловіка, а він не надав їй допомогу чи утримання.

Суд враховує, що відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 3 СК України, подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Отже, окреме проживання подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яке стверджує позивач, не суперечить зазначеній нормі СК України та не свідчить про факт умисного ухилення відповідача від надання допомоги дружині.

Жодних доказів, що підтверджують, що ОСОБА_3 , будучи пенсіонеркою, потребувала матеріальної допомоги від чоловіка, а він, маючи змогу таку допомогу надавати, її не надавав, позивачем суду не надано. Так, позивачем не надано суду докази, що ОСОБА_3 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на своє утримання.

Отже, суд дійшов висновку щодо відсутності доведеної сукупності обставин для усунення відповідача від права на спадкування. Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що ОСОБА_3 перебувала у безпорадному стані, потребувала допомоги та стороннього догляду саме від чоловіка, відповідача ОСОБА_6 , за умови, що отримувала її від невістки, їй недостатньо було допомоги, яка надавалась їй невісткою, а відповідач мав матеріальну та фізичну можливість надавати таку допомогу, проте ухилявся від обов`язку щодо її надання. Також позивачем не доведено, що відповідач ухилявся від матеріальної допомоги дружині при можливості її надання, а дружина потребувала такої допомоги.

Оскільки позивач не надав належних, допустимих та безспірних доказів на підтвердження одночасного настання всіх передбачених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України обставин, а також обставин, передбачених частиною третьою статті 1224 ЦК України, що є процесуальним обов`язком позивача, то відсутні підстави для застосування такого крайнього заходу як усунення ОСОБА_6 від права на спадкування за законом після смерті його дружини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд не наводить відповіді на кожен аргумент, зазначений позивачем та представником позивача в позовній заяві та в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 15-16, 1216-1218, 1220, 1222-1224, 1258, 1261, 1268 ЦК України, статтями 4, 12-13, 76-77, 81, 89, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, усунення ОСОБА_2 , спадкоємця першої черги за законом, від права на спадкування після смерті дружини, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача, ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 27.07.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Республіки Молдова, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА