Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №201/10542/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/10542/26

Провадження №3/201/2087/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Батуєв О.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Біжко Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29.06.2026 р. № 586, ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави у зв`язку зі звільненням 24.06.2025 з посади головного спеціаліста відділу планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності Третього апеляційного адміністративного суду, будучи згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, а також відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно 26.03.2026 о 13 год. 15 хв. та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (26.03.2025 – 24.06.2025), тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, з накладенням стягнення в межах санкції даної статті.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, свою вину визнав, зазначив, що вчасно не подав декларацію не зі злого умислу, а у зв`язку із знаходженням на утримання тяжко хворого батька. Просив звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю.

Судове засідання технічними засобами не фіксувалась у зв`язку із відсутністю відповідного клопотання.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Встановлено, що ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави у зв`язку зі звільненням 24.06.2025 з посади головного спеціаліста відділу планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності Третього апеляційного адміністративного суду в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45, Закону несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (26.03.2025 – 24.06.2025), а саме - 26.03.2026 о 13 год. 15 хв, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за наступних обставин.

Згідно наказу Третього апеляційного адміністративного суду №40-к від 25.03.2025 року «Про призначення ОСОБА_1 » - ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності Третього апеляційного адміністративного суду з 26.03.2025 року.

06.07.2009 ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця.

В подальшому, згідно Наказу Третього апеляційного адміністративного № 93-к від 23.06.2025 «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності Третього апеляційного адміністративного суду з 24.06.2025.

Отже, ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності Третього апеляційного адміністративного суду, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону є державним службовцем та відповідно суб`єктом декларування згідно зі ст. 1 Закону.

Абзацом 1 частини 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено.

Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону №1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 08 листопада 2023 року № 252/23, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 р. за № 1965/41021 затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі - Закон).

Декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.

Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог:

1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

Суб`єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду після завершення періоду декларування, до 01 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося поновлення, подає щорічну декларацію за рік, у якому відбулось поновлення. Якщо така особа поновлена на роботі до завершення періоду декларування, щорічна декларація подається за минулий рік. Щорічна декларація за час вимушеного прогулу не подається.

Якщо особа, яка припинила здійснення діяльності, до завершення визначеного Законом строку подання щорічної декларації знов починає здійснення діяльності, вона подає щорічну декларацію як особа, яка продовжує здійснювати діяльність. Щорічна декларація (після звільнення) у такому випадку не подається;

2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Декларація при звільненні не подається у таких випадках:

особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді;

особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Втрата статусу суб`єкта декларування у зв`язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов`язує особу подавати декларацію будь-якого виду;

3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Декларація кандидата на посаду подається до призначення або обрання особи на відповідну посаду, якщо інше не передбачено законом.

Якщо особа подала щорічну декларацію за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.

3. Суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.

4. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.

Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.

5. Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

6. Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:\\public.nazk.gov.ua), встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (26.03.2025 – 24.06.2025), лише 26.03.2026 о 13 год. 15 хв.

Згідно з послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), встановлено, що дії, направлені на подання декларації ним розпочато лише 26.03.2026, тобто після закінчення граничного строку для подання вказаного документу.

Перевіркою не встановлено поважних причин несвоєчасного подання декларації.

При цьому, ОСОБА_1 обізнаний про необхідність подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що підтверджується підписаними ним 26.03.2025 ознайомленнями щодо додержання вимог і обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції» та 23.06.2025 попередженням щодо необхідності подати декларацію при звільненні, а також раніше поданими деклараціями.

Слід звернути увагу, що суб`єкт декларування до початку вчинення дій щодо подання будь-якого типу декларацій ознайомлюється з Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 р. за № 1965/41021 про що ставить відповідну відмітку про ознайомлення та лише після цього може приступити до її заповнення.

Отже, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави у зв`язку зі звільненням 24.06.2025 з посади головного спеціаліста відділу планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності Третього апеляційного адміністративного суду, будучи згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, а також відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно 26.03.2026 о 13 год. 15 хв. та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (26.03.2025 – 24.06.2025), тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не встановлено.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 26.03.2026, тобто день несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Місцем вчинення правопорушення є місце несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наданими ним поясненнями.

Датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, слід вважати дату складання протоколу.

Потерпілий у адміністративній справі відсутній.

Матеріальну шкоду правопорушенням не заподіяно.

До адміністративної відповідальності протягом року ОСОБА_1 не притягувався.

Враховуючи особу винного, який до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення не притягувався, його майновий стан, ступінь вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність відомостей, що негативно характеризують його особу, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до нього міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

При цьому безпідставними є також доводи ОСОБА_1 про малозначність вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Відповідно статті 22 КпАП України при малозначності правопорушення суддя може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому законодавцем не визначено змісту поняття та ознак малозначності адміністративного правопорушення.

Родовим об`єктом корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією, виступають суспільні відносини, якими визначаються зміст та порядок законної діяльності суб`єктів владних повноважень, встановлений відповідними нормативними актами.

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 та є обов`язковими для України.

Визнання адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, може завдати шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування. Наведене виключає застосування положень статті 22 КпАП України у даній справі.

Вказана правова позиція викладена в постанові Вінницького апеляційного суду від 17.02.2025 по справі № 127/1006/25, посилання https://reyestr.court.gov.ua/Review/125195721.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі встановленого, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 283-285, 287, КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення, особою, щодо якої її винесено, її захисником - протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра.

Суддя О.В. Батуєв