Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №148/1571/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1571/26

Провадження № 2/148/1347/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши заочно у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу стягнення аліментів.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів посилаючись на те, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 06.10.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1159 (одна тисяча сто п`ятдесят дев`ять) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. На даний час змінився матеріальний стан позивача, оскільки зросли витрати на утримання дитини, у зв`язку із зростанням цін на продукти харчування та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку, крім того погіршився стан здоров`я позивача, оскільки в 2024 році позивачу діагностовано онкологічну хворобу головного мозку, прооперована та на даний час перебуває на хіміотерапії, у зв`язку з чим потребує значних коштів на лікування та не може належним чином забезпечити потреби дитини. Відповідач в свою чергу має неофіційні доходи, які приховує від виконавця, у зв`язку з чим просить змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на підставі рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 06.10.2020 року на користь користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1159,00 гривень щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання надала заяву в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила задовольнити їх та провести розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, відповідно до ст. 128 ЦПК України.

У відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, суд виходить зі слідуючого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом ДРАЦС Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області; (а.с. 5)

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 06.10.2020 року справа 148/1265/20, збільшено розмір аліментів, визначений рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 15.04.2016 у справі № 148/529/16-ц та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1159 (одна тисяча сто п`ятдесят дев`ять) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. шлюб між сторонами розірваний; (а.с. 3-4)

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір`ю - позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні та навчається в 7Б класі тульчинського ліцею № 2 Тульчинської міської ради Вінницької області, що підтверджується довідки виконавчого комітету Тульчинської міської ради № 295 від 18.05.2026 року та № 01-20/130 від 27.04.2026 та Витягами з реєстру територіальної громади від 18,20.05.2026; (а.с. 7-8,16-17)

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 08.10.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має діагноз внутрішньо мозкова пухлина лівої лобно-медіобазальної ділянки (ПГЗ-Олігодендрогліома; (а.с. 9)

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 811/25/1643/В від 25.06.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено ІІ групу інвалідності; (а.с. 10-11)

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 22.07.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 являється особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання; (а.с. 12)

Згідно виписки з особистого кабінету ПФУ, ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 3725,00 грн.; (а.с. 13)

Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 06.03.2025, консультативних висновків радіаційного онколога, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прооперована, видалено внутрішньо мозкову пухлину лівої лобно-медіобазальної ділянки, проходить променеву терапію; (а.с. 30-37).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році установлено прожитковий мінімум для дітей: 2 817 грн для малечі віком до 6 років та 3 512 грн для дітей віком від 6 до 18 років.

Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Таким чином розмір аліментів у твердій грошовій сумі – 1159 грн, що стягується за рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 06.10.2020, є недостатнім для задоволення потреб дитини.

Відповідача в свою чергу є працездатною, фізично здоровою особою, що здатна забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і неповнолітньої дитини.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Суд при розгляді вимог позивача про зміну способу стягнення аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає, крім того змінився матеріальний стан позивача та стан її здоров`я погіршився, оскільки остання перенесла онкологічну операцію на даний час проходить лікування з променевої терапії, отримала інвалідність ІІ групи, тому з вказаних підстав аліменти підлягають збільшенню, шляхом зміни способу стягнення.

Постанова пленуму Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13 вказує на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження. За положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способі їх присудження.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У сукупності наведеного, судом визнається необхідним та достатнім збільшення аліментів шляхом зміни способу стягнення, що присуджені з відповідача на користь позивача, в межах заявлених позивачем позовних вимог, тобто в розмірі 1/4 його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягненням дитиною повноліття.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 141 ЦПК України та з урахуванням положень закону України «Про судовий збір».

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

Ураховуючи на задоволення позовних вимог та зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, то судовий збір у розмірі 1331,20 грн стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 06.10.2020 року в цивільній справі № 148/1265/20 у твердій грошовій сумі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши їх у частці від доходу ОСОБА_2 в розмірі однієї четвертої (1/4 частини) його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у дохід держави судовий збір - 1331,20 грн.

Раніше виданий Тульчинським районним судом Вінницької області виконавчий лист відкликати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Дамчук