Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №260/5554/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/5554/23 пров. № А/857/2359/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі №260/5554/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

суддя в 1-й інстанції Скраль Т.В.,

час ухвалення рішення 23 листопада 2023 року,

місце ухвалення рішення м.Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 23 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року позов задоволено.

Стягнуто на користь Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) податковий борг з ОСОБА_1 у розмірі у розмірі 52 450,76 грн за платежами: 50 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості » в розмірі 19 183,44 грн; 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 238,92 грн; 50 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 2 076,67 грн; 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 951,73 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що всі податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача по справі АДРЕСА_1 та підтверджується відомостями з АТ «Укрпошта», однак вважає, що адресою апелянта по справі є Рахівський район, с. Луг, буд 355. Крім того, пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Податковий орган пропустив даний строк.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснював підприємницьку діяльність до 19 лютого 2020 року, ( а.с.7).

16 січня 2012 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з обраною ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групи, (а.с. 56-58).

Відповідачу нараховано єдиний податок за травень - грудень 2018 року у розмірі 5956,80 грн. Відповідачем частково сплачено зобов`язання у розмірі 5,07 грн., (а.с. 5).

16 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік із самостійно задекларованою сумою у розмірі 2069,56 грн, (а.с. 50-52).

Відповідачем частково сплачено зобов`язання у розмірі 165,35 грн., (а.с. 5).

23 січня 2019 року ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік із самостійно задекларованою сумою у розмірі 2069,56 грн, (а.с. 53-55).

05 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 0012596-2406-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2021 рік у сумі 19 183,44 грн. за платежем: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості», яке отримано відповідачем 20 серпня 2022 року, (а.с. 46).

12 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 272449-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 19,76 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 1036717-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 13,75 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 1036719-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 25 205,41 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 48).

Крім того, ГУ ДФС у Закарпатській області надіслано відповідачу податкову вимогу від 07 листопада 2018 року форми “Ф” № 459-53/419 про сплату боргу на загальну суму 10 433,92 грн., яка отримана 20 грудня 2018 року, (а.с. 59).

Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу ОСОБА_1 станом на 29 червня 2023 року, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість на суму 52 450,76 грн та обліковою карткою, (а.с. 4, 7-12).

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

16 січня 2012 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з обраною ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групи, (а.с. 56-58).

Згідно з пунктом 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (підпункт 293.2.2 пункту 293.2 статті 293 ПК України).

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрала ставку податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

З врахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 – 744,60 грн (3 723,00*20%).

Згідно з пунктом 295.1. статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Відповідачу нараховано єдиний податок за травень - грудень 2018 року у розмірі 5956,80 грн. Відповідачем частково сплачено зобов`язання у розмірі 5,07 грн., (а.с. 5).

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

16 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік із самостійно задекларованою сумою у розмірі 2069,56 грн, (а.с. 50-52).

На підставі податкової декларації від 16 лютого 2018 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області нараховано суму зобов`язання за липень-грудень 2018 року у розмірі 1034,80 грн. Відповідачем частково сплачено зобов`язання у розмірі 165,35 грн., (а.с. 5).

23 січня 2019 року ОСОБА_1 подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2069,56 грн, (а.с. 53-55).

На підставі податкової декларації від 23 січня 2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області нараховано суму зобов`язання за січень – липень 2019 року у розмірі 1 207,22 грн., (а.с. 5).

Проте самостійно задекларована суми єдиного податку залишаються несплаченими в повному обсязі.

Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується вважається неузгодженою.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що 05 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 0012596-2406-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2021 рік у сумі 19 183,44 грн. за платежем: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості», яке отримано відповідачем 20 серпня 2022 року, (а.с. 46).

12 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 272449-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 19,76 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 1036717-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 13,75 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 1036719-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 25 205,41 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 48).

Дані податкові повідомлення – рішення не оскаржувалися відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Таким чином, податковий борг за даними податковими повідомленнями – рішеннями є узгодженими.

Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 59 пункту 59.1 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу надіслано відповідачу податкову вимогу від 07 листопада 2018 року форми “Ф” № 459-53/419 про сплату боргу на загальну суму 10 433,92 грн., яка отримана 20 грудня 2018 року, (а.с. 59).

Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу ОСОБА_1 станом на 29 червня 2023 року, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість на суму 52 450,76 грн та обліковою карткою, (а.с. 4, 7-12).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 87 пункту 87.11 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріалами справи та письмовими доказами, наданими позивачем доведено податковий борг відповідача в сумі 52 450,76 грн. та правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, в зв`язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Як на підставу для задоволення апеляційної скарги апелянт вказує на те, що всі податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача по справі Рахівський район, с. Луг, буд. 328 та підтверджується відомостями з АТ «Укрпошта», однак вважає, що адресою апелянта по справі є Рахівський район, с. Луг, буд 355. Однак, такі твердження відповідача по справі є хибними, оскільки до апеляційної скарги не додано жодного доказу такої реєстрації.

В матеріалах судової справи містяться відомості з ДРФО відповідно до якого податкова адреса відповідача по справі – Рахівський район, с. Луг, буд. 328.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі Порядок). Вищевказаний порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.

Ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків.

Відповідно до пункту 10.3 Порядку, платник податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та відомості щодо якого не містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов`язаний у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), пов`язаної із зміною адміністративного району, подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням заяву за формою № 1-ОПП, або за формою № 1-РПП формою № 5-ОПП.

Стаття 66 ПК України встановлює порядок внесення змін до облікових даних платників податків, крім фізичних осіб, які не зареєстровані підприємцями та не провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до пункту 66.3 статті 66 ПК України, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації. У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов`язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Порядок листування платників податків і контролюючих органів встановлено статтею 42 ПК України. Так, відповідно до пункту 42.1. статті 42 ПК України, податкові повідомлення- рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків встановлено розділом ІІІ Наказу міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 року «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків». Так, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку встановлено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Порядок надсилання податкових вимог аналогічний до порядку надсилання податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

05 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення №0012596-2406-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2021 рік у сумі 19 183,44 грн. за платежем: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості», яке отримано відповідачем 20 серпня 2022 року, (а.с. 46).

Статтею 266 ПКУ передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ податкове/податкові повідомлення рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п. 266.10.1 ст. 266 ПКУ податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом – 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

12 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення №272449-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 19,76 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення №1036717-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 13,75 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 47).

26 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення – рішення №1036719-2411-0711 про зобов`язання сплатити податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 25 205,41 грн. за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб», (а.с. 48).

Вищевказнані ППР були надіслані на адресу податкову адресу відповідача по справі рекомендованим відправленням №9060000995300 та яке повернуто без вручення відповідно до довідки форми «20».

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Отже вищевказані ППР в силу вимог статті 58 ПК України вважаються врученими.

Дані податкові повідомлення – рішення не оскаржувалися відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Таким чином, податковий борг за даними податковими повідомленнями – рішеннями є узгодженими.

Податкові повідомлення-рішення, які є предметом судового провадження №260/5554/23 надіслані на податкову адресу відповідача по справі ОСОБА_1 АДРЕСА_2 .

Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наявність об`єктів оподаткування були предметом дослідження в межах судової справи Закарпатського окружного адміністративного суду №260/4660/22 та Восьмого апеляційного адміністративного суду (провадження №А/857/12444/24).

Щодо наявності двох адрес у відповідача по справі ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 то таке пояснюється тим, що податкова адреса у ОСОБА_1 визначена- с. Луг, 328, а як ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду для стягнення податкового боргу, то суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до статті 102 пункту 102.4 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Верховний Суд у постановах від 25 лютого 2020 року у справі №1340/5767/18, від 1 лютого 2021 року у справі №2a-3025/11/0970 сформулював висновок про те, що положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 КАС України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Суд також виходить із приписів пункту 102.9. ст. 102 ПК України, якою визначено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, звернувшись до суду 03 липня 2023 року із даним позовом позивач дотримався визначених законодавством строків для стягнення податкового боргу.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі №260/5554/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.