Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №757/7368/23-ц — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 757/7368/23-ц

Провадження № 2-др/185/30/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 липня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря Гоцій А.В. представника позивача адвоката Гришиної Т.А., представника відповідачів адвоката Малик Р.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачів адвоката Малик Р.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету позову: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна про ухвалення додаткового рішення - про ухвалення додаткового рішення

В С Т А Н О В И В

23 червня 2026 року рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету позову: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна про ухвалення додаткового рішення - про ухвалення додаткового рішення - відмовлено у задоволенні позову.

28.06.2026 року представник відповідачі адвокат Малик Р.М., звернувся до суду, через систему «Електронний суд», з заявою про ухвалення додаткового рішення, 01.07.2026 року він подав Доповнення до заяви. Згідно змісту вказаних заяв представник просить суд стягнути з позивача по справі ОСОБА_1 загальну вартість послуг правової (правничої) допомоги у справі, що надана у період з 10.12.2023 року по 23 червня 2026 року і складає 105 500, 00 гривень, без ПДВ.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає, що відповідачу було надано правничу допомогу у вказаний період часу, вартість послуг правової (правничої) допомоги складає 105 500, 00 гривень, без ПДВ.

Представник позивача по справі адвокат Гришина Т.А., 09.07.2026 року, через систему «Електронний суд», звернулася до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просить суд: Залишити заяви адвоката Малика Р.М. від 28.06.2026 та 01.07.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу без розгляду. А у разі розгляду заяви від 28.06.2026 зменшити суму витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 до 23 600 грн.

Обґрунтовуючи вказане клопотання представник позивача зазначає, що представником відповідача пропущений строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, а також, що сума витрат на правову допомогу, вказана у заяві представника відповідача є необґрунтованою, не співмірною зі складністю справи, а також такою, що не відповідає принципам розумності та виправданості. Також ОСОБА_1 є одинокою матір`ю, яка сама виховує дитину. На цей час перебуває за кордоном, не працює. Крім того, сума остаточного розрахунку майже вдвічі перевищує попередній орієнтовний розмір витрат, долучений до відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав свої вимоги посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Представник позивача підтримала заперечення обґрунтовуючи їх обставинами викладеними у поданому нею клопотанні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено наступне.

23 червня 2026 року рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету позову: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна - про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 3 статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судове рішення у цій справі ухвалено 23.06.2026, отже п`ятиденний строк закінчився 28.06.2026.

Заява представника відповідача надійшла до суду через систему «Електронний суд» 28.06.2026 року, що підтверджено відміткою на заяві (Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.06.2026 року, тобто в строк встановлений законом.

Отже клопотання представника позивача, в частині залишення заяви без розгляду, задоволенню не підлягає.

Щодо суми витрат на правничу допомогу. В судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, зокрема розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ч. ч. 3-4 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо, дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

До заяви представником відповідача долучений договір про надання правової допомоги від 15.03.2023 № 15/03/2023 та додаток № 1 до вказаного договору. Відповідно до пункту 1.4. розділу 1 договору за надання правової допомоги Клієнт сплачує на користь Адвокатського бюро гонорар, розмір якого, порядок та строки визначаються згідно з Додатком 1 до вказаного договору. Пунктом 2 Додатку 1 встановлено, що при визначенні розміру основного гонорару враховується час, витрачений адвокатом на надання Клієнту правової допомоги, а також погодинна ставка або фіксований тариф, визначені Договором. У пункті 4 Додатку встановлено, що погодинна ставка складає 3000 грн. година, а фіксований тариф - 5000 грн. за участь у судовому засіданні, 2500 грн. у разі якщо судове засідання не проводилось, 1500 грн. за підготовку адвокатського запиту. Пунктами 7-9,11 Додатку 1 встановлено, що Клієнт сплачує кошти у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок бюро, або у готівковій - внесенням до каси бюро.

Остаточні розрахунки здійснюються по факту надання послуг на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі послуг та рахунку-фактури. Розрахунки здійснюються по факту надання послуг на підставі акту приймання передачі послуг та рахунку-фактури. Суму гонорару не охоплену авансовим платежем Клієнт сплачує впродовж 5 днів після підписання акту приймання - передачі наданих послуг на підставі рахунку фактури, але не раніше отримання рішення суду. З доданого до заяви акту приймання-передачі та рахунку - фактури вбачається, що акт підписаний 26.06.2026.

З рахунку-фактури від 26.06.2026 встановлено, що Клієнт повинен був сплатити на виконання Договору суму 105 500 грн., з вирахуванням 30 000 грн. авансу. Таким чином, сума до сплати склала 75 500 грн. До заяви від 28.06.2026 додана платіжна інструкція номер @2PL442053 від 13.12.2023 про сплату ОСОБА_2 Адвокатському бюро «Руслана Малика» 30 000 грн.

Також до заяви доданий детальний опис виконаних робіт від 26.06.2026. Згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Вартість участі адвоката у судовому засіданні у розмірі 5000 грн. є занадто завищеною. Так, Велика Палата Верховного суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21 зазначила, що стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, є виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні. Адвокат забезпечував участь у судових засіданнях у справі у режимі відеоконференцзв`язку, що не потребувало від нього витрачання додаткового часу на добирання до суду та повернення до робочого місця, судові засідання розпочиналися вчасно, та тривали недовгий час. Отже встановлений розмір оплати у розмірі 5000 грн. за участь у судовому засіданні є невиправдано надмірним.

Наприклад, у детальному описі робіт за представництво інтересів клієнта під час судового розгляду справи зазначена сума 30 000 грн. за участь у 6 судових засіданнях, а у підготовчому судовому засіданні 20 000 грн. Тобто лише за забезпечення участі у судових засіданнях заявлено до сплати 50000 грн.

Судові засідання у більшості випадків тривали менше однієї години та не потребували ретельної підготовки від адвоката, який підготував та подав до суду всі документи ще у підготовчому засіданні. Наприклад, 04.12. 2025 тривало менш ніж 55 хвилин, 27.05.2026 - близько 50 хвилин, 24.03.2026 - також менш ніж 1 година. Отже з огляду на вказане реальна вартість за участь у судових засіданнях є меншою.

Таким чином, вартість участі у 10 судових засіданнях, зазначених у детальному описі робіт від 26.06.2026, повинна бути зменшена. У правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки Великою Палатою Верховного Суду, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін зроблено у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2025 року у справі №260/8523/23 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути спів розмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, у детальному описі робіт у пунктах 1-2, 5-8 заявником фактично одну процесуальну дію - підготовку та подання відзиву на позовну заяву - безпідставно розділено на декілька окремих платних послуг (консультація, формування правової позиції, складання відзиву, формування пакета документів, подання відзиву), що призвело до штучного збільшення суми витрат на професійну правничу допомогу. Такий підхід суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 22.01.2025 у справі № 911/1840/21, відповідно до якої формування правової позиції та складання відзиву є складовими однієї послуги - підготовки відзиву, а формування пакета документів і їх направлення не є самостійними видами професійної правничої допомоги.

З огляду на вказане, оплата за зазначені у пунктах1-2, 6-7 послуги повинна бути зменшена. Також безпідставним є включення правової допомоги підготовку заяв про участь у режимі відеоконференції (пункти 8 та 13 детального опису робіт). Якщо така заява подається виключно для забезпечення участі представника у засіданні, Верховний Суд неодноразово зазначав, що такі допоміжні процесуальні документи самі по собі не можуть автоматично визнаватися окремою послугою, яка підлягає компенсації, особливо якщо вони є наслідком вже прийнятого доручення щодо представництва у справі. Підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залежить виключно від волевиявлення учасника справи, є його правом, не вимагає значного часу та є радше технічною дією, а шаблон такої заяви існує в ЄСІТС. Таку позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.08.2025 у справі № 914/2182/24. Отже сума у загальному розмірі 3000 грн., вказана у пунктах 8 та 13 детального опису робіт підлягає виключенню.

Також підлягають виключенню суми за послуги, зазначені у пунктах 3-4 детального опису робіт, оскільки виконання цих дій не були необхідними та неминучими у даній ситуації, що підтверджується відповіддю Міністерства юстиції України від 28.03.2024, у якій надається роз`яснення Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252. Отже адвокат, який має юридичну освіту та досвід практичної діяльності, повинен був бути обізнаним з положеннями законодавства. Тим паче, що адвокатом самостійно отримано цей витяг, що підтверджується клопотанням від 22.01.2024 про долучення доказів. Таким чином, підготовка вказаного адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів є штучним збільшенням вартості виконаних робіт.

Зазначені клопотання не потребували значних витрат часу на їх підготовку з огляду на їх зміст та досвід роботи адвоката, який має готові документи, які може використовувати у своїй діяльності. Клопотання від 22.01.2024 складається фактично з трьох абзаців. Отже сума за подачу клопотань про долучення доказів повинна бути зменшена, з урахуванням, що клопотання від 22.01.2024 є простим процесуальним документом, а при складанні клопотання від 15.04.2024 фактично використаний текст відзиву на позовну заяву.

Також у пункті 16 зазначено сума 6000 грн. за підготовку та подання суду пояснень від 26.05.2026. Аналіз вказаних пояснень свідчить, що вони підготовлені з використанням тексту відзиву на позовну заяву. Отже, правова позиція представника відповідача вже була сформованою, а доказів додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з пояснень не вбачається. Також позов не містить вимог матеріального характеру, вказана справа є не складною. Таким чином, сума за підготовку вказаних пояснень повинна бути зменшена.

У правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не спів розмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки Великою Палатою Верховного Суду, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін зроблено у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі № 906/432/19 відмітив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Вище викладені обставини підтверджують, що сума витрат на правову допомогу, вказана у заяві представника відповідачки є необґрунтованою, не співмірною зі складністю справи, а також такою, що не відповідає принципам розумності та виправданості.

Також ОСОБА_1 є одинокою матір`ю, яка сама виховує дитину. На цей час перебуває за кордоном, не працює. Вказані обставини враховуються судом при ухваленні даного додаткового рішення.

Крім того, сума остаточного розрахунку майже вдвічі перевищує попередній орієнтовний розмір витрат, долучений до відзиву на позовну заяву.

З огляду на викладене вище, сума витрат на правову допомогу повинна бути зменшена до 50 000.00 гривень.

З приводу складання повного тексту Додаткового рішення суд зазначає наступне.

В період з 14.07.2026 року до 24.07.2026 року (включно), суддя перебував на лікарняному, тому не мав реальної можливості скласти повний текст рішення в строк до 20 липня 2026 року.

Додаткове рішення складено 27.07.2026 року, в перший робочий день після закінчення лікарняного.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 137, 141, 271 ЦПК України,

У Х В А Л И В

В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Гришиної Т.А. - відмовити.

Заяву про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 50 000.00 гривень.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дні його ухвалення.

Повний текст рішення складено 27 липня 2026 року.

Суддя: В. О. Головін