Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №133/3713/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/3713/25

2/133/229/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дурач О.А.,

за участю секретаря судового засідання Блащук Н.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться вказана позовна заява.

01.10.2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

08.10.2025 року ухвалою суду справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

07.11.2025 року ухвалою суду підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до розгляду.

Короткий зміст вимог позовної заяви

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницькою області від 01.07.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до позивача про виділення в натурі частини земельної ділянки. В договорі дарування від 01.07.2023 року дарувальник передбачає безоплатно у власність(дарує), а обдаровуваний приймає в дарунок 29/100 частки житлового будинку. Другим пунктом договору дарування визначено, що предмет договору належить дарувальнику на підставі рішення суду від 03.12.2013 року, де визначено, що за ОСОБА_4 визначено 29/100 частини 81% будинковолодіння, за ОСОБА_1 (Заявником) визнати право власності на 71/100 частини 81% будинковолодіння.

Отже за вищевказаним рішенням суду за ОСОБА_4 визнано 29/100 частини домоволодіння, що дорівнює 23,49% від 81% домоволодіння і становить 23,49/100 від загального домоволодіння, за ОСОБА_1 визнано 71/100 частини домоволодіння, що дорівнює 57,51% від 81% домоволодіння і становить 57,51/100 від загального домоволодіння.

Враховуючи той факт, що відповідач знав про існування вищевказаного рішення суду в якому було чітко зазначено право власності дарувальника, позивач має підстави вважати, що дарувальник та обдаровуваний вступили у попередню змову з метою викривлення часток домоволодіння на користь обдаровуваного.

Просить суд визнати недійсним договір дарування від 25.07.2023 р., зареєстрований в реєстрі за № 1178, який не відповідає рішенню Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2013 р., справа № 133/3271/13 в частині визначення часток житлового будинку. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1211,20 грн.

Відповідач не скористався правом надання відзиву.

Процедура розгляду

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Додатково зазначив, що ухвалою Козятинського міськрайонного суду було роз`яснено судове рішення у справі та встановлено, що відповідач отримав більшу частку будинку, ніж ту, яку мав право передавати йому у власність продавець, чим порушені права позивача, як співвласника нерухомого майна. Вважає, що реєстратор свідомо, спочатку внесла правильні дані до реєстру під час реєстрації права власності на ОСОБА_4 за ухвалою суду, якою затверджено мирову угоду, а потім визначила частки неправильно, на власний розсуд від 100% будинку, при цьому розподіл будинку між ним та ОСОБА_4 відбувся не щодо 100% будинку, а щодо 80%, тобто таким чином було збільшено частку ОСОБА_4 , всупереч рішенню суду. Зазначив, що наразі претензій до ОСОБА_4 не заявляє, вимоги ставляться лише до відповідача ОСОБА_3 . Інтереси третього співвласника будинку не порушуються, а тому він не залучений до участі в розгляді справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що не визнає позовні вимоги, ОСОБА_3 діяв добросовісно, він не міг знати підстави набуття права власності дарителя на подароване йому нерухоме майно. Також зазначив, що відповідно до судової практики, позов про визнання недійсним договору має пред`являтись до всіх сторін договору. Право на визначення відповідачів по справі належить позивачу. Оскільки даний позов пред`явлено лише до ОСОБА_3 , це є підставою для відмови в його задоволенні.

Допитана в судовому засіданні 05.03.2026 р. свідок, реєстратор речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , показала, що на підставі заяви ОСОБА_4 реєструвала її частку на будинок. Спочатку внесла неправильні дані, потім вирішила, що допустила помилку і зазначила розмір її частки від 100% загального будинковолодіння, бо технічно інакше не могла зробити, вважаючи це правильним.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, його інтереси забезпечені участю його представника в судовому засіданні. З урахуванням думок сторін, судом ухвалено проводити розгляд даного провадження за відсутності відповідача.

В судовому засіданні позивач відмовився від допиту свідка ОСОБА_4 і відмова прийнята судом.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

Згідно рішення Козятинського міськрайоного суду Вінницької області за справою №133/3271/1 від 03.12.2013 року був проведений розподіл будинковолодіння розташованого по АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в натурі. Вирішено провести розподіл будинковолодіння розташованого в по АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в натурі . При цьому визнати за ОСОБА_4 право власності на 29/100 частини 81% будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 яке складається з коридору 1У , тамбура У, кухні 4-1 площею 9.8 кв.м , житлової кімнати 4-2 площею 10.3 кв.м., житлової кімнати 4-3 площею 20.3 кв.м., погріба В, гаража Д загальною вартістю 65057 грн 80 коп. За ОСОБА_1 визнати право власності на 71/100 частину 81 % будинковолодіння розташованого по АДРЕСА_1 яке складається з коридора 11 площею 4 кв.м., кухні 1-1 площею 9.7 кв.м., передпокою 1-2 площею 10 кв.м., житлової кімнати 1-1 площею 10,7 кв.м.,, коридора 2-1 площею 10.4 кв.м., ванни 2-2 площею 6.3 кв.м., тамбура У1, житлової кімнати 5-1 площею 20.3 кв.м, житлової кімнати 5-2 площею 20.1 кв.м., кладової 5.-3 площею 3.7 кв.м загальною вартістю 126418 грн 20 коп., ганок, ганок , гараж Ж, а всього загальною вартістю 156275 грн 20 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 компенсацію за відступ від ідеальних часток 45608 грн 70 коп. ( сорок п`ять тисяч шістсот вісім гривень 70 коп ).

Як вбачається з договору дарування від 25.07.2023 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1178 – ОСОБА_4 передає безоплатно у власність(дарує), а ОСОБА_3 приймає в дарунок 29/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями за номером АДРЕСА_1 , що загальна площа будинку – 180,4 кв м, житлова – 102,4 кв м.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2025 р., 24.02.2014 р. на підставі рішення суду по справ № 133/3271/2013 р. реєстратором Голодняк С.О. зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

29.06.2023 р. приватним нотаріусом Дриботун Т.В. зареєстровано спільну часткову власність на нерухоме майно за ОСОБА_7 , розмір частки -19/100.

05.07.2023 р. реєстратором Зініч (Голодняк) С.О. зареєстровано виправлення права власності та розмір частки ОСОБА_4 23/100 змінено на 29/100. Як зазначено свідком в судовому засіданні, вказаний розмір частки був зазначений від 100% частки.

25.07.2023 р. приватним нотаріусом Барською І.О. зареєстровано договір дарування серія та номер 1178, виданий 25.07.2023 р., та зареєстровано право власності - спільна, часткова, за ОСОБА_3 , розмір частки – 29/100.

11.07.2025 р. державним реєстратором Кукуруза В.М. на підставі рішення суду по справі № 133/3271/13 зареєстровано спільну часткову власність за ОСОБА_1 , розмір частки – 52/100.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що під час реєстрації права власності за ОСОБА_4 на спірний житловий будинок, 05.07.2023 р., державним реєстратором було зареєстровано право власності на 29/100 частини житлового будинку, від 100%. Водночас, судовим рішенням від 03.12.2013 р. визначено право власності за ОСОБА_4 на 29/100 від 81% будинковолодіння, таким чином дійсно, відбулось збільшення частки ОСОБА_4 поза межами судового рішення від 03.12.2013 р.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Відповідно до статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Як вбачається з положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах № № 552/91/18, 554/9144/17).

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому залучається до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Враховуючи обставини провадження, суд вважає, що в цілому позивачем правильно обрано спосіб захисту свого права, проте є не доведеним, що саме за рахунок такого збільшення порушено саме його інтереси, як співвласника майна.

Водночас, у справах про визнання правочину недійсним відповідачами мають бути всі сторони такого правочину. Незалучення сторони договору як співвідповідача за наявності обов`язкової процесуальної співучасті – самостійна підстава для відмови в позові. Визначення складу відповідачів є правом позивача, однак перевірка їх належності — обов`язком суду. Такий правовий висновок у справі №917/1173/22 зробив Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не залучено до участі в розгляді справи другим відповідачем іншу сторону договору дарування від 25.07.2023 р. – дарувальника ОСОБА_4 , а судове рішення може вплинути на її права та обов`язки і суд на вправі їх вирішувати без її участі, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовної заяви. Вказане є самостійною підставою для відмови в позові.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Таким чином, оскільки позивачем не залучено до участі в розгляді справі відповідачем сторону по договору дарування (дарувальника), визнання недійсним якого є предметом судового розгляду, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог, судові витрати на користь позивача не стягуються, що передбачено положеннями ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 10, 12, 13, 19, 76-83, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання недійсним договору дарування- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 27.07.2026 р.

Суддя: О.А. Дурач