Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №193/956/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/956/26

Провадження 2/193/657/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 липня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

18.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила суд змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 року у справі №193/496/25, та визначити новий розмір аліментів, а саме стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – в розмірі 1/3 всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з дня звернення до суду. Відповідач отримує стабільну заробітну плату і в змозі надавати гідну матеріальну допомогу на утримання дітей. Угоди про добровільну зміну способу стягнення аліментів між ними не досягнуто, тому змушена звернутися до суду із зазначеним позовом.

22.06.2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, надав суду заяву в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнав, не заперечував щодо зміни розміру аліментів з 5000,00 грн. на 1/3 частину його доходів.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого 23.12.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 23.12.2011 року, про що зроблено актовий запис №112 (а.с.4).

Відповідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 08.12.2010 року виконавчим комітетом Мар`є-Дмитрівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, народився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.5).

Відповідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого 05.06.2013 року виконавчим комітетом Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, народився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6).

За рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 укладений між сторонами шлюб був розірваний (а.с.7-8).

05.05.2025 року рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи стягнення з 03.04.2025 і до досягнення дітьми повноліття (а.с.9-10).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 22.06.2026 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Згідно положень статті 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції). Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правового аналізу вищезазначених норм матеріального права вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження; ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, тому зміна розміру аліментів може мати під собою і зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки). Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс14.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Аналогічна правова позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13.

Частиною 4 ст.273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дітей.

У будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства суд зважує на те, що, присуджуючи аліменти, суд має чітко зазначити спосіб їх стягнення: у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів - законодавча гарантія, яка застосовуються незалежно від рішення суду.

З огляду на викладене враховуючи, що саме одержувач аліментів наділений правом вибору способу стягнення аліментів; така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам перш за все неповнолітніх дітей сторін у справі, а також відповідатиме засадам справедливості, добросовісності та розумності; відповідач визнає заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини в частині зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави 1331,20 грн судового збору.

На підставі ст. ст. 180-183 СК України, ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 273,279, 354,430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів,- задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2025 року у справі №193/496/25 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми у розмірі 5000,00 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину - на 1/3 частину всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів у новому способі провадити починаючи з дня набрання рішення суду законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

Відкликати виконавчий лист, виданий на виконання рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 у цивільній справі №193/496/25 про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи стягнення з 03.04.2025 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. .

Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 24.07.2026.

Суддя Д.А.Кащук