Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №688/2830/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2830/26

№ 3/688/576/26

Постанова

Іменем України

27 липня 2026 року м. Шепетівка

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Цідик А.Ю., за участю секретаря судового засідання Романової Г.О., захисників Айрапетова М.А., Хобти С.Г., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли від заступника начальника Шепетівського РУПГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 29.07.2024, орган видачі документа 6831, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685622 від 06.06.2026, 06 червня 2026 року о 17 год 05 хв, по вул. Ковалянської, 33 в с. Чотирбоки Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом BMW 520I д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи права керування транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Захисники у судовому засіданні просили закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У письмових запереченнях зазначили, що з долученого відеозапису видно, що транспортний засіб BMW 520I д.н.з. НОМЕР_3 не рухався, перебував у нерухомому стані, ОСОБА_1 лише перебував на водійському сидінні, не вчиняючи жодних дій, спрямованих на приведення автомобіля в рух. Матеріали справи містять письмові пояснення осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначають, що ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом BMW 520I д.н.з. НОМЕР_3 . Разом з тим, такі пояснення не можуть бути визнанні достатніми та беззаперечними доказами вини. У даній справі є посилання на постанову серії ЕНА № 6512940 від 15.01.2026, якою ОСОБА_1 нібито притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Крім того, кваліфікуюча ознака «повторності», необхідна для застосування ч. 5 ст. 126 КУпАП, не є встановленою, оскільки постанова від 15.01.2026, на яку поліцейські посилаються в протоколі, оскаржується наразі в судовому порядку. Матеріали справи містять істотні розбіжності, які додатково ставлять під сумнів допустимість посилання на постанову серії ЕНА № 6512940 від 15.01.2026 як на підставу повторності, а саме дата народження особи, зазначеної у вказаній постанові, ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як дата народження ОСОБА_1 згідно з паспортом громадянина України та протоколом у цій справі - 21.11.2005.

Заслухавши захисників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд, відповідно до вимог ст. 251, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд враховує вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно вимог КУпАП до порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності, а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу, яка зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010.

Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час його руху.

В рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення DVD-R диск, оглянутий в суді та на ньому відсутній відеозапис, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 06 червня 2026 року о 17 год 05 хв, по вул. Ковалянської, 33 в с. Чотирбоки Шепетівського району Хмельницької області, повторно протягом року транспортним засобом BMW 520I д.н.з. НОМЕР_3 , і захист заперечує, що саме ОСОБА_1 був водієм даного транспортного засобу.

Із даних відеозапису вбачається, що працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 , який перебував в автомобілі BMW 520I д.н.з. НОМЕР_3 , який знаходився на узбіччі в нерухомому стані.

Рух автомобіля BMW 520I д.н.з. НОМЕР_3 та його зупинка працівниками поліції даними відеозапису не підтверджується. Фактично на відеозаписі події зафіксована лише процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Положення КУпАП не містять детальної регламентації порядку дослідження доказів, у зв`язку з чим у цій частині підлягають застосуванню положення кримінального процесуального законодавства як такі, що конкретизують загальні засади судового розгляду.

Згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Шепетівське районне управління поліції, в порушення вищевказаних вимог закону, не забезпечило у судове засідання явку свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення для безпосереднього їх допиту у судовому засіданні.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі "Карелін проти росії" від 20.09.2016).

Суд за власною ініціативою не може відшукувати ключові докази, які шкодили позиції обвинуваченого, і використовувати їх у своїй постанові для спростування наведених стороною захисту аргументів (рішення ЄСПЛ у справі «Гайдашевський проти України» від 06.02.2025).

Враховуючи викладене, суд не може покласти письмові пояснення вказаних свідків в основу обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки не сприймав їх показання особисто, не приводив їх до присяги та не попереджав про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Суд вживав необхідних заходів для виклику цих свідків за клопотанням сторони захисту, проте сторона обвинувачення не забезпечила під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Доказуванням за цим принципом має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, за відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Керуючись ст. 126, 247, 294 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Алла ЦІДИК