Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №460/22754/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/22754/25 пров. № А/857/19834/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Боршовського Т.І.

Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №460/22754/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій,

місце ухвалення судового рішення м. Рівне

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїДрузенко Н.В.

дата складання повного тексту рішення13.03.2026

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 31.03.2025 №96/ОС-дск, в частині зниження розмірів надбавки за особливості проходження служби до 5% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 5% посадового окладу з 07.03.2025; зобов`язання Служби безпеки України перерахувати та додатково виплатити грошове забезпечення у повному обсязі в період з 07.03.2025 по дату постановлення рішення у справі, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання Служби безпеки України виплатити 200000,00 грн. компенсації за завдану моральну шкоду.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №460/22754/25 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем не спростовані твердження позивача про відсутність будь-яких підстав для взагалі постановки питання про зниження розміру доплати та премії. Підставами для зменшення розміру доплати та премії відповідно до рапорту є неналежне виконання позивачем службових обов`язків та відсутність позитивних результатів в роботі, проте відповідачем не надано доказів неналежного виконання службових обов`язків, накладення на позивача дисциплінарних стягнень. Судом першої інстанції не перевірено правомірність складання рапорту. Тому скаржник вважає, що безпідставне зниження доплати та премії позивача не є реалізацією дискреційних повноважень, адже відсутні жодні підстави для зниження доплати та премії, відповідач не мав жодних підстав для складання рапорту та видання оскаржуваного наказу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення, збереження, зниження та припинення виплати надбавки та премії є самостійними правовими категоріями, які мають різні підстави та порядок застосування. У рапорті Заступника начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, який став підставою ухвалення оскаржуваного наказу про зниження надбавки та премії, вказані причини зниження доплати та премії (неналежне виконання службових обов`язків та відсутність позитивних результатів в роботі). При цьому, надання оцінки вказаним обставинам є дискрецією відповідача.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 31.03.2025 №96/ОС-дск в частині зниженні розмірів надбавки за особливості проходження служби до 5% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 5% посадового окладу з 07.03.2025 прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проходить військову службу за контрактом осіб офіцерського складу в Службі безпеки України з 21.03.2008.

Наказом начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 31.03.2025 року № 96/OС-дск, позивачу знижено розмір надбавки за особливості проходження служби до 5% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 5% посадового окладу, з 07.03.2025.

Позивач, не погоджуючись з таким наказом та вважаючи його протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 4 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року № 2229-XII (далі Закон № 2229-ХІІ) встановлено, що правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.

Відповідно до статті 30 Закону № 2229-ХІІ форми та розміри грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України встановлюються законодавством і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Служби безпеки України якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Умови та оплата праці працівників Служби безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами другою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 37 «Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України» установлено виплачувати військовослужбовцям посадові оклади, крім затверджених цією постановою, оклади за військовими званнями, надбавку за вислугу років, грошову винагороду та матеріальну допомогу, грошову компенсацію замість продовольчого пайка, речового забезпечення та здійснювати інші виплати на умовах і в розмірах, установлених для військовослужбовців Збройних Сил України.

З 01 березня 2018 року грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова № 704) та Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України від 10 квітня 2018 року № 515/ДСК (далі Інструкція № 515/ДСК).

Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За положеннями пункту 3 постанови № 704 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Підпунктами 1, 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, зокрема, установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

За обставинами цієї справи на підставі рапорту Заступника начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України Ю.Ревеги від 07.03.2025, в якому поставлено питання про зниження розміру доплати та премії ОСОБА_2 у зв`язку неналежного виконання службових обов`язків та відсутності позитивних результатів в роботі, наказом начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 31.03.2025 №96/ОС-дск знижено розмір надбавки за особливості проходження служби до 5% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 5% посадового окладу з 07.03.2025.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплат компенсаційного характеру військовослужбовців Служби безпеки України визначає Інструкція № 515/ДСК.

Пунктом 1 глави 2 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК передбачено, що надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям СБ України установлюється у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою, а саме:

за виконання спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки; за проведення оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності; за безпосередню участь у спеціальних операціях, оперативно-бойових та спеціальних заходах; за виконання роботи, пов`язаної з координацією заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення; за інформаційне-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службової діяльності; за здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень; за знання та використання в роботі іноземної мови; за безпосереднє здійснення шифрувальної роботи; за здійснення оперативно-службової діяльності.

Згідно з п. 3 персональний розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється, підвищується, знижується або скасовується наказами Голови СБ України, його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України за мотивованими рапортами керівників функціональних (структурних) підрозділів, погоджених з відповідним фінансовим підрозділом.

У свою чергу пунктом 5 передбачено, що у разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, розмір надбавки за особливості проходження служби зменшується або вона скасовується.

Главою 13 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК установлено порядок преміювання військовослужбовців Служби безпеки України.

Згідно з пунктами 1-5 глави 13 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК начальники (керівники) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України мають право щомісяця в межах фонду грошового забезпечення преміювати військовослужбовців за їх особистий вклад у загальний результат служби.

Граничні розміри премій військовослужбовцям визначаються Головою СБ України в залежності від займаної посади та напряму діяльності відповідних підрозділів системи СБ України, в межах видатків, затверджених на грошове забезпечення у кошторисі СБ України на відповідний бюджетний рік.

Конкретний розмір премії, а також доцільність преміювання кожного військовослужбовця відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, визначають керівники органів, підрозділів, закладів і установ СБ України на підставі мотивованих рапортів керівників відповідних структурних підрозділів, в межах затверджених граничних розмірів преміювання.

Встановлення премії військовослужбовцями, зменшення її розміру або скасуванням здійснюється за наказами Голови СБ України, його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України. У мотивованих рапортах про зменшення розмірів премії чи її скасування зазначаються конкретні підстави для цього.

Розмір премії знижується або вона взагалі скасовується за: неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку, порушення військової дисципліни (пункт 6 глави 13 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК).

Відтак, доплата військовослужбовцям СБ України встановлюється за наявності позитивних результатів в роботі.

При цьому персональний розмір такої доплати може бути як підвищуватися, так й знижуватися або скасовуватися.

Також розмір премії визначається щомісячно в межах фонду грошового забезпечення з урахуванням особистого вкладу у загальний результат служби, розмір премії може бути знижений чи скасований за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку, порушення військової дисципліни.

Ураховуючи, що у рапорті 17/к-2809 дск від 07 березня 2025 року заступника начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України підставою ініціювання питання про зниження позивачу розміру доплати та премії зазначено неналежне виконання службових обов`язків та відсутність позитивних результатів в роботі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність наказу начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 31.03.2025 року № 96/OС-дск, яким позивачу знижено розмір надбавки за особливості проходження служби до 5% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та преміювання до 5% посадового окладу, з 07.03.2025.

Основним доводом апелянта є недоведеність відповідачем порушення позивачем військової дисципліни або неналежного виконання службових обов`язків.

Колегія суддів відхиляє ці доводи апелянта та зазначає, що Інструкція № 515/ДСК встановлює єдину підставу для зниження розміру доплати та премії - мотивований рапорт керівників структурних підрозділів.

Інструкцією № 515/ДСК не встановлено будь-яких додаткових умов, зокрема, щодо зазначення у рапорті конкретних фактів на підтвердження зазначених у рапорті обставин щодо порушення службової дисципліни або неналежного виконання службових обов`язків, або приведення таких фактів власне у наказі керівника про зниження розміру доплати та премії.

Стосовно питання правомірності дій заступника начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України зі складання рапорту 17/к-2809 дск від 07 березня 2025 року, який став підставою для видання наказу начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 31.03.2025 року № 96/OС-дск, колегія суддів зазначає, що складання керівником структурного підрозділу рапорту про установлення, зменшення розміру або скасуванням доплат та премії належить до повноважень керівника структурного підрозділу, а в чому полягає протиправність дій у спірному в цій справі випадку, позивач належним чином не обґрунтовує.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зменшення розміру надбавки та премії не є заходом дисциплінарної відповідальності, не потребує службового розслідування, доведеності вини військовослужбовця, а є суто управлінським рішенням, яке переслідує виховні цілі, підвищує зацікавленість військовослужбовця у результатах своєї служби, а преміювання військовослужбовця є правом керівника, а не його обов`язком, розмір премій встановлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов`язків та дотримання військової дисципліни.

Приведене спростовує доводи апелянта, що зниження надбавки та премії позивача не є реалізацією дискреційних повноважень керівника, при цьому суд вказує на відсутність підстав вважати, що таке зниження є безпідставним.

Стосовно наявності у відповідача дискреції у питанні встановлення розміру надбавки та премії варто зазначити наступне.

На законодавчому рівні не надано визначення поняттю «дискреційні повноваження», проте у судовій практиці дискреційні повноваження розглядаються як повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень, коли відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, суб`єкт владних повноважень може бути зобов`язаний до цього в судовому порядку.

Виходячи з положень постанови № 704 та Інструкції № 515/ДСК, саме до повноважень керівників належить питання установлення розміру, зниження та скасування доплати та премії, а враховуючи дотримання установленої Інструкції № 515/ДСК у питанні зниження розміру цих виплат, колегія суддів ще раз вказує на відсутність підстав для висновку про протиправність дій відповідача та оскарженого наказу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Стосовно позовних вимог за період з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року, то колегія суддів враховує, що рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржене сторонами в апеляційному порядку, а тому за правилами статті 308 КАС України у цій частині рішення суду апеляційному перегляду не підлягає.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №460/22754/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Т. І. Боршовський

С. П. Нос