Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №500/289/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/289/26 пров. № А/857/28201/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Боршовського Т. І.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 500/289/26 за адміністративним позовом Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування повідомлення - рішення,

місце ухвалення судового рішення м.Тернопіль

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїЧепенюк О.В.

дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" (далі – позивач, ТОВ "ТНТП "Промінь", Товариство) через представника звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі – відповідач, ГУ ДПС), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) ГУ ДПС від 23.10.2025 № 00182300408, № 00182210408, № 00182320408, № 00182280408.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 500/289/26 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" (вулиця Текстильна, 28, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 14040960) до Головного управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, код ЄДРПОУ 44143637) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень- відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що 25.05.2025 виробничі потужності ТОВ "ТНТП "Промінь" зазнали ракетного удару зі сторони російської федерації. На підтвердження вказаних обставин непереборної сили позивач надав відповідачеві копію сертифікату Тернопільської Торгово-промислової палати. Натомість ні суд першої інстанції, ні відповідач не урахували вказаних обставин, які пом`якшують або звільняють від фінансової відповідальності, на що позивач посилався при наданні заперечень на акт перевірки та при оскарженні ППР в адміністративному порядку.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвалb про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС правомірно та підставно визначило ТОВ "ТНТП "Промінь" штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань оскаржуваними ППР від 23.10.2025 № 00182300408, № 00182210408, № 00182320408, № 00182280408.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «ТНТП «Промінь» (код ЄДРПОУ 14040960) зареєстроване як юридична особа; є правонаступником усіх прав та обов`язків Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» (далі – ТД НТП «Промінь»); перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області (а.с.11).

ГУ ДПС проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання ТД НТП «Промінь» з ПДВ за період з 16.01.2020 по 07.07.2025, податку на прибуток за період з 20.02.2024 по12.03.2025, з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за період з 03.10.2023 по 28.08.2025 та земельного податку за період з 10.02.2020 по 16.01.2025, за результатами якої складено акт від 18.09.2025 №13834/19-00-04-08/14040960.

Для перевірки використано бази даних ДПС України, АІС “Податковий блок” – дані підсистеми “Обробка ПЗ та платежі”.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України, а саме підприємство несвоєчасно сплачені узгоджені суми податкового зобов`язання з ПДВ за період з 19.06.2020 по 07.07.2025, з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності за період з 20.02.2024 по 12.03.2025, з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за період з 03.10.2023 по 28.08.2025 та земельного податку за період з 10.02.2020 по 16.01.2025 з затримкою до та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати. Відповідальність за дане порушення передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України (а.с.38-46).

ТД НТП «Промінь» подано відповідачу заперечення до акта перевірки (а.с.56-58). ГУ ДПС за результатами розгляду заперечення прийнято рішення залишити висновки акта камеральної перевірки без змін, про що повідомлено листом №21943/19-00-04-01-07 від 17.10.2025 (а.с.58 зворот).

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС 23.10.2025 прийнято такі чотири ППР:

№00182280408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем ПДВ на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10% на загальну суму 1 238 125,94 грн (а.с.25 зворот - 28);

№00182300408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем земельний податок на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10 % на загальну суму 38 888,32 грн (а.с.20-22);

№00182210408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10% на загальну суму 75 330,90 грн (а.с.22 зворот - 23);

№00182320408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем частина чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10% на загальну суму 288 221,39 грн (а.с.24-25).

Вказані ППР оскаржені ТД НТП «Промінь» в адміністративному порядку (а.с.34-36). Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №91/6/99-00-06-03-01-06 від 02.01.2026 скаргу платника залишено без задоволення, а ППР – без змін (а.с.31-33).

Позивач, вважаючи вказані ППР протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У Податковому кодексі України (ПКУ) цей конституційний обов`язок для юридичних осіб закріплений у:

пункті 15.1 статті 15, який визначає юридичних осіб як самостійних платників податків. Вони зобов`язані самостійно обчислювати, декларувати та сплачувати податки.

статті 16.1.4, відповідно до якої загальний обов`язок своєчасно та повністю сплачувати податки поширюється на всі підприємства.

У відповідності до вимог статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації бо уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Порядок обчислення та сплати плати за землю встановлений у статтях 286, 287 ПК України.

Так, згідно пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків. За несплату або несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу на умовах, визначених податковим законодавством.

Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 124.1 статті 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки. Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення

Ці ж правові висновки підтверджуються у постанові Верховного Суду від 06.02.2024 по справі № 520/10368/21.

Таким чином, єдиною та достатньою підставою для притягнення платника податку до відповідальності, передбаченої пунктом 124.1 статті 124 ПК України, є встановлення факту несплати платником узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Верховний Суд в постанові від 30 квітня 2024 року по справі № 160/22731/21 вказав, що позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Повертаючись до матеріалів справи апеляційний суд встановив, що згідно з оскаржуваними ППР позивачу нараховано штраф за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з затримкою до та більше 30 календарних днів, а зокрема:

з податку на додану вартість за період з 19.06.2020 по 07.07.2025,

з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності за період з 20.02.2024 по 12.03.2025,

з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за період з 03.10.2023 по 28.08.2025

з земельного податку за період з 10.02.2020 по 16.01.2025.

Отож у спірному випадку мова йде про сплату узгоджених грошових зобов`язань, що виникли під час дії карантину та воєнного стану, а які існували під час настання форс-мажорних обставин.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX (далі – Закон № 533-IX), який був чинний з 18.03.2020, (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 № 591-ІХ) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Карантин на усій території України був вперше установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 і надалі неодноразово був продовжений.

Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX (далі - Закон №2118-IX), який набрав чинності 07.03.2022.

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Законом України від 12.04.2022 № 2260-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану” (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України”, який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання, зокрема обов`язку щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (абзац сьомий підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Метою запровадження зазначеної норми є убезпечення платників податків, які постраждали від негативних наслідків збройної агресії від застосування штрафів, у зв`язку із несвоєчасним поданням звітності, сплати податків тощо.

Отже, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним, зокрема сплати ПДВ, та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, земельного податку у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

При цьому штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов`язань, обов`язок зі сплати яких виник до березня 2020 року, теж підлягають застосуванню.

В акті перевірки, а також в розрахунках штрафних санкцій за результатами розгляду акта перевірки, наведено документи, яким узгоджено суму податкових зобов`язань, граничний термін сплати, дату фактичної сплати, суму податкового боргу, кількість днів затримки сплати.

З розрахунку штрафних санкцій до кожного з оскаржуваних ППР вбачається, що штраф було нараховано лише на суму узгоджених податкових зобов`язань, фактична сплата, яких здійснена після 01.08.2022 (крім ПДВ).

Відтак відповідач при прийнятті оскаржуваних ППР про нарахування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань урахував, що положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України про звільнення від відповідальності платників податків за несвоєчасне виконання, зокрема обов`язку щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

При цьому у рядку 5 таблиці розрахунку штрафних санкцій до ППР від 23.10.2025 №00182210408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, помилково зазначено граничну дату сплати 12.03.2025 замість 11.03.2025.

Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Норми податкового законодавства не передбачають перенесення строку сплати узгодженого грошового зобов`язання у разі, якщо такий строк припадає на неробочий день, а також не встановлюють жодних виключень щодо продовження строку сплати понад 10 календарних днів.

За звітний 2024 рік граничний термін подання податкової декларації Товариством припадав на 01.03.2025, відповідно граничний термін сплати грошового зобов`язання згідно з поданою декларацією спливав 11.03.2025.

Дана описка не змінила визначений контролюючим органом період прострочення, не вплинула на кількість днів затримки (1 календарний день), не позначилася на розмірі застосованої штрафної санкції (5%) та не призвела до збільшення податкового зобов`язання. Тобто має місце формальна технічна неточність, яка не вплинула на зміст прийнятого рішення.

Позивачем не заперечується факт здійснення фактичної оплати грошового зобов`язання 12.03.2025, що, у свою чергу, підтверджує прострочення виконання узгодженого податкового зобов`язання з затримкою в 1 день, а тому нарахування штрафних санкцій у розмірі 5% відповідає вимогам ПК України.

Як було зазначено вище Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо сплати податків та зборів.

Законом №2260-IX також був викладений у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту установлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Підсумовуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податків та зборів за звітні податкові періоди, в яких діяв мораторій, запроваджений пунктом 52 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року, однак лише у випадку сплати таких податкових зобов`язань не пізніше 31 липня 2022 року (перший випадок) або у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів (другий випадок).

Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Порядок №225). Вказаний наказ Міністерства фінансів України було опубліковано 06.09.2022 і з зазначеної дати такий набрав чинності.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225, до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 225, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за відповідною формою, що додається.

За приписами абзацу другого пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 225, у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання.

Натомість позивачем не надано суду жодної із інстанцій доказів того, що ТОВ "ТНТП "Промінь" у передбаченому законом порядку ідентифікувало себе у межах податкових правовідносин як платника, у якого відсутня можливість виконання обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що матеріали справи містять акти про пожежу від 25.05.2025 року та сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили- завдання ракентного удару) №6100-25-1558 від 22.08.2025 вих. № 82, виданий позивачу Тернопільською Торгово-промисловою палатою на підтвердження існування у позивача форс-мажорних обставин.

Вказаним сертифікатом Торгово-промислової палати засвідчено, що у ТД НТП «Промінь» зафіксовано форс-мажорні обставини у вигляді: пожежі, вибухів, виходу з ладу і пошкодження машин та устаткування, у зв`язку з військовою агресію Російської федерації проти України. Внаслідок спричиненої вибухом пожежі було знищено та пошкоджено майно на загальну суму 11 433 602,84 грн.

За даними вказаних актів про пожежу та обумовленого сертифікату про форс-мажорні обставини, обставини непереборної сили, які унеможливили виконання позивачем обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування та сплати ПДВ, нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, подання розрахунків та сплати частини чистого прибутку (доходу) виникли з дати такої пожежі, а зокрема 25.05.2025 року.

Відповідно до пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

За даними пояснень скаржника, які не заперечуються відповідачем позивач включений до об`єктів критичної інфраструктури та переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, про що безпосередньо йдеться детально у апеляційній скарзі, що не є предметом публічного розголошення.

Внаслідок здійснення ракетного удару 25.05.2025 по території підприємства було пошкоджено адміністративно-виробничі приміщення, обладнання, бухгалтерські архіви та комп`ютерну техніку та виробничі потужності. З урахуванням вказаних обставин позивачем в першочерговому порядку проводяться роботи з усунення наслідків пожежі та руйнувань.

На переконання суду апеляційної інстанції вказані обставини для позивача є обставинами непереборної сили - форс мажорними обставинами, зокрема надзвичайними, невідворотними та об`єктивними та такими, що безпосередньо вплинули на своєчасну сплату податкових зобов`язань після 25.05.2025 року та є підставою для застосування до позивача положень пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

За даними розрахунку штрафних санкцій до податкових повідомлень – рішень:

№00182300408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем земельний податок на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10 % на загальну суму 38 888,32 грн (а.с.20-22),

№00182210408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10% на загальну суму 75 330,90 грн (а.с.22 зворот - 23);

№00182280408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем ПДВ на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України в розмірі 5%, 10% на загальну суму 1 238 125,94 грн (а.с.25 зворот - 28),

які міститься у матеріалах справи граничний термін сплати, як і сама сплата узгодженого податкового з порушенням встановленого строку відбулися до дати виникнення названих форс – мажорних обставин.

Отож виникнення у позивача 25.05.2025 року обумовлених – форс мажорних обставин не є підставою для звільнення його від відповідальності за діяння з несвоєчасної сплати податкових платежів, які відбулися до вказаної дати. При цьому настання вказаних форс-мажорних обставин не впливає ні на кількість днів несвоєчасної сплати, ні на відсотковий розмір санкції за вказаними ППР.

З урахуванням вказаного апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення позову у частині яка стосується податкових повідомлень– рішень №00182280408, №00182300408 та №00182210408.

Що є стосується податкового повідомлення – рішення №00182320408 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за платежем «частина чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», то з розрахунку штрафних санкцій до вказаного податкового повідомлення – рішення (а.с.24-25), убачається, що нарахування штрафу у розмірі 6002,58 грн, 137451,80 грн, 3929,74 грн та 22892,67 грн відбулося за період до дати виникнення названих форс – мажорних обставин, позаяк і граничний термін сплати, як і сама сплата з порушенням встановленого строку здійснено до 25.05.2025 року. Як наслідок у вказаній частині податкове повідомлення – рішення №00182320408 є також правомірним і суд не вбачає підстав для його скасування.

Апеляційний суд також вважає підставним визначення позивачу штрафу у розмірі 1500 грн (5%) за реєстраційним документом 9123402214 (граничний строк сплати якого припав на 21.05.2025 року, а фактично сплачено 28.05.2025 року), позаяк позивачем порушено термін сплати податку на 4 дні до дати настання форс – мажорної події (25.05.2025 року), що вказує на наявність підстав для застосування штрафу у розмірі 5% та не звільняє позивача від такого виду відповідальності.

Що ж стосується нарахування штрафу, нарахованого податковим повідомленням – рішенням №00182320408 за порушення граничного терміну сплати частини чистого прибутку за реєстраційним документом 9123402214 по строку 21.05.2025 року та фактичною сплатою:

- 422200 грн податку -30.06.2025 року у розмірі 10% ( штраф у розмірі 42220грн);

- 89000 грн податку - 29.07.2025 року у розмірі 10% (штраф у розмірі 8900 грн);

- 200000 грн податку - 18.08.2025 року у розмірі 10% (штраф у розмірі 20000грн);

- 200000 грн податку- 12.08.2025 року у розмірі 10% (штраф у розмірі 20000грн),

то до дати виникнення названих форс – мажорних обставин (25.05.2025 року) мало місце порушення строку сплати названого узгодженого податкового зобов`язання терміном 4 дні (21.05.2025 по 25.05.2025), що беззаперечно вказувало на наявність підстав у податкового органу на визначення штрафу у розмірі 5% від фактично сплачених сум, що мало б становити 27560 грн. Розрахунок: (20000+20000+89000+422200)х 5%. Натомість відповідачу визначено за вказані порушення штраф з урахуванням днів несвоєчасної сплати після настання названих форс – мажорної обставини у розмірі 55120 грн (що становить 10%).

На переконання апеляційного суду накладення штрафу у розмірі 10% з урахуванням календарного періоду після дати настання форс -мажорних обставин суперечить пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 ПКУ, позаяк форс- мажорні обставини про які йдеться вище та необхідність термінового усунення завданих значних ушкоджень не могли не вплинули на своєчасне виконання позивачем зобов`язань зі сплати податку.

При цьому, ухвалюючи оскаржувану ППР у названій частині, відповідач не зважив на вказані обставини та не довів наявності у позивача фінансової спроможності на своєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання у період необхідний на ліквідацію позивачем наслідків завданого удару ворожими силами рф (а зокрема відновлення адміністративно-виробничих приміщень, обладнання, бухгалтерських архівів та комп`ютерної техніки та виробничих потужностей).

Аналогічна ситуація виникла також з приводу нарахування штрафу у розмірі 25 324,60 грн (10%) згідно податкового повідомлення – рішенням №00182320408 за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, визначеного за реєстраційним документом 9426917071, термін сплати якого настав після події 25.05.2027 року (а зокрема 02.07.2025 року).

При цьому, контролюючий орган будучи обізнаним про наявність такої форс- мажорної обставини не з`ясував фактичних обставин та не зібрав належних доказів з приводу усунення позивачем перешкод для ведення господарської діяльності та своєчасної сплати податків після настання названої вище події.

Як наслідок колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення №00182320408 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині визначення штрафу на суму 27560 грн за реєстраційним документом 9123402214 та на суму 25 324,60 грн за реєстраційним документом 9426917071, як таке що ухвалено відповідачем з порушенням пп.3 ч.2 ст.2 КАС України (необґрунтовано та ухвалення без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення), що вказує на передчасність висновку податкового органу про наявність підстав для урахування періоду після настання названої форс -мажорної обставини для визначення фінансової санкції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, тоді як висновки суду першої інстанції у приведеній вище частині є такими, що зроблені без повного, всебічного та об`єктивного дослідження відповідних правових норм і фактичних обставин справи.

Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що оскаржуване рішення суду про відмову у задоволенні позову в частині яка стосується визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення №00182320408 про визначення штрафу: на суму 27560 грн за реєстраційним документом 9123402214; на суму 25 324,60 грн за реєстраційним документом 9426917071 не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції у вище приведені частині слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов у цій частині задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №00182320408 від 23.10.2025 року у частині визначення штрафу на суму:

27560 грн за реєстраційним документом 9123402214;

25 324,60 грн за реєстраційним документом 9426917071.

У решті рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Розмір судового збору, який присуджується на користь позивач є пропорційно залежним від розміру задоволених позовних вимог та становить 3,22% від сплаченої позивачем суми судового збору за подання апеляційної скарги та позовної заяви та становить 1584,78г

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 500/289/26 скасувати в частині, яка стосується визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення №00182320408 про визначення штрафу на суму 27560 грн, нарахованого за реєстраційним документом 9123402214 та на суму 25 324,60 грн, нарахованого за реєстраційним документом 9426917071.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №00182320408 від 23.10.2025 року у частині визначення штрафу на суму:

27560 грн за реєстраційним документом 9123402214;

25 324,60 грн за реєстраційним документом 9426917071.

У решті рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області адреса (м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, 46003 ЄДРПОУ 44143637) на користь Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" (адреса Юридична адреса: 46016, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28 Поштова адреса: 46004, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38 ЄДРПОУ 14040960) сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1584,78 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Т. І. Боршовський

С. П. Нос