Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №380/14935/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/14935/25 пров. № А/857/17622/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - суддів: з участю секретаря судового засідання - Хобор Р. Б., Бруновської Н. В., Шавеля Р. М., Богачука Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань залишення позову без розгляду в частині позовних вимог від 11 березня 2026 року, що ухвалив суддя Ланкевич А.З., у місті Львові, у справі № 380/14935/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення на користь позивача середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т.1, а.с.193-195) просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 602 від 25.06.2025 року “Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області та відділення поліції №2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області” в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 626 від 30.06.2025 року “Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області” в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 17.09.2025 року № 4015 “Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Львівського РУП №2 ГУНП” в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 14.10.2025 року №694 о/с “Про особовий склад” в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 із служби в поліції з 14.10.2025 року;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області з 14.10.2025 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.10.2025 року до дати поновлення на службі.

11 березня 2026 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області № 602 від 25.06.2025 року “Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області та відділення поліції № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області” та № 626 від 30.06.2025 року “Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області”.

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено.

Позов ОСОБА_1 до Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції у Львівській області № 602 від 25.06.2025 року “Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області та відділення поліції № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області” та № 626 від 30.06.2025 року “Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області” залишено без розгляду.

Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що поважними причинами пропуску строку є тільки ті обставини, які об`єктивно унеможливлюють своєчасне звернення до суду та підтверджуються належними доказами.

Суд першої інстанції вважав, що позивач мав реальну можливість звернутися до суду в межах встановленого законом строку, проте належної зацікавленості у реалізації своїх прав не виявив.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстав для поновлення строку звернення до суду немає, а тому частину позовних вимог залишив без розгляду.

Не погодившись із таким судовим рішенням, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає те, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали, порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставин справи.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції обмежився встановленням форми наданої позивачу медичної допомоги і не з`ясував, у яких саме умовах та в якому стані перебував позивач з 10 липня 2025 року до дня подання позову.

У цей період стан позивача щодня погіршувався, супроводжувався інтоксикацією та високою температурою, що призвело до діагностування пневмонії та термінової госпіталізації 21 липня 2025 року до інфекційного відділення.

Тяжкий перебіг хвороби перешкоджав як фізичному пересуванню, так і підготовці процесуальних документів.

Позивач зазначає, що, дотримувався самоізоляції за місцем проживання, обмеживши спілкування з іншими особами, а тому не міг особисто відвідати ні представника, ні суд.

Наступна госпіталізація до стаціонару підтверджує дійсну тяжкість стану позивача.

Апелянт наголошує на тому, що на час звернення до суду, він не мав зареєстрованого електронного кабінету та навичок роботи з підсистемою “Електронний суд”, про що зазначив у позовній заяві, вказавши поштову адресу і номер телефону.

Суд першої інстанції, на думку позивача, не перевіряв технічної можливості подати позов у такий спосіб, а поштовим зв`язком за станом здоров`я позивач скористатися не міг.

Також апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що укладення договору про надання правової допомоги в день госпіталізації доводить можливість подати позов раніше. Навпаки, саме усвідомлення критичного стану здоров`я спонукало позивача негайно залучити адвоката, а подання позову о 19 год 30 хв того ж дня свідчить про прагнення дотриматися строку.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що у цій справі спірним є строк звернення до суду із позовними вимогами про скасування наказів відповідача:

- від 25.06.2025 року № 602 “Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області та відділення поліції №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області” (ознайомлено позивача 27.06.2025 року – том 1, а.с.184);

- від 30.06.2025 року № 626 “Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області (ознайомлено позивача 01.07.2025 року – том 1, а.с.183).

До суду із вимогами про оскарження цих наказів позивач звернувся 22.07.2025 року.

Даючи оцінку дотриманню позивачем строку звернення, суд враховує, що останнім днем п`ятнадцятиденного строку на оскарження спірних наказів був 14.07.2025 року (з урахування положень ч.6 ст.120 КАС України) та 16.07.2025 року відповідно.

Водночас, як видно з матеріалів справи та й не заперечувалось відповідачем, у період з 10.07.2025 року по 21.07.2025 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого, виданою Амбулаторією ЗПСМ м. Пустомити КНП “ЦПМСД” Пустомитівської міської ради (том 1, а.с.189); у період з 21.07.2025 року по 31.07.20925 року – на стаціонарному лікуванні, що підтверджується витягом з історії №4281, виданим КНП Пустомитівської міської ради “Пустомитівська лікарня” (том 1, а.с.190).

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15.03.2018 № 2337-VIII (у редакції Закону України від 15.03.2022 № 2123-IX), поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

З письмової розписки ОСОБА_1 від 27.06.2025 року (том 1, а.с.184) апеляційний суд встановив, що позивач ознайомився з наказом № 602 від 25.06.2025 року саме 27.06.2025 року.

З відмітки про ознайомлення від 01.07.2025 року апеляційний суд встановив, що з наказом № 626 від 30.06.2025 року позивач ознайомився 01.07.2025 року.

Таким чином апеляційний суд встановив, що п`ятнадцятиденний строк щодо наказу № 602 завершувався 12.07.2025 року, що припадало на суботу, а тому за правилом ч. 6 ст. 120 КАС України останнім днем строку був 14.07.2025 року, а щодо наказу № 626 -16.07.2025 року.

З матеріалів справи, а саме з відомостей про надходження позовної заяви (позов надійшов 21.07.2025 року о 19 год 30 хв, зареєстрований 22.07.2025 року), апеляційний суд встановив, що позивач звернувся до суду з пропуском установленого спеціальним законом строку на сім днів щодо наказу № 602 і на п`ять днів щодо наказу № 626.

Отже, на переконання апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду є законним та обгрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наведена норма пов`язує поновлення строку з поважністю причин його пропуску. Поважними є такі причини, які об`єктивно, а не за суб`єктивною оцінкою особи, унеможливили вчинення процесуальної дії у визначений законом період, мають підтвердження належними доказами і, що принципово, охоплюють саме той проміжок часу, у який особа мала діяти. Тому оцінці підлягає не тільки наявність хвороби як такої, а і співвідношення періоду хвороби з періодом перебігу строку.

Застосовуючи вказану норму до обставин справи, апеляційний суд виходить з того, що з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої Амбулаторією ЗПСМ м. Пустомити КНП “ЦПМСД” Пустомитівської міської ради встановлено, що амбулаторне лікування позивача розпочалося 10.07.2025 року.

Зіставлення цієї дати з датами ознайомлення з наказами підстави дає апеляційному суду зробити висновок про те, що щодо наказу № 602 позивач мав у своєму розпорядженні період з 28.06.2025 року по 09.07.2025 року, тобто дванадцять днів, а щодо наказу № 626 – період з 02.07.2025 року по 09.07.2025 року, тобто вісім днів, протягом яких жодних перешкод для звернення до суду позивач не мав.

З витягу з історії хвороби № 4281, виданого КНП Пустомитівської міської ради “Пустомитівська лікарня” (том 1, а.с.190), апеляційний суд встановив, що стаціонарне лікування позивача розпочалося 21.07.2025 року, тобто вже після спливу обох строків.

До цієї дати позивач перебував на амбулаторному лікуванні за місцем проживання, а такий режим не позбавляє особу можливості доручити ведення справи представникові

Апеляційний суд звертає увагу на те, що саме 21.07.2025 року, тобто в день госпіталізації і за найгіршого зі станів здоров`я (за словами позивача), описаних у медичних документах, позивач уклав договір про надання правової допомоги і того ж дня подав позов.

Ця обставина, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 21.07.2025 року, відомостями про час надходження позовної заяви, та свідчить про те, що стан здоров`я позивача не був перешкодою для залучення адвоката, а отже, не був перешкодою для оскарження спірних наказів, у межах строку на апеляційне оскарження.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач мав щонайменше два доступні способи звернення до суду: подання позову через представника та надсилання позовної заяви засобами поштового зв`язку. Обидва способи були доступні позивачу впродовж усього періоду з 28.06.2025 року, і доказів того, що позивач намагався скористатися одним із них, однак зіткнувся з перешкодами через стан здоров`я немає.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи позивача про самоізоляцію як самостійну підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження спірних наказів.

У цьому контексті апеляційний суд вважає, що режим самоізоляції обмежує особисті контакти особи, проте не позбавляє особу можливості укласти договір про надання правової допомоги дистанційно, надіслати документи поштою або скористатися допомогою інших осіб.

Разом з тим позивач не наводить обґрунтованих пояснень, у чому саме режим самоізоляції унеможливив вчинення таких дій.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив дати ознайомлення позивача з наказами № 602 від 25.06.2025 року та № 626 від 30.06.2025 року, правильно обчислив останні дні строку звернення до суду, обґрунтовано визнав неповажними наведені позивачем причини пропуску цього строку і, як наслідок, правомірно залишив позов без розгляду в частині відповідних позовних вимог.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року з питань залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у справі № 380/14935/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

Р. М. Шавель

Повне судове рішення складено 24.07.2026