Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №758/9054/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9054/26

3/758/3375/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від відділу адміністративної практики Управління Патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який працює на посаді начальника рятувального поста комплектації «Райдуга» (спеціалізованої аварійно-рятувальної водолазної служби), проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2026 року о 00:05:02 у м.Київ по вул. Набережно-Хрещатицька, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Oktawia д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зітзгоди водія, в установленому законом порядку на місці зупинки ТЗ із застосуванням приладу Alcotest 6820 Drager ARJL 0308. Результат позитивний 1,04‰, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 з`явився, про місце й час розгляду справи сповіщений в установленому законом порядку.

Захисник адвокат Полянчук В.Б., 16.06.2026 року ознайомився з матеріалами справи, 15.07.2026 року, від адвоката Полянчука В.Б. надійшла заява про припинення повноважень представника.

В судовому засіданні ОСОБА_1 фактично не заперечив, що керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, разом з цим зауважив, що він працює в аварійно-рятувальній водолазній службі, через специфіку роботи, не може бути позбавлений права керування транспортним засобом, оскільки за службовою необхідністю постійно має управляти транспортним засобом, на підтвердження надав копію трудової книжки. Крім того зазначив, що має дружину та двох малолітніх дітей, та враховуючи обстановку у місті Києві, пов`язану з частими загрозами обстрілів, має необхідність вивозити родину з міста.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення за ознакою керування транспортним в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667139 від 16.05.2026 року;

- чек-роздруківкою Alcotest 6820, відповідно до якого за результатом тестування у водія ОСОБА_1 встановлений результат 1,04‰. Останнє калібрування приладу 18.11.2025 року. Водій ОСОБА_1 проставив особистий підпис, без зауважень;

- розпискою про відсторонення від керування транспортним засобом;

- постановою серії ЕНА №7202552 від 16.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, за перетинання подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3;

-відеозаписом з боді камери поліцейського, який є додатком до протоколу, із відображенням фактичних обставин, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667139 від 16.05.2026 року. Відеозаписом підтверджений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, після спілкування із водієм, інспектор поліції наголосив, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився, після продуття алкотестеру Драгер, встановлений результат 1,04‰, що значно перевищує допустиму норму. На питання інспектора поліції, ОСОБА_1 погодився із виявленим результатом, проставив особисті підписи у чек-роздруківці, акті огляду та протоколі про адміністративне правопорушення.

За сукупністю доказів, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, які є обов`язковими ознаками складу ч.1 ст. 130 КУпАП, доведений поза розумним сумнівом, вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом, що відповідає санкції відповідної статті встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вивчивши доводи ОСОБА_1 щодо призначення стягнення без позбавлення його права керуванням транспортним засобом, суд зазначає, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

При цьому чинними нормами КУпАП не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції статті, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної статті як обов`язкове.

Можливість застосування ст. 69 КК України за аналогією закону суперечить положенням ч. 4 ст. 3 КК України, відповідно до якої законодавцем чітко передбачено, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Наведені ОСОБА_1 обставини щодо службової та сімейної необхідності керувати транспортним засобом, враховуються судом, але не можуть бути беззаперечною підставою для задоволення клопотання про не накладення на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, за відсутності такої правової можливості.

За таких обставин суддя вважає, що стягнення у виді штрафу у межах розміру санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а саме накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортним засобом, відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП, суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.23, 33, 38, 40-1, 130 ч.1, 268, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в гроршовому еквівалентістановить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко