Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №300/8665/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/8665/25 пров. № А/857/19835/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Боршовського Т. І.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі №300/8665/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

місце ухвалення судового рішення м. Івано-Франківськ

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїГригорук О.Б.

дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі №300/8665/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 092850031136 від 07.10.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 :

- до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 27.10.1999 по 31.12.1999, з 04.01.2000 по 06.05.2015 у ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод" ІХП НАН України;

- до страхового стажу період роботи з 07.01.1999 по 26.08.1999 згідно записів №№ 2, 3 трудової книжки НОМЕР_1 на посаді продавець у крамниці "Конвалія" підприємця ОСОБА_2 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 11.07.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 на спірні правовідносини не впливає, так як норми п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на час розгляду заяви позивача є чинними (не визнані неконституційними та не скасовані). Зазначено, що абз. 7 ч. 2 ст. 5 Закону № 1058-IV передбачено, що виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Згідно абзаців 1-2 пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Зазначено, що вік позивача 45 років 02 місяці 19 днів. Страховий стаж становить 17 років 11 місяців 21 день; пільговий стаж роботи за Списком № 1 не підтверджений. До страхового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 07.01.1999 по 26.08.1999 згідно трудової книжки, оскільки в записі № 2-3 відсутні номери і дати наказів на прийняття і звільнення з роботи. Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про період роботи видану на підставі первинних документів. Пільговий стаж особи за Списком № 1 не підтверджено, оскільки долучена до електронної пенсійної справи довідка № 22 від 10.07.2025 не відповідає формі довідки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920 (додаток 5), а саме підписано підписом провідного фахівця з кадрової роботи. Інформація про право підпису "провідного фахівця з кадрової роботи" за начальника відділу кадрів відсутня.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Щодо наявності у позивачки права на зарахування до пільгового стажу період роботи з 27.10.1999 по 31.12.1999, з 04.01.2000 по 06.05.2015, то суд дійшов до висновку про підтвердження факту роботи позивачкою на посаді апаратника підготовки сировини і відпускання напівфабрикатів і готової продукції виробництва пірогенного двоокису кремнію (білої сажі), а відтак про зарахування вказаного періоду до пільгового стажу.

Крім того, суд зазначив, що не зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком №1 вказаних вище періодів роботи з обґрунтувань, що долучена до електронної пенсійної справи довідка № 22 від 10.07.2025 не відповідає формі довідки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920 (додаток 5), а саме підписано підписом провідного фахівця з кадрової роботи. Інформація про право підпису "провідного фахівця з кадрової роботи" за начальника відділу кадрів відсутня (а.с. 23, 37) є безпідставним, оскільки відповідальність проведення атестації робочих місць та оформлення уточнюючої довідки покладається на власника підприємства, а не працівника.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи продавцем з 07.01.1999 по 26.08.1999 у крамниці "Конвалія" підприємця ОСОБА_2 , то суд зазначив, що недоліки трудової книжки позивача як відсутність номерів і дат наказів на прийняття і звільнення з роботи не можуть бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливала на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

За таких обставин, суд вважав, що період роботи згідно записів №№ 2, 3 трудової книжки НОМЕР_1 з 07.01.1999 по 26.08.1999 на посаді продавець у крамниці "Конвалія" підприємця ОСОБА_2 підлягає врахуванню позивачу до страхового стажу.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.09.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 та доданими до заяви документами.

В зв`язку із призначенням пенсій за принципом екстериторіальності та єдиної черги завдань, заява позивача про призначення пенсії розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

За результатами розгляду заяви та наданих до неї документів прийнято рішення № 092850031136 від 07.10.2025, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (не менше 20 років) та пільгового стажу (не менше 7 років 6 місяців).

Зазначено, що вік заявника 45 років 02 місяці 19 днів.

Враховано страховий стаж 17 років 11 місяців 21 день.

Пільговий стаж роботи за Списком №1 не підтверджений.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано:

- періоди роботи з 07.01.1999 по 26.08.1999, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 (дата заповнення відсутня), оскільки в записі № 2-3 відсутні номери і дати наказів на прийняття і звільнення з роботи. Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про період роботи видану на підставі первинних документів;

- період догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оскільки свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 від 28.03.2001 подано в копії. Пунктом 2.23 Порядку від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви пільговий стаж особи за Списком № 1 не підтверджено, оскільки долучена до електронної пенсійної справи довідка № 22 від 10.07.2025 не відповідає формі довідки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920 (додаток 5), а саме підписано підписом провідного фахівця з кадрової роботи. Інформація про право підпису "провідного фахівця з кадрової роботи" за начальника відділу кадрів відсутня (а.с. 37).

Не погоджуюсь з правомірністю такої відмови, позивач звернулась до суду з цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Виходячи зі змісту преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон № 1788-XII), цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

На виконання вимог пункту "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі за умови наявності необхідного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах протягом визначеного Законом № 1788-XII часу, та досягнення нижчого пенсійного віку.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ пенсійний вік для набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), яким Закон № 1058-ІV доповнено розділом XIV-1, що містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.»

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

„На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.»

Таким чином, рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020). Одночасно Суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - жінкам - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 станом на момент звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії досягла пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Стосовно зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 27.10.1999 по 31.12.1999, з 04.01.2000 по 06.05.2015 у ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод" ІХП НАН України, колегія суддів зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту - Порядок № 637), пунктом 1 якого визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка.

За відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі по тексту - Порядок № 383).

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Зміст зазначених норм права свідчить, що право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на підземних роботах, а також на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Так, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач працювала в ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод" ІХП НАН України у періоди з 27.10.1999 по 31.12.1999, з 04.01.2000 по 06.05.2015 апаратником підготовки сировини і відпускання напівфабрикатів і готової продукції виробництва пірогенного двоокису кремнію (білої сажі), підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, розділ 8 "Хімічне виробництво" за позицією 8А.1 (а.с. 21, 22).

Посада апаратника підготовки сировини і відпускання напівфабрикатів і готової продукції виробництва пірогенного двоокису кремнію (білої сажі) віднесена до посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах чинними у спірні періоди роботи позивача Списками № 1 "Виробництв, виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах": Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162, розділ VIII "Хімічне виробництво", підрозділ "А", позиція 1080А010; Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, розділ VIII "Хімічне виробництво", підрозділ А, позиція 8А.1.

Відповідно до уточнюючої довідки ДП "Калуський дослідноекспериментальний завод" № 22 від 10.07.2025; довідки-вибірки ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод" № 23 від 10.07.2025; наказу Калуського дослідно-експериментального заводу № 75-к від 29.04.2005 про присвоєння 4-го розряду апаратника підготовки сировини і відпуску готової продукції ДКА; наказів про проведення атестації робочих місць по Калуському дослідно-експериментальному заводі № 66 від 24.09.1999, № 68 від 30.12.2003, № 85 від 22.12.2008, № 72 від 21.12.2009, № 65 від 17.12.2014, додатком до наказу № 85 від 22.12.2008, додатком до наказу № 72 від 21.12.2009, додатків до наказу № 65 від 17.12.2014; висновків Державної експертизи умов праці № 224 від 20.12.1999, № 1286 від 18.03.2004, № 4426 від 29.12.2008, № 30 від 22.01.2010, № 2099/2 від 20.02.2015 - у спірні періоди роботи з 27.10.1999 по 31.12.1999, з 04.01.2000 по 06.05.2015 позивач працювала на посаді апаратник підготовки сировини і відпускання напівфабрикатів і готової продукції виробництва пірогенного двоокису кремнію (білої сажі), яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах чинними у спірні періоди роботи позивача Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162, розділ VIII "Хімічне виробництво", підрозділ "А", позиція 1080А010; Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, розділ VIII "Хімічне виробництво", підрозділ А, позиція 8А.1 (а.с. 23-35).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що трудова зайнятість ОСОБА_1 на посаді апаратника підготовки сировини і відпускання напівфабрикатів і готової продукції виробництва пірогенного двоокису кремнію (білої сажі), у повному обсязі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що у своїй сукупності становить більше необхідного пільгового стажу - 7 років 6 місяців, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування таких періодів трудової діяльності позивача до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 вказаних вище періодів роботи з обґрунтувань, що долучена до електронної пенсійної справи довідка № 22 від 10.07.2025 не відповідає формі довідки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 920 (додаток 5), а саме підписано підписом провідного фахівця з кадрової роботи. Інформація про право підпису "провідного фахівця з кадрової роботи" за начальника відділу кадрів відсутня, то як вірно враховано судом першої інстанції, вказані доводи є безпідставним, оскільки відповідальність за оформлення уточнюючої довідки покладається на власника підприємства, а не працівника. Крім того, вказані періоди підтверджені належними у справі доказами.

З врахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що періоди роботи ОСОБА_1 з 27.10.1999 по 31.12.1999, з 04.01.2000 по 06.05.2015 у ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод" ІХП НАН України мають бути зараховані органом Пенсійного фонду до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Щодо періоду роботи з 07.01.1999 по 26.08.1999 у крамниці "Конвалія" підприємця ОСОБА_2 , як стверджує відповідач, відсутні номери і дати наказів на прийняття і звільнення з роботи, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно записів №№ 2, 3 трудової книжки НОМЕР_1 позивач працювала на посаді продавець з 07.01.1999 по 26.08.1999 у крамниці "Конвалія" підприємця ОСОБА_2 .

Колегія суддів зазначає, що записи трудової книжки позивача про прийняття та звільнення з роботи у спірний період з 07.01.1999 по 26.08.1999 містять дати прийому, звільнення з роботи, посаду на якій позивач працювала, а також завірені підписом відповідальної особи. Вказані записи скріплені печаткою під записом про звільнення.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність номеру і дати наказів на прийняття і звільнення з роботи не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки чи інших документів, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що формальні неточності в документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому, витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто, перекладання обов`язку доказування, надання відомостей, тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудових документах відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Колегія суддів зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової документації.

Враховуючи наведене, а також враховуючи спірні періоди, позивач має достатній вік, страховий стаж (не менше 15 років) та пільговий стаж (не менше 7 років 6 місяців) для призначення з 11.07.2025 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 092850031136 від 07.10.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі №300/8665/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Т. І. Боршовський

С. П. Нос