Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №133/1711/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/1711/25

21.07.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Гуменюка О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , про зменшення розміру аліментів , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу у справі №133/2376/18 з 1/4 до 1/8 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення донькою повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що з 15.09.2013 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 22.11.2018 у справі № 133/2375/18. Від спільного проживання мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка залишилася проживати разом із відповідачем, за домовленістю між сторонами.

Судовим наказом Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.10.2018 з нього стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.09.2018 і до повноліття дитини.

Позивач зазначає, що після ухвалення зазначеного судового наказу його сімейний та матеріальний стан істотно змінився, у зв`язку з чим виконання рішення суду у первісно визначеному розмірі стало для нього фінансово обтяжливим.

Так, 03.12.2021 між ним та ОСОБА_4 укладено шлюб. Від цього шлюбу у позивача народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його дружина знаходиться у декретній відпустці до досягненню дитиною 3 (трьох) трирічного віку. Окрім того, його мати пенсіонерка, є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Таким чином, на його утриманні перебувають дві малолітні дитини, дружина, яка знаходиться у декретній відпустці та мати інвалід ІІІ групи.

На думку позивача, вказані обставини у своїй сукупності свідчать про істотну зміну його сімейного та матеріального стану, що є підставою для перегляду розміру аліментів та їх зменшення.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.07.2026 представником відповідача - адвокатом Юрченко І.О. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи це тим, що сину позивача вже виповнилося чотири роки, тому декретна відпустка до досягнення трирічного віку, в якій перебувала дружина позивача, закінчилася. Також група інвалідності матері позивача була встановлена на строк до 01.10.2025, дата чергового переогляду вересень 2025 року. Чи продовжено групу інвалідності станом на теперішній час невідомо. Крім того, твердження позивача про те, що його мати потребує сторонньої допомоги та матеріальної підтримки нічим не підтверджено, не надано жодної довідки про розмір пенсії чи іншої соціальної допомоги, яку отримує (чи не отримує) мати позивача. Тому вважає, що доводи позивача не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, оскільки не можуть слугувати самостійно підставою для зменшення їх розміру. Вказує, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Також позивач належними та допустимими доказами не підтвердив погіршення свого майнового стану порівняно з часом стягнення аліментів на утримання спільної доньки сторін, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Позивач в позовній заяві взагалі не навів будь-яких відомостей щодо джерела свого прибутку, не повідомив, де в даний час він працює, або яким чином утримує себе, сина і на які кошти взагалі існує його в сім`я.

Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.

Враховуючи положення ст.ст.178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24.03.2016 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Судовим наказом Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.10.2018 у справі №133/2376/18 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.09.2018 і до повноліття дитини.

Постановою старшого державного виконавця від 26.09.2019 відкрито виконавче провадження №60112115 з виконання виконавчого листа №133/2850/18, виданого 26.06.2019 Козятинським міськрайонним судом Вінницької області, про стягнення з позивача аліментів на користь відповідача на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку до досягнення донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, починаючи з 14.11.2018.

03.12.2021 позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 03.12.2021.

У цьому шлюбі народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 19.03.2022.

Судовим наказом Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.10.2018 з стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.09.2018 і до повноліття дитини

Суд не бере до уваги копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №177044 від 16.01.2025 та копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 від 07.11.2017, виданих на ім`я ОСОБА_7 , оскільки стороною позивача не надано належних та допустимих доказів родинних відносин із вказаною особою.

Як вбачається із індивідуальної відомості про застраховану особу ОСОБА_2 , з Пенсійного фонду України, сума заробітку за звітний період 2025 року склала 96000 грн, тобто 8000 грн на місяць, сума заробітку за квартал 2026 року склала 25941 грн, тобто 8647 грн на місяць.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, а й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 СК «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі №6-143цс13.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Наведена правова норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.

Щодо змісту статті 192 СК України, Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №565/2071/19 вказав, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, досліджені судом матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували істотне зменшення доходів позивача, втрату ним джерел заробітку, наявність заборгованості за обов`язковими платежами чи інші обставини, що свідчили б про реальне погіршення його матеріального становища у порівнянні з періодом встановлення первісного розміру аліментів.

Надані позивачем документи та пояснення переважно підтверджують зміну його сімейного стану, а саме: укладення нового шлюбу та народження в ньому дитини. Водночас такі обставини за своїм змістом не є новими у розумінні статті 192 СК України, оскільки вони стосуються життєвих подій, які або відбулися значно пізніше первісного визначення аліментів, або не підтверджені належними доказами щодо їх фактичного впливу на фінансовий стан позивача.

Зокрема, суд звертає увагу, що сам по собі факт народження у позивача дитини від другого шлюбу не підтверджує автоматично зменшення його платоспроможності, а потребує документального підтвердження рівня доходів, структури витрат та співвідношення між доходами та аліментними зобов`язаннями. Такі докази (довідки про доходи за тривалий період, податкові декларації, банківські виписки, підтвердження обов`язкових витрат тощо) до матеріалів справи позивачем не надані. Судом також враховано, що на день розгляду справи сину позивача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виповнилося повних чотири роки, а тому право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у дружини позивача припинилося.

Більше того, надані позивачем докази у сукупності свідчать, що обставини, на які він посилається як на підставу позову, існували або були передбачуваними ще до звернення з позовом, а саме: сімейні обов`язки щодо утримання дитини є наслідком свідомого прийняття батьківства, а не непередбачуваною зміною матеріального стану. Таким чином, зазначені обставини не вказують на істотну зміну його сімейного стану, який виник після встановлення первісного розміру аліментів, оскільки вони належать до звичайних життєвих обставин платника аліментів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами істотної зміни його матеріального стану у розумінні статті 192 СК України, а надані докази переважно підтверджують лише зміну сімейних обставин без належного фінансово-економічного обґрунтування їх впливу на можливість виконання аліментного зобов`язання у первісно визначеному розмірі.

Крім того, з урахуванням вищевикладеного, розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами чинного Сімейного кодексу України.

За таких обставин, суд не вбачає наявності підстав для зменшення розміру аліментів, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, судові витрати необхідно залишити за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 180-183, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст.259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , про зменшення розміру аліментів, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_2 .

Суддя Олександр ГУМЕНЮК

21.07.2026