Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №199/13815/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/13815/25

(1-кп/199/423/26)

В И Р О К

іменем України

27 липня 2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючий – суддя ОСОБА_1

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025052230000666, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Катеринівка, Олександрівського р-ну, Донецької обл., громадянина України, з середньою освітою, холостого, військовослужбовця військової служби за контрактом, раніше неодноразово судимого, останній раз 03 травня 2024 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років 6 місяців рокі позбавлення волі, звільненого 17 грудня 2024року умовно-достроково на підставі ст. 81-1 КК України, невідбутий строк 5 років 7 місяців 5 днів, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин:

Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання, який перебуває па посаді стрільця 3 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 28-33, 115-116 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 13 липня 2025 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, перебуваючи на території житлового будинку (домоволодіння), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого словесного конфлікту із ОСОБА_7 , діючи умисно, переслідуючи мету заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, взяв до рук ніж та наніс один удар навідмаш в область лівого плеча ОСОБА_7 .

В результаті якого, ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження у вигляді одного колото-різаного наскрізного поранення лівого плеча в середній третині з ушкодженням м`язів, плечової артерії, вени та нерву, насічкою на внутрішній поверхні плечової кістки, яке утворилось прижиттєво, незадовго до настання смерті за механізмом удару від дії колюче-ріжучого предмету, яке, згідно пункту 2.1.3 (п) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.95 р., має ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень як небезпечних для життя та знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, від яких помер на місці.

За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження.

27 липня 2026 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 і ОСОБА_8 в присутності захисника ОСОБА_4 , за наявності письмової згоди потерпілої ОСОБА_9 укладена угода про визнання винуватості, яка в підготовчому засіданні надана суду для затвердження.

За змістом угоди про визнання винуватості, з урахуванням вимог ст.ст. 63, 65, 66, 67, 69, 71, сторони узгодили покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років. Частково приєднати покарання за попереднім вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 2 (два) місяці.

Вирішуючи питання щодо можливості затвердження зазначеної угоди суд виходить з того, що зазначена угода про визнання винуватості відповідає вимогам до змісту таких угод, передбаченим ст. 472 КПК України, зокрема угода містить:

- зазначення її сторін;

- формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- істотні для відповідного кримінального провадження обставини;

- беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;

- обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);

- узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення;

- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;

- наслідки невиконання угоди.

Судом при опитуванні в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 ,який повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, встановлено, що останній розуміє:

1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має такі права:

- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;

3) характер обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом в підготовчому засіданні встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

За наведених обставин, з урахуванням думки обвинуваченого, його захисника та прокурора, які підтримують укладення угоди про визнання винуватості та просять її затвердити, слід затвердити укладену між прокурором ОСОБА_3 та ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгодженуміру покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, оскільки тяжкість та підвищена суспільна небезпека вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, встановлені судом відомості про особу обвинуваченого, з огляду на вид та розмір призначеного йому судом покарання, дають підстави вважати можливим ухилення обвинуваченого від суду.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення підлягає зарахуванню у строк покарання обвинуваченому з розрахунку день за день, у зв`язку з чим строк відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з 13 липня 2025 року (дня затримання в порядку ст. 208 КПК України).

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 468 - 475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 липня 2026 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково у виді 2 (двох) місяців позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 травня 2024 року і остаточно призначити ОСОБА_5 до відбування покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 2 (два) місяці.

До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а строк відбування покарання ОСОБА_5 з 13 липня 2025 року.

Речові докази, які зберігаються у Покровському РУП ГУНП в Донецькій області: змиви з речовини бурого кольору, кухонний ніж, чорні трикотажні шорти, гумові капці – знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

Вирок може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена;

шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим, який тримається під вартою – з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

27.07.2026