Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №522/8574/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8574/26

Провадження № 3/522/3385/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання – Єрьоміної К.М., у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , та його захисника – адвоката Ігнатов Д.І., (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів ВКЗ) розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

09.05.2026 року о 23:30 год. в м. Одеса, вул. Європейська (Катерининська), 36, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом електросамокатом «Jet.ua», в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 0425». Результат огляду проба позитивна. Тест №2024, 1,45‰. З результатом згодний, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661863 від 09.05.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.

Проте судовий розгляд здійснено за участі захисника – адвоката Ігнатова Д.І., який просив закрити справу стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, про що надав письмові заперечення на протокол., які підтримав у судовому засіданні.

Захисник у своїх запереченнях зазначив, що відеозапис долучений до матеріалів справи починається з того, що його підзахисний стоїть на вулиці і нічим не керує. На відеозаписі відсутній електросамокат та матеріали справи не містять доказів, що це саме електросамокат. У протоколі зазначено, що його підзахисний керував о 23:30 годин, тоді як відеозапис починається на 7 хвилин пізніше о 23:23, на якому відсутні будь-які обставини керування. Крім того, захисник вказав, що працівники поліції висловлювали пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння лише на місці, з результатами якого останній згоден не був, про що свідчить відсутність його підпису в Акті огляду та чеку Драгеру, однак про проходження огляду в медичному закладі працівниками поліції повідомлено не було. Також, в матеріалах справи відсутнє направлення до медичного закладу, чек алкотестера. Вважав, що працівниками поліції огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено без дотримання визначеної вимогами законодавства належної процедури, а складений відносно його підзахисного протокол складено з порушенням вимог Закону.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника, дослідивши доводи заперечень, оглянувши відеозапис в судовому засіданні, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція); Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується: 1) протоколом серії ЕПР1 № 661863 від 09.05.2026 року; 2) витягом з ІПНП; 3) довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 04.02.2023 року; 4) довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; 5) роздруківкою результату приладу «Drager Alcotest 7510», «ARLM-0425», результат – 1,45 ‰ проміле; 5) актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; 6) відеозаписами на DVD-R диску.

Доводи захисника щодо відсутності факту керування повністю спростовуються дослідженим під час судового розгляду справи відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за те, що він їхав 09.05.2026 року о 23:23 годин, в порушення ПДР на електросамокаті по тротуару, на зону, де обмежений рух транспортних засобів, а сам ОСОБА_1 не заперечував факту керування. В подальшому о 23:30 годин особа пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу, результат позитивний – 1, 45‰.

Крім того, посилання захисника на порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема, на відсутність письмового направлення водія на проходження огляду у закладі охорони здоров`я, є необґрунтованими, з огляду на таке.

Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, а також Порядком, та регулюється Інструкцією, зазначених вище.

Так, згідно зі ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 розділу І Інструкції визначено ознаки алкогольного сп`яніння.

За положеннями п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Системний аналіз положень ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції та Порядку дає підстави стверджувати про те, що письмове направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я складається поліцейським у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або в разі незгоди з результатами такого огляду (п.п 8, 12 Інструкції; п. 6 Порядку).

Таким чином, доводи захисника з приводу відсутності направлення, суд до уваги не приймає, оскільки законом не передбачено його обов`язкову наявність у випадку згоди особи з результатами огляду проведеного на місці зупинки, адже такий документ є лише підставою для проведення огляду в закладі охорони здоров`я та надається лікарю вказаного закладу.

Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 категоричну незгоду не висловлював з таким оглядом, а почав її висловлювати лише коли працівники поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , що в подальшому виразилось у відмові від підпису протоколу та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Крім того, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 особисто, або через свого захисника скористався процесуальною можливістю та звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.

Також стороною захисту не надано відомостей про те, що особа зверталася до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Таких відомостей не надано суду і під час судового розгляду.

Суд доходить висновку, що доводи сторони захисту, спростовуються дослідженими матеріалами справи, тому відсутні підстави для закриття провадження по справі, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за що передбачено адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, з викладеного вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП, передбачає покарання у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, яке в свою чергу є безальтернативним.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Будь-яких доказів щодо наявності пільг, які передбачають звільнення особи від сплати судового збору, матеріали справи не містять та суду на момент розгляду справи надано не було.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 9, 24, 33, 34, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ