Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №480/6685/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Справа № 480/6685/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6685/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_2 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі військової частини НОМЕР_2 28 001,19 грн. безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач виключений з ВЧ НОМЕР_2 і мав прибути до ВЧ НОМЕР_3 , проте до місця призначення не прибув. У ході службового розслідування виявлено факт переплати відповідачу премії і додаткової винагороди за червень 2023 року у сумі 28001,19 грн. Вказану переплату відповідач добровільно не повернув, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання.

Ухвалою суду від 30.09.2025 ВЧ НОМЕР_2 замінено його правонаступником, яким є ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) №175 від 20.06.2023 старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 303-РС від 10 червня 2023 року солдатом резерву 12 запасної роти військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 , вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 21 червня 2023 року виключити зі списків особового складу частини, виключити зі всіх видів забезпечення. (а.с.12)

Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 28.02.2025 №66-ОД Про результати проведеного службового розслідування по факту неприбуття до нового місця служби ОСОБА_1 , встановлено, що відповідач 20.06.2023 вибув з тимчасового розташування ВЧ НОМЕР_2 до нового місця несення служби ВЧ НОМЕР_3 для подальшого проходження служби, однак до місця призначення не прибув без поважних причин, в умовах воєнного стану. Старший солдат ОСОБА_1 , прибув до розташування ВЧ НОМЕР_2 27.02.2025. Виплачену за червень 2023 року старшому солдату ОСОБА_1 , щомісячну премію до посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% та додаткову винагороду по 20.06.2023 включно вважати безпідставно та незаконно набутими коштами, відповіно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (зі змінами) (а.с.7-11)

Згідно довідки розрахунку переплати грошового забезпечення та премії солдату ОСОБА_3 від 27.02.2025 № 1186 у період із 01.06.2023 по 20.06.2023 відповідачу було нараховано та виплачено грошове забезпечення на загальну суму 28001,19 грн. (а.с. 13).

Позивач вважає, що вказані кошти набуті відповідачем безпідставно, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).

Відповідно до п. 1 розділу Порядку №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за невихід на службу без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Відповідно до пункту 2 Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:

штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);

накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;

накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;

накази про присвоєння військових звань;

грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до п. 15 розділу XXXIV Порядку №260, до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Отже, згідно пункту 15 Порядку №260, грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) №175 від 20.06.2023 відповідача вкилючено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення. (а.с.12)

З повідомлення № 857/1211 від 24.02.2025 ТВО начальника штабу - заступника командира ВЧ НОМЕР_3 полковника ОСОБА_4 , встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 , до ВЧ НОМЕР_3 не прибув, у списки не зарахований. (зворот.стор. а.с.12)

Таким чином у зв`язку з нез`явленням для проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_3 старший солдат ОСОБА_1 , не набув права на премію та додаткову винагороду за червень 2023 року, в силу положень пункту 15 Порядку №260.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі змістом цієї норми, зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.

Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

Судом встановлено, що відповідач діяв недобросовісно, оскільки не з`явився для проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_3 без поважних причин, проте отримував грошове забезпечення, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки судові витрати позивача складаються лише із сум сплаченого судового збору, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) 28001,19 грн. безпідставно набутих коштів.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко