Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: купівлі-продажу
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №638/5968/26
Суддя: Семіряд І. В.
Справа № 638/5968/26
Провадження № 2/638/6668/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретарів Дудки Є.М., Сікорського А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватне підприємство «Золота Нива1» про розірвання договору купівлі- продажу,-
ВСТАНОВИВ:
24.03.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що йому на праві власності належали земельні ділянки на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області. 02.10.2025 ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , на підставі довіреності, та ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_5 , уклали договір купівлі- продажу земельної ділянки зареєстрований у реєстрі за №1535, договір купівлі- продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за №1534. Відповідно до умов вказаних договорів продавець передає у власність покупцям за плату, а покупці приймають в рівних частках кожний у власність та оплачують належну ОСОБА_1 земельні ділянки. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували за собою право власності на земельні ділянки. Відповідно до умов договорів купівлі- продажу покупці зобов`язання сплатити продавцю вартість земельно ділянки шляхом безготівкового розрахунку у строк до 13.11.2025. Проте, у строк до 13.11.2025 відповідачі не виконали свої зобов`язання за договором купівлі- продажу. Відповідно до п. 4.5 договору – продавець має право вимагати розірвання цього договору та фактичного повернення земельної ділянки, а також права власності на нього, у випадку якщо покупці порушать строки оплати предмета договору. У зв`язку з чим позивач просить розірвати договори купівлі- продажу, зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельні ділянки та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, судові витрати покласти на відповідача.
24.03.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
24.03.2026 позивачем подано заяву про забезпечення позову.
24.03.2026 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про забезпечення позову передано в провадження судді Сеімярд І.В.
25.03.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова забезпечено позов шляхом накладення заборони відчуження земельної ділянки кадастровий номер 6322888000:02:000:0306, площею 4,3266 га, яка розташована на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, цільове призначення: для введення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 894478163228; земельної ділянки кадастровий номер 6322888000:02:000:0503, площею 4,3299 га, яка розташована на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, цільове призначення: для введення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718299763228. Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вищезазначене нерухоме майно.
31.03.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова позовну заяву залишено без руху. 08.04.2026 позивачем недоліки усунуто.
09.04.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито спрощене провадження у справі, призначено підготовче засідання.
21.07.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мизиненко І.О. надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та його представника. Підтримала заперечення проти клопотання відповідача про залучення співвідповідача ОСОБА_6 просила долучити виписку по рахунку ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
21.07.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_7 надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 21.07.2026 без участі відповідача та представника, клопотання про залучення до участі у справі як відповідача ОСОБА_6 просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та представник третьої особи ПП «Золота Нива1» у судове засідання не прибули, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, при причини неявки суд не сповістили.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належали земельні ділянки: кадастровий номер № 6322888000:02:000:0306, площею 4,3266 га, яка розташована на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, цільове призначення: для введення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 083213, виданого 04.09.2007 Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області та кадастровий номер № 6322888000:02:000:0503, площею 4,3299 га, яка розташована на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, цільове призначення: для введення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 43371077, виданого 07.09.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Горбань Р.М., номер запису про право власності 11060748, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.09.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718299763228, про що зазначається в Договорі купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевою Р.М. зареєстрованої в реєстрі за р.№ 1534 від 02.10.2025.
02.10.2025 між ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевою Р.М. зареєстрованої в реєстрі за № 1241 від 22.08.2025 та ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_6 , на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Дворник Я.В. зареєстрованої в реєстрі за № 2936 від 29.11.2023 та ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_6 , на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Дворник Я.В. зареєстрованої в реєстрі за № 1012 від 22.02.2025, укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок: договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевою Р.М. зареєстрованої в реєстрі за р.№ 1535 від 02.10.2025 та договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевою Р.М. зареєстрованої в реєстрі за р.№ 1534 від 02.10.2025.
Відповідно до пункту 1.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки р.№ 1535 від 02.10.2025 продавець, тобто ОСОБА_1 , передає у власність покупцям, тобто ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , за плату, а покупці приймають в рівних частках кожний, у власність і оплачують належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,3266 га, кадастровий номер № 6322888000:02:000:0306, розташовану на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, цільове призначення якої: для введення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з пунктом 1.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки р.№ 1534 від 02.10.2025 продавець, тобто ОСОБА_1 , передає у власність покупцям, тобто ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , за плату, а покупці приймають в рівних частках кожний, у власність і оплачують належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,3299 га, кадастровий номер № 6322888000:02:000:0503, розташовану на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, цільове призначення якої: для введення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до пунктів 2.1 договорів купівлі-продажу земельної ділянки продаж предмету договору (кожної земельної ділянки) відбувається за ціною 200000,00 (двісті тисяч) гривень, які покупці зобов`язалися сплатити шляхом безготівкового розрахунку протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня посвідчення цих договорів на рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк». Сторони домовились, що факт повного розрахунку за вищевказані земельні ділянки буде підтверджуватись відповідною заявою продавця або уповноваженої особи продавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально. Сторони свідчать, що обізнані стосовно рівня ринкових цін на аналогічні об`єкти нерухомого майна. Сторони вважають визначеними ними ціну договору справедливою, її розмір не пов`язаний із збігом якихось важких для них обставин.
Згідно пунктів 3.2 Договорів купівлі-продажу земельної ділянки обов`язки покупців, тоюто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : сплатити продавцю, тобто ОСОБА_1 , вартість земельної ділянки відповідно до цих договорів, виконувати обов`язки власника, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, з дня укладання цього договору сплачувати земельний податок.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно номер інформаційної довідки № 467939510 від 12.03.2026 право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 6322888000:02:000:0503 зареєстровано на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частки та ОСОБА_3 у розмірі 1/2 частки.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно номер інформаційної довідки № 467940793 від 12.03.2026 право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 6322888000:02:000:0306 зареєстровано на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частки та ОСОБА_3 у розмірі 1/2 частки.
Як стверджує позивач ОСОБА_1 у строк до 13.11.2025, як передбачено оспорюваними договорами, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконали свої зобов`язанні за договорами купівлі-продажу земельної ділянки та не сплатили ОСОБА_1 вартість земельних ділянок за договором купівлі продажу земельної ділянки р. № 1535 від 02.10.2025 у сумі 200000,00 грн. та за договором купівлі - продажу земельної ділянки р. № 1534 від 02.10.2025 у сумі 200000,00 грн.
З наданої представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_9 довідки про рух коштів ОСОБА_1 за період з 01.10.2025 по 06.07.2026 вбачається, що вказану довідку сформовано по рахунку IBAN: НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , в АТ КБ «Приватбанк» та яка підтверджує відсутність надходження грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , за договорами купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевою Р.М. зареєстрованого в реєстрі за № 1535 від 02.10.2025 та зареєстрованого в реєстрі за № 1534 від 02.10.2025.
Окрім того, з наданої довідки по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.10.2025 – 06.07.2026 вбачається, що довідку сформовано саме по рахунку: НОМЕР_1 , який ОСОБА_1 зазначав при укладенні оспорюваних договорів купівлі – продажу земельних ділянок.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У частині першій статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до частини першої статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, – за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право – обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.
Розірвання договору належить до загальних способів захисту прав сторін договору.
У свою чергу, глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем.
Згідно з частинами першою–третьою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до частини четвертої статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов`язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов`язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору. Продавець у свою чергу також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Тобто продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар. У таких випадках позовна вимога продавця про розірвання договору в судовому порядку задоволенню не підлягає, оскільки розірвання договору пов`язується законом із вчиненням одностороннього правочину, а не із судовим рішенням.
У постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 194/342/15-ц (провадження № 61-16664св20) з подібними правовідносинами Верховний Суд дійшов висновку, що такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не є ефективним, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовляти саме з цих підстав.
Зазначений висновок Верховного Суду ґрунтується на правовому висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми статті 692 ЦК України, викладеному у постанові від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) про те, що «…покупці отримали товар, але, як стверджує позивачка, не здійснили оплати. За таких умов підлягає застосуванню частина третя статті 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.
Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар покупцю, і який його прийняв, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Така несплата (повна або часткова) може бути наслідком не навмисного порушення договору з боку покупця (який бажає збагатитися за рахунок затримки оплати), а добросовісної помилки покупця, наприклад, через існування розбіжностей між сторонами щодо суми, належної до сплати, щодо взаємних розрахунків між сторонами (зокрема, як у цій справі).
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи оспорювані договори купівлі- продажу частково виконані з боку продавця, який передав товар покупцю, а покупець прийняв товар, зареєструвавши за собою право вланості на земельні ділянки, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які свідчать, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували право власності на земельні ділянки з кадастровим номером №6322888000:02:000:0306 та №6322888000:02:000:0503.
Отже, судом встановлено, що порушення права ОСОБА_1 полягає в тому, що ним не отримано грошових коштів від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим суд вважає, що належним способом захисту може бути, зокрема, стягнення неотриманих коштів за договорами купівлі-продажу, а не їх розірвання.
Тобто, ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту
Згідно з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Крім того, такий спосіб захисту, як розірвання договору, може бути використаний продавцем не з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а з метою невиправданого збагачення, якщо, наприклад, ринкова ціна на продане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. Такі несправедливі наслідки можуть настати через невідповідність зазначеного способу захисту суті порушення права».
Подібний висновок міститься й у постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 636/5261/18 (провадження № 61-5308св20) та від 16 листопада 2022 року у справі № 308/1927/17 (провадження № 61-1734св22).
Беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову, у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту своїх порушених прав.
Оскільки позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельні ділянки та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки є похідними від позовних вимог про розірвання договорів купівлі- продажу, у задоволені яких судом відмовлено, вказані вимоги також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України – судові витрати покладаються на позивача.
Ч. 9 ст. 158 ЦПК України - у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки у задоволені позову судом відмовлено, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25.03.2026, належить скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 90, 92, 95, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268.208-282ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватне підприємство «Золота Нива1» про розірвання договору купівлі- продажу – відмовити.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 25.03.2026 №638/5968/26, провадження №2-з/638/88/26, шляхом накладення заборони відчуження земельної ділянки кадастровий номер 6322888000:02:000:0306, площею 4,3266 га, яка розташована на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, цільове призначення: для введення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 894478163228; земельної ділянки кадастровий номер 6322888000:02:000:0503, площею 4,3299 га, яка розташована на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, цільове призначення: для введення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718299763228 та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вищезазначене нерухоме майно - скасувати.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення було відкладено до 27.07.2026.
Сторони:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Відповідач- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_2 .
Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОККП НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_3 .
Суддя – І.В. Семіряд
Оригінал: reyestr.court.gov.ua