Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №127/39406/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/39406/25

Провадження № 2/127/9397/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря Бральчук Р.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – органу опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради в особі Служби у справах дітей, до ОСОБА_2 про зміну порядку участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,–

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про зміну порядку участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, мотивуючи позовні вимоги тим, що сторони з 18.09.2015 року проживали у зареєстровано шлюбі та у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . З березня 2022 року вони перехали з м. Харкова у м. Вінницю. Вподальшому їх шлюб було розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2022 року, а рішенням суду від 17.05.2023 року визначено місце проживання сина з матір`ю.

Згодом ОСОБА_2 звернувся до суду та рішенням суду від 28.02.2024 року визначеного його порядок участі у вихованні сина, а саме визначено дні тижня для побачень та спілкування тата з дитиною: кожні вівторок та четвер з 16-30 год. до 20-30 год., а в неділю з 10-00 год. до 18-00 год. Однак відповідач часто порушував рішення суду та приводив дитину після закінчення терміну побачень. Також дитина часто не бажає бачитись з батьком, боїться його, вчиняє істерики, плаче, чим травмується психіка дитини.

Крім того, відповідач стверджує, що бачитись з дитиною може у будь-який день та час. Це відбувається протягом тривалого часу і спричиняє для дитини та позивача дискомфорт, так як вони планують розпорядок дня (робити уроки, відвідувати секції, розважальні заходи та приймати у них участь). Проте батько лише перешкоджає цьому.

Також рішенням суду зобов`язано ОСОБА_4 відповідати на дзвінки ОСОБА_2 та повідомляти про фізичний та психологічний стан їх сина і його місце знаходження. Однак відповідач зловживає цим, телефонує дуже часто на день, тому виникла необхідність в обмеженні здійснення ним кількості телефонних дзвінків – лише двічі на день. Крім того, відповідач стоїть на обліку у Вінницькому психоневрологічному диспансері через дивну поведінку, та має неодноразову судимість, що негативно впливає на сина і вимагає обов`язкової присутності під час побачень. Отже, враховуючи численні порушення інтересів дитини та особистих прав ОСОБА_4 , остання змушена була звернутися до суду з цим позовом та просила:

-змінити порядок участі відповідача ОСОБА_2 у спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його вихованні, який визначений у рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 28.02.2024 року у справі №127/32240/23, і визначити для нього такий порядок: кожної неділі місяця в період з 10.30 год. до 18.30 год. в її присутності, що буде відповідати інтересам дитини;

-встановити ОСОБА_2 час для спілкування з сином за допомогою будь-яких засобів зв`язку, у тому числі інтернет-додатків, а саме: щодня з 12.20 год. (закінченням занять у школі) до 13.00 год., а також ввечері о 21.00 год., коли дитина готується до сну і позивач вільна від роботи;

-встановити цей же час для з`ясування фізичного та психологічного стану дитини та місця його перебування за допомогою будь-яких засобів зв`язку, у тому числі інтернет-додатків;

-в інтересах їх сина ОСОБА_6 , враховуючи негативний вплив батька на нього і доведення до істерики, що негативно впливає на стан його здоровя, заборонити ОСОБА_2 побачення з ним у невизначені судом дні;

-роз`яснити ОСОБА_2 , що рішення суду стосуються не лише позивача, а також й особисто його;

-стягнути з відповідача судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2025 року в справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, з викликом сторін та роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачу відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив, яку направлено судом на адресу проживання відповідача.

На виконання вимог ухвали суду, представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.02.2024 року у справі №127/32240/23 було визначено спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. З приводу посилання позивача на її працевлаштування у робочі дні тижня, які визначені рішенням суду для побачення, то вони не підтверджені жодними доказами. Також позивач намагається скласти негативне враження про відповідача, зазначаючи, що він працювати не бажає. Однак, ОСОБА_2 перебуває на обліку в центрі зайнятості та має обмеження щодо праці. Щодо вживання позивачем висловлювання «… ОСОБА_2 тероризував позивачку та її сина…», то жодних доказів вчинення ним дій, охоплених ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», не існує. Позивач неодноразово не виконувала рішення суду, зокрема в частині заборони матері налаштовувати дитину проти батька, повідомляти батька про місцезнаходження дитини, її стан. Як наслідок державним виконавцем на неї було накладено штраф за невиконання рішення суду в розмірі 1700,00 грн. Представник відповідача зазначає, що відповідач сильно любить свого сина, бажає мати тісний родинний зв`язок, бути у житті сина, що і проявляється у активній поведінці батька. Відповідач бажає залишити визначені рішенням суду від 28.02.2024 року дні та часи побачень із сином. При цьому, зміна порядку участі батька у спілкуванні та побаченнях із сином, не відповідатиме інтересам дитини, а навпаки лише віддалить сина від батька. Право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком - відповідає її інтересам. Їх спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Враховуючи викладене вище, представник відповідача просив відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем було надіслано суду відповідь на відзив, відповідно до якої через дії відповідача, їй довелось звільнитись з фітнес клубу «Тяга» та ТОВ «Старлайф», та вона влаштувалась на роботу у КЗ «Вінницький ліцей №29», де двозмінний режим навчання. Тобто наразі змінилися обставини за яким було ухвалено рішення. Так, на виконання рішення суду позивачу доводиться відпрошуватись у директора школи. Така ситуація не може продовжуватись тривалий час і їй доведеться звільнтись з роботи, проте їй потрібно матеріально утримувати сім`ю. Щодо стягнення з неї штрафу, то вона повідомляла про поїздку з сином до Коломиї до сестри, а постанова ДВС була оскаржена в суді. В порядку поділу майна подружжя, позивачем було продано автомобіль, який вона використовувала в інтересах дитини (доставка на тренування, майстер класи), сплатила половину вартості відповідачу. При цьому, постраждали інтереси дитини, які батька не хвилюють. Крім того, у ОСОБА_2 наявна досить суттєва заборгованість зі сплати аліментів. Твердження про вчинення позивачем перешкод у спілкуванні з сином не відповідає дійсності та підтверджується актами ДВС, де вказано, що дитина сама не хоче спілкуватися з батьком. Відповідач психологічно тисне на дитину, а син починає істерики та плакати, в зв`язку з чим позивачу доводиться звертатись за допомогою до невролога та психолога. Таким чином, у зв`язку із великим проміжком часу та суттєвою зміною обставин з моменту ухвалення рішення суду виникла необхідність у зміні порядку участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином.

Представником відповідача було надано суду заперечення, згідно з яким у позовній заяві позивач ОСОБА_4 посилається на своє працевлаштування у робочі дні тижня, які визначені рішенням суду для побачень відповідача із дитиною, проте не підтверджує графік роботи у КЗ «Вінницький ліцей №29». Виконаний позивачем опис у довільній формі її трудових функцій (класного керівника, керівника гуртка танців, збори, наради і т.п.), а також припущення, що їй доведеться звільнитись із зазначеного місця роботи, не дають змоги встановити конкретні дати та години її роботи, та не містять підстав для зміни порядку участі у вихованні дитини та спілкування з нею. З приводу посилання на стягнення ДВС з позивача штрафу в розмірі 16000 грн. та її оскарження в суді, вони не мають доказового підґрунтя та не відповідають дійсності, а протилежного не доведено. Спір про поділ майна (автомобіля) подружжя, який перебував на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області, не має доказового значення та не підлягає оцінці при розгляді даної цивільної справи. Щодо здійснення позивачем перешкод відповідачу у спілкуванні з сином, не повідомлення про місце його перебування, про психоемоційний стан, ігнорування дзвінків, то відповідачем долучено суду ряд доказів на їх підтвердження. Відносно посилань позивача про те, що долучені відеозаписи побачень батька і сина трирічної давності, слід зазначити, що саме на даних відеозаписах вбачаються теплі та гарні стосунки дитини із батьком, відсутність агресії, негативного впливу з боку батька. Відеозаписи мають різний період побачень дитини із батьком. Відповідач вважає, що негативне та образливе ставлення позивача до нього, є частиною системної поведінки позивача щодо знецінення відповідача, породження негативного ставлення дитини до батька та небажання спілкуватись із ним, як це намагається видати у позові позивач. Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини. Право батька на спілкування із дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей із батьком. Враховуючи викладене вище, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

В судове засідання представник третьої особи не з`явилася, проте надала суду заяву, в якій зазначила, що складу суду довіряє та просить справу розглянути та ухвалити рішення у ній за її відсутності. Також зазначила, що підтримує висновок виконавчого комітету Вінницької міської радм від 16.03.2026 року №01/00/011/15121.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, з підстав викладених у відзиві на позов та запереченні, та просили відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи та цивільної справи №127/40753/21, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволеню з таких підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , сторони по справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т. 1 а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що шлюб між сторонами був розірваний рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2022 року у справі №127/22995/22 (Т. 1 а.с. 16-17). Також рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2023 року у справі №127/26994/22, яке набрло законної сили, позов ОСОБА_4 було задоволено та визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем проживання останньої (Т. 1 а.с. 18-20).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.02.2024 року у справі №127/32240/23, яке набрало законної сили 25.07.2024 року, позов ОСОБА_2 був задоволений частково та:

1. Зобов`язано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , усунути перешкоди в спілкуванні батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Визначено такі способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності матері дитини та з урахуванням бажання дитини:

- Щовівторка щомісяця з 16:30 год. до 20:30 год.

- Щочетверга щомісяця з 16:30 год. до 20:30 год.

- Щонеділі щомісяця з 10:00 год. до 18:00 год.

3. Кожного року у день народження дитини ОСОБА_5 - навідувати його з можливістю привітання з днем народження та за бажанням дитини бути присутнім на його святах з приводу дня народження.

4. Свята: Новий рік, Різдво Христове, Паска, Трійця, тощо, навідувати сина ОСОБА_5 з можливістю привітання з даними святами.

5. Супроводження дитини її батьком до дошкільного навчального закладу, навчального закладу з можливістю забрати дитину із таких закладів, з урахуванням думки дитини.

6. Участь батька у батьківських зборах, святах та інших заходах, в яких бере участь дитина, як в присутності матері, так і без неї.

7. Можливість необмеженого телефонного або онлайн спілкування за допомогою будь – яких засобів зв`язку, у тому числі інтернет додатків.

8. Зобов`язано мати ОСОБА_4 негайно попереджати батька ОСОБА_2 про будь які стани дитини, що можуть становити загрозу її життю чи здоров`ю та забезпечити вільну можливість батька піклуватись про дитину.

9. Зобов`язано мати ОСОБА_4 за вимогою батька ОСОБА_2 повідомляти про місцезнаходження дитини, її фізичний чи психологічний стан.

10. Заборонено матері ОСОБА_4 налаштовувати дитину ОСОБА_5 проти свого батька ОСОБА_2 .

11. Зобов`язано батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здорпов`я та інтересів дитини (Т.1 а.с. 21-25).

Вказане рішення суду було звернуто до примусового виконання ВП №76156290. Так, з ряду актів державного виконавця за період з 20.03.2025 року по 26.06.2025 року вбачається, що зустріч батька з дитиною не відбулася, оскільки дитина відмовилася, захворіла і лише один раз зустріч відбулася (Т. 1 а.с. 31-47). Так, з актів державного виконавця за період з 02.11.2025 року по 02.12.2025 року вбачається, що дев`ять разів дитина відмовилась від зустрічей з батьком (Т. 1 а.с. 49-57). Крім того, за період з 06.01.2026 року по 18.01.2026 року шість разів зустріч батька з дитиною не відбулася через відмову дитини, що зафіксовано актами державного виконавця (Т. 1 а.с. 132-137).

Крім того, ОСОБА_2 у період часу з 01.01.2022 року по 06.03.2025 року дванадцять разів звертався до Віннницького РУП ГУНП у Вінницькій області стосовно перешкоджання колишньою дружиною у побаченні із сином, що підтверджується відповіддю Віннницького РУП ГУНП у Вінницькій області (Т. 1 а.с. 188), та за період з грудня 2022 року по 24.06.2025 року - до ГУНП у Вінницькій області звертався 68 разів щодо протиправних дій колишньої дружини (Т. 1 а.с. 189-194).

Згідно з листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області від 10.02.2026 року, 10.02.2026 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_4 у розмірі 1700,00 грн. за невиконання рішення суду в частині не повідомлення батька про місцезнаходження дитини (поїздка з дитиною у м. Коломию) (Т. 1 а.с. 20-201). Доказів про скасування цієї постанови, суду не надано.

На противагу цьому, позивачем долучено відомості про те, що 13.05.2026 року ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_4 та їх малолітнього сина ОСОБА_5 , в результаті чого з ОСОБА_2 було проведено бесіду профілактичного характеру, а також складено протокроли про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 КУпАП (Т. 2 а.с. 39). Вподальшому, 03.06.2026 року позивач звернулася до невролога, з приводу самопочуття дитини та йому встановлено діагноз - Інші тикозні розлади (Т. 2 а.с. 40). Слід відзначити, що доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності суду надано не було.

Зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог долучено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на утримання сина, згідно з якою у ОСОБА_2 виник борг в розмірі 52245,98 грн. станом на 01.11.2025 року (Т. 1 а.с. 26). Проте, станом на 31.05.2026 року борг вже відсутній (Т. 2 а.с. 46).

При цьому, з долучених відповідачем доказів вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в центрі зайнятості з 22.09.2025 року та має часткові протипоказання до праці (Т.1 а.с. 183, 184).

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 від 26.04.2024 року, дитині встановлено діагноз: Інші та не уточнені симптоми та ознаки, що відносяться до загального відчуття та сприйняття. Рекомендовано продовжити заняття за індивідуальною реабілітаційною програмою (Т.1 а.с. 27).

Відповідно до довідки ТОВ «СтарЛайф №1» від 30.09.2024 року, ОСОБА_4 являється фінансовим консультантом з 18.08.2024 року. 29.09.2024 року з 09.00 год. до 15.00 год. знаходилася на курсах підвищення кваліфікації у м. Тернопіль (Т. 1 а.с. 28). З пояснень наданих позивачем в судовому засіданні, остання вже не працює у вказаному товаристі.

Разом з тим, 12.01.2026 року було прийнято на роботу у КЗ «Вінницький ліцей №29» до кінця навчального року на посаду вчителя хореографії тимчасово за сумісництвом (Т. 1 а.с. 138).

Також позивачем долучено психологічну характеристику відносно сина, виконану психологом Вінницького міського центру соціальних служб, згідно з якою загальний емоційний стан характеризується підвищеною збудливістю, тривожністю, невпевненістю. Дитині притаманний стан емоційної напруженості, нестійкість настрою, підвищена тривожність. Дитина зазначає, що не бажає бачитись з батьком взагалі. В дні, визначені для зустрічей з ним починає сильно хвилюватись і плакати. В ситуаціях спілкування відчуває тривожність і страх. (Т. 1 а.с. 29-30).

Також в листі державному виконавцю психолог зазначила, що у дитини спостерігається підвищена тривожність, емоційна напруга, настороженість, оборонна агресія у контакті з батьком. Є ознаки емоційного виснаження в контексті міжособистісного конфлікту між батьками. Наразі дитина не готова до безпосереднього особистого контакту з батьком без підтримки та супроводу фахівців. Разом з тим, є потенціал до поступового відновлення довіри за умови дотримання певних психологічних та поведінкових умов з боку обох батьків. Зауважено, що висновок не може бути підставою для висновку про стан дитини, так як це була разова зустріч на період якої впливали ряд факторів (Т. 1 а.с. 59-60).

За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У ст. 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом ст. 18 СК України способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є зміна правовідношення.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Стаття 157 СК України зобов`язує обох батьків брати участь у вихованні дитини. Невиконання батьком цих обов`язків не може бути підставою для відвертого втручання суду у режим дитини.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. І таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Під час розгляду справи, третьою особою - органом опіки та піклування Вінницької міської ради, на підставі ухвали суду від 20.01.2026 року було надано висновок від 16.03.2026 року №01/00/011/15121 про недоцільність зміни визначеного рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.02.2024 року порядку участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 (Т. 1 а.с. 231-234). Згідно з висновком визнано недоцільним зміну порядку участі батька, оскільки не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість виконання батьком визначеного рішенням суду від 28.02.2024 року порядку участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею або про те, що такий порядок суперечить інтересам дитини. При цьому, доводи матері щодо необхідності зміни порядку пов`язані переважно зі зміною режиму дня дитини, у зв`язку з навчанням та відвідуванням спортивної секції, що саме по собі не свідчить про необхідність зміни визначеного судом порядку спілкування.

Суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки він є достатньо обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.

Суд вважає, що позивач посилається на вільні години від роботи для спілкування батька з сином, проте не надала суду належних та допустимих доказів з приводу графіку її роботи.

Суд зазначає, ОСОБА_4 не надала суду належних і беззаперечних доказів того, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.02.2024 року про встановлення порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні, порушує або суперечить правам та інтересам дитини станом на день звернення до суду з цим позовом. Зокрема, суд наголошує, що ОСОБА_4 та її представник не навели жодних об`єктивних та обґрунтованих доводів того, в чому саме встановлений рішенням суду порядок побачень ОСОБА_2 з малолітнім сином суперечить інтересам останнього, а описані вище доводи позивача, якими вона обґрунтовує свої вимоги, на думку суду, є лише її суб`єктивними твердження та оцінкою.

Також суд звертає увагу, що сторони по справ були присутні в засіданні комісії органу опіки та піклування ВМР та мали змогу висловитися з порушеного питання, думка обох батьків була врахована при прийнятті рішення – Висновку №01/00/011/15121. Суд зазначає також, що дане рішення прийняте уповноваженим органом, в межах визначених законом повноважень, у встановленому законом порядку, є обґрунтованим, тобто прийняте за результатами належного з`ясування всіх обставин, що мали значення для вирішення відповідного питання, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права сторін на участь у процесі прийняття рішення.

Рівноцінне спілкування малолітньої дитини з батьком в тій же мірі, що і з матір`ю, відповідає її якнайкращим інтересам. Разом з тим, запропонований позивачем спосіб порушує принцип рівності батьків та суперечитиме інтересам дитини, оскільки передбачає лише онлайн спілкування без повноцінного фізичного спілкування, що є неодмінним атрибутом належного сімейного виховання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вимагає визначення найкращих інтересів дитини та передбачає, що зв`язки дитини з сім`єю повинні зберігатися, за винятком випадків, коли це може шкодити його здоров`ю та розвитку.

Слід відзначити, що що між позивачем та відповідачем склались недоброзичливі відносини, які позбавляють відповідача можливості спілкуватися з дитиною. При цьому суд враховує інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, бере до уваги висновок органу опіки та піклування, та дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки право батька на спілкування/побачення з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 24 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 18 Конвенції про права дитини, ст.ст. 18, 19, 153, 157 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_4 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – органу опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради в особі Служби у справах дітей, до ОСОБА_2 про зміну порядку участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 27.07.2026 року.

Суддя: