Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №588/771/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/771/26

провадження № 2/588/486/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі

головуючий суддя Лебедь О.В.,

за участю: секретар судового засідання Ноздріна В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович до ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Борика Олександр Олександрович про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів,

У С Т А Н О В И В:

Позиції сторін

Представник позивача ОСОБА_3 у травні 2026 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що між ОСОБА_1 між ОСОБА_2 20.12.2014 зареєстровано шлюб.

У період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 .

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 29.10.2021 у справі № 588/1590/21 шлюб між сторонами розірвано. Судовим наказом Тростянецького районного суду Сумської області від 18.10.2021 у справі № 588/1640/21 провадження 2-н/588/133/21 присуджено стягнення з позивача аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач не ухиляється від виконання батьківського обов`язку щодо утримання дитини, заборгованості по сплаті аліментів немає.

Однак, після видачі судового наказу від 18.10.2021 істотно змінився матеріальний стан позивача, оскільки його дохід став нестабільний. Так, з 10.03.2026 ОСОБА_1 був звільнений з роботи, крім того позивач навчається у відокремленому навчальному підрозділі Тростянець ДНЗ «Охтирський центр професійно-технічної освіти» за професією «муляр, штукатур, лицювальник-плиточник». Період навчання з 01.09.2024 до 30.06.2027.

Представник позивача указав, що метою позову не є ухилення від утримання дитини, а навпаки, позивач просить визначити аліменти у твердій грошовій сумі 2000,00 грн щомісячно, що є обґрунтованим, співмірним з його реальним становищем та не порушує прав дитини.

Посилаючись на указані обставини, позивач просить суд: 1) Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Тростянецького районного суду Сумської області від 18 жовтня 2021 року у справі № 588/1640/21, провадження № 2-н/588/133/21; 2) Визначити аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 2 000,00 грн щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття; 3) Припинити з дня набрання рішенням суду законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 у попередньо визначеному розмірі — 1/4 частини з усіх видів заробітку/доходу щомісячно, встановленому судовим наказом Тростянецького районного суду Сумської області від 18.10.2021 у справі № 588/1640/21.

Представник відповідачки ОСОБА_5 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що стосовно матеріального стану відповідача за наявною інформацією останній має заборгованість зі сплати аліментів за останні місяці.

Сторона відповідача вважає що у позивача не змінився матеріальний стан та фактично всі аргументи сторони позивача зводяться лише до небажання сплачувати в розмірі 1/4 від розміру доходів, проте таке бажання не може погіршувати матеріальне забезпечення дитини.

Тому представник відповідачки просив у задоволенні позову про зміну розміру аліментів відмовити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що сам факт існування обов`язку батька утримувати дитину не виключає можливості зміни раніше визначеного розміру аліментів. Отже, предметом доказування у цій справі є не абстрактний обов`язок батька утримувати дитину, а наявність або відсутність істотної зміни матеріального становища позивача та співмірність запропонованого ним розміру аліментів з урахуванням інтересів дитини і можливостей платника аліментів.

Представник позивача указав, що чинне законодавство не забороняє змінити розмір аліментів шляхом переходу з частки від доходу на тверду грошову суму та відсутність у позивача інших дітей не є підставою для автоматичної відмови в позові. Отже, запропонований розмір аліментів відповідає мінімальним гарантіям та є реалістичним.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 14.05.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12.06.2026.

Протокольною ухвалою суду від 12.06.2026 відкладено розгляд справи до 02.07.2026 за клопотанням відповідачки.

Протокольною ухвалою суду від 02.07.2026 відкладено розгляд справи до 20.07.2026 за клопотанням представника позивача.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в частині 2 статті 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом установлено, що позивач та відповідачка зареєстрували шлюб 20.12.2014 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 213 (а.с.10зв.-11).

За час шлюбу у сторін народилася дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-10).

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області № 588/1590/21 (провадження 2/588/550/21) від 29.10.2021 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 12).

Судовим наказом Тростянецького районного суду Сумської області від 10.03.2026 у справі №588/1640/21 (провадження 2-н/588/133/21) стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.13).

Згідно з довідкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 звільнений з 10.03.2026 (згідно з Наказом від 10.03.2026 № 23). Аліменти перераховані у повному обсязі. Заборгованість відсутня (а.с. 13зв.).

Водночас, згідно з розрахунком заборгованості наданої начальником Тростянецького відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 18.06.2026 ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів за березень - травень 2026 року (а.с. 50).

Відповідно до довідки директора ДНЗ «Охтирський центр ПТО» Анни Гузенко від 08.04.2026 № 171/26 ОСОБА_1 є студентом та навчається за професією «Муляр, штукатур, лицювальник-плиточник». Денна форма навчання за державним замовленням. (а.с. 15зв.).

У матеріалах справи містяться довідки про доходи позивача (а.с. 14-15, 16).

Звертаючись до суду з даним позовом представник позивача, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що у позивача погіршився матеріальний стан, оскільки починаючи з 10.03.2026 року ніде офіційно не працевлаштований, навчається ДНЗ «Охтирський центр ПТО» на денній формі навчання, а тому вважає, що розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 за рішенням суду підлягає зменшенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина 2 статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статті 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 статті 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, в силу положень статті 192 СК України розмір аліментів не є незмінним.

Згідно з вимогами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У вказаній нормі наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182, 183, 184).

Аналогічні висновки містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20).

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05.02.2014 в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставині сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Обов`язок щодо доведення погіршення майнового стану з метою зменшення розміру аліментів покладається на позивача. Ненадання позивачем зазначених доказів є підставою для відмови у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів.

З урахуванням викладеного, позивач має не лише зазначити про зміну матеріального становища в бік погіршення, а й надати докази про зміну свого матеріального становища.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини, відтак не може бути безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 на даний час навчається та не має стабільного заробітку, оскільки звільнений з 10.03.2026, інших доводів для зміни розміру аліментів позивачем не наведено.

Суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту винесення 18.10.2021 судового наказу про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальний стан відповідача суттєво погіршився, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі на його утримання.

Сам по собі факт звільнення з роботи та навчання позивача, не свідчить про погіршення його матеріального становища чи про інші обставини які б могли бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Згідно з довідкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 звільнений з 10.03.2026 (згідно з Наказом від 10.03.2026 № 23). Аліменти перераховані у повному обсязі. Заборгованість відсутня (а.с. 13зв.).

Водночас, згідно з розрахунком заборгованості наданої начальником Тростянецького відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 18.06.2026 ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів за березень - травень 2026 року (а.с. 50).

Відповідно до довідки директора ДНЗ «Охтирський центр ПТО» ОСОБА_1 розпочав навчання з 16.09.2024, відповідно до наданої позивачем інформації, його було звільнено з роботи 10.03.2026 (а.с. 13зв., 15зв.). Тобто до 10.03.2026 позивач поєднував роботу із навчанням. Позивачем не зазначено підставу його звільнення, але за будь-яких умов, звільнення з одного місця роботи не заважає працевлаштуватись на іншому. І не сприймається судом, як обставина, яка свідчить про суттєве погіршення майнового стану відповідача.

Отже, навчання на денній формі у дорослому віці та відмова від працевлаштування є добровільним вибором позивача, який обізнаний про обсяг своїх цивільних обов`язків. Зокрема, встановленого судовим наказом від 10.03.2026 у справі №588/1640/21 сплачувати на користь відповідачки аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.13).

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

У випадку, коли платник аліментів не працює, розмір щомісячних платежів встановлюється за приписами статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 195 СК України, згідно з якими не передбачено зменшення суми середньомісячного заробітку у даній місцевості на суму видатків, що зазвичай сплачуються із фактично отриманого доходу платника, як це встановлено для платників за приписами частини першої статті 70 цього Закону».

Суд вважає безпідставною заву позивача про те, що він не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, але при цьому може сплачувати 2000 грн щомісяця.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що змінились обставини, які існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначені статтею 192 СК України, та дають підстави для зменшення розміру аліментів, або їх зміну на тверду грошову суму у розмірі 2000 грн представником позивача суду не надано. Позивачем не надано доказів зміни його матеріального стану, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зменшення аліментів, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки у задоволенні позову судом відмовлено.

Керуючись вимогами статей 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, статей 10-13, 77-80, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Сумцов Євген Станіславович до ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник адвокат Борика Олександр Олександрович про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Лебедь