Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №754/9499/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №754/9499/26

Суддя: Коваленко І. І.

Номер провадження 2/754/10380/26

Справа №754/9499/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стислий виклад позиції сторін

25.05.2026 представник Позивачки через підсистему "Електронний Суд" подав до суду цю позовну заяву.

Позивачка просить стягнути з Відповідача на свою користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви і до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги Позивачка мотивувала тим, що Відповідач не виконує свій обов`язок щодо матеріального утримання дітей, які на даний час знаходяться на повному утриманні та забезпеченні Позивачки. Він фактично самоусунувся від вирішення питань, пов`язаних з вихованням, навчанням, лікуванням та матеріальним забезпеченням дітей та добровільно не бажає брати участь у витратах на дітей.

Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, був належним чином повідомлений про розгляд справи. Зокрема, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, жодних заперечень проти позову чи клопотань про надання додаткового часу для подання відзиву не заявив.

У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, Суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

19.09.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1806 (доказ - свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.09.2023, що видане Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)).

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17.03.2025 по справі № 754/17535/24 шлюб розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 (доказ - свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 10.08.2010, що видане Відділом ЗАГС Сабаїльського району м. Баку, актовий запис № 944 від 10.08.2010).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 (доказ - свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 05.08.2014, що видане Відділом ЗАГС Сабаїльського району м. Баку, актовий запис № 621 від 05.08.2014).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з Позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що є адресою зареєстрованого місця проживання Позивачки.

Відповідач є громадянином Азербайджанської Респлюіки , за даними, наданими Адміністрацією ДПС, в`їхав на території України 06.10.2024. Відповідач до 20.05.2025 мав інше зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . Наразі за твердженням Позивачки він проживає за адресою АДРЕСА_3 .

Позивачка також є громадянкою Азербайджанської Республіки.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини першої статті 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися (частина перша статті 75 "Про міжнародне приватне право").

Відповідно до частини першої статті 67 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» зобов`язання щодо утримання, що виникають із сімейних відносин, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання.

З огляду на місце проживання Позивачки та дітей на час ухвалення рішення про стягнення аліментів, зобов`язання щодо їх утримання регулюється правом України.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Стаття 181 СК України встановлює що, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).

Згідно з частиною першою статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою цієї статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2026 року для дітей віком до 6 років становить - 2817 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення щодо наведених Позивачкою обставин та правових підстав позову, із посиланням на відповідні докази, в тому числі щодо стану здоров`я та матеріального становища.

Ураховуючи обов`язок батьків щодо утримання дітей, Суд вважає необхідним задовольнити позов у частині стягнення аліментів і стягнути з Відповідача на користь Позивачки аліменти на утримання дітей у розмірі однієї третини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, що є розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей в їхньому віці.

Частина перша статті 191 ЦПК України встановлює, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", зважаючи на звільнення Позивачки від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів, Суд постановляє стягнути з Відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Водночас, оскільки Позивачка за подання цього позову фактично сплатила 1331,20 грн судового збору, за її клопотанням зайво сплачений судовий збір підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись статтями 263, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.05.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Позивачка (Стягувачка) ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; громадянка Азербайджанської Республіки; паспорт громадянки Азербайджанської Республіки № НОМЕР_5 , виданий 17.03.2022 Міністерством внутрішніх справ, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; посвідка на постійне проживання в Україні № НОМЕР_7 , видана 12.11.2024, орган, що видав - 8011)

Відповідач (Боржник) ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП відсутній; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянин Азербайджанської Республіки; паспорт громадянина Азербайджанської Республіки № НОМЕР_8 , виданий 05.04.2019 Міністерством внутрішніх справ, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ; посвідка на постійне проживання від 18.01.2023 № НОМЕР_10 , орган, що видав 8011).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua