Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №711/4863/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4863/26

Провадження №2/711/2905/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом (в редакції, яка надійшла до суду 22.05.2026) до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона та син відповідача ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 02.10.2014. Згодом, 08.10.2019 шлюб розірвано на підставі судового рішення (справа №711/7011/19).

Від цих стосунків у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає із позивачем. Відповідно до судового наказу, що виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси від 17.09.2019 ОСОБА_3 зобов`язано сплачувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30.08.2019 та до повноліття дитини.

У позовній заяві зазначено, що внаслідок безвідповідального ставлення до виконання своїх обов`язків, відповідач 18.08.2020 звільнився з роботи і з того часу він ніде не працює і будь-якої допомоги на тримання дочки позивачу не надає та не бере участі у вихованні та утриманні дитини.

Внаслідок не виконання батьком дитини судового наказу, за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на суму 169050грн. 72коп., що підтверджується даними органів ДВС. Розрахунок заборгованості сторонами не оскаржений.

Також зазначено, що до складу зведеного виконавчого провадження входять шість виконавчих проваджень, зокрема і чотири виконавчі провадження про стягнення з боржника на користь позивача: аліментів; неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 5090грн. 25коп.; про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 10201грн. 73коп.; про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 28119грн. 52коп.

Позивач вказує, що вона на цей час є непрацездатною, має інвалідність 3 групи, а тому не може працювати і утримувати себе і спільну із ОСОБА_3 дочку; її чоловік ОСОБА_5 непрацездатний, має інвалідність 2 групи.

Вказує, що син відповідача і відповідач не цікавляться ОСОБА_6 ,, не беруть участі у її вихованні та утриманні, що позбавляє дитину належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. У позові зазначено, що відповідач по справі має у власності три об`єкти нерухомості - житловий будинок та 2 земельні ділянки, має постійні щомісячні доходи, а також вклади в національних банках, з яких отримують, крім пенсії, грошові доходи, дивіденди від вкладень коштів на рахунки. Угоди про добровільну сплату аліментів між нею та відповідачем (бабою дитини) не досягнуто, а відповідач має можливість сплачувати аліменти, однак не бажає сплачувати їх у добровільному порядку. При цьому, батько дитини (дочки) та відповідач повністю ігнорують будь-яке звернення позивача, що підтверджується листом органів ДВС.

Крім того, позивач вказує, що відносно ОСОБА_3 органами Національної поліції проводиться досудове розслідування за ч. 1 ст. 164 КК України, а місце перебування його невідоме, аліменти фактично не сплачуються.

Вважає, що за нормами сімейного законодавства, в даному випадку, баба дитини зобов`язана утримувати свою онуку, маючи матеріальну можливість, що позначиться на добробуті дитини.

Таким чином, позивач просить суд, - стягнути з ОСОБА_2 на свою користь на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 35120грн., щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду і до повноліття дитини; допустити стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць негайному стягненню.

Ухвалою суду від 15.05.2026 позовну заяву залишено без руху і становлено термін для усунення недоліків позовної заяви.

22.05.2026 позивачем надані матеріали на виконання цієї ухвали і ухвалою суду від 09.06.2026 прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечували.

Відповідачем подано відзив на позов, який надійшов, через поштове відправлення, до суду 30.06.2026, але він не є підписаний, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, його повернуто без розгляду. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачем подано відповідь на відзив, за якою вказує, що відзив відповідачем не підписаний, наведені у відзиві доводи, як на думку позивача, є припущеннями. Просить повернути відзив відповідачу і вважати його неподаним. Крім того, вважає за необхідне вирішити питання про стягнення в дохід держави штрафу з відповідача за неподання належним чином оформленого відзиву на позов. Просить задовольнити позовну заяву.

В судове засідання позивач не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Подано заяву про розгляд справи за її відсутності і позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що ОСОБА_8 , (позивач по справі) та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 02.10.2014, який розірваний рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.10.2019 (справа №711/7011/19). Вони мають спільну дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 11.11.2014, актовий запис №1370.

Також встановлено, що ОСОБА_10 24.04.2024 уклала шлюб із ОСОБА_5 (актовий запис №480), про що видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 від 24.04.2024; після державної реєстрації шлюбу у ОСОБА_10 прізвище ОСОБА_11 .

Відповідно до довідки до акту МСЕК серія 12ААГ №425404 ОСОБА_10 30.11.2023 встановлена 3 група інвалідності на строк до 01.01.2026, захворювання, пов`язане з проходженням служби в ДКВС України.

Підтверджень про те, що станом на час звернення позивача до суду з цим позовом та на час розгляду справи, вона є особою з інвалідністю, - немає.

09.05.2025 правоохоронними органами за відповідними матеріалами були внесені відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 164 КК України щодо ухилення від сплати аліментів колишнім чоловіком заявниці ОСОБА_3 (кримінальне провадження №1202525530000479), про що свідчить витяг з ЄРДР.

За даними листа начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.12.2025, за даними АСВП та наявної інформації встановлено перебування у відділі ДВС зведеного виконавчого провадження НОМЕР_7, зокрема, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів, неустойки з прострочення сплати аліментів:

НОМЕР_3, відкрите 12.03.2025 з виконання виконавчого листа №2/711/1578/22, виданого 10.01.2023 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 5090грн. 25коп.;

НОМЕР_4, відкрите 12.03.2025 з виконання виконавчого листа №2/711/1097/22, виданого 10.01.2023 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 10201грн. 73коп.;

НОМЕР_5, відкрите 12.03.2025 з виконання виконавчого листа №2/711/2564/21, виданого 11.01.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 28119грн. 52коп.;

НОМЕР_6, відкрите 17.01.2020 з виконання судового наказу №2-н/711/524/19, виданого 17.09.2019 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 30.08.2019 і до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до повноліття дитини.

Повідомлено, що аліментні платежі здійснювалися до 06.08.2020, тобто до часу звільнення боржника з роботи ТОВ «Моноліт Будсервіс», а також ОСОБА_3 самостійно сплачувалися аліменти через банківську установу.

Крім того, у цьому листі зазначено, що було встановлено місце реєстрації місця проживання боржника; здійснюються запити щодо встановлення майна боржника; постановами державного виконавця накладено арешт на кошти боржника; державним виконавцем винесені постанови, відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»; здійснено запит до військової частини, де він проходив службу, щодо перевірки стану виконання постанови державного виконавця від 06.03.2025 про звернення стягнення на зарплату, але відповідь не надійшла; державним виконавцем винесені постанови про накладення штрафу на боржника, відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, розмір заборгованості по сплаті аліментів на 01.12.2025 становить 166085грн. 22коп.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені Сімейним Кодексом України.

За приписами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Частиною першою статті 12 вказаного Закону визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними. Відповідно до ст. 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Тобто, визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки батьків щодо утримання дитини.

Баба, дід зобов`язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу (ст. 265 СК України).

Відповідно до ст. 272 СК України, розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім`ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів. Якщо позов пред`явлений не до всіх зобов`язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов`язку всіх зобов`язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню на одну дитину, має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не може бути менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню з інших членів сім`ї та родичів на одну дитину, становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти.

Таким чином, з огляду на вказані норми сімейного законодавства, обов`язок баби, діда утримувати внуків виникає за таких умов: відсутність у внуків матері, батька; або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання; за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу. При цьому, тягар доказування покладено саме на позивача.

В даному випадку, за результатами розгляду справи, суд вважає, що позивачем позовні вимоги не обгрунтовані і не доведені належними, допустимими, достатніми і переконливими доказами. Зокрема, не підтверджено кровне споріднення батька дитини ОСОБА_3 із його матір`ю, як вказує позивач, це ОСОБА_2 (відповідач по справі). Крім того, з огляду на обставини, що викладені у позові, немає підстав вважати, що відсутній батько ОСОБА_7 - ОСОБА_3 , який в першу чергу зобов`язаний утримувати свою малолітню (неповнолітню) дитину. Також, позивачем не доведені обставини й про те, що є поважні причини вважати, що батько дитини ОСОБА_3 саме з таких причин не може надавати/не надає дитині належне матеріальне (фінансове) утримання. Той факт, що ОСОБА_3 не виконує судовий наказ про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_12 , 2014р. народження, а також наявність порушеного кримінального провадження за ч. 1 ст. 164 КК України (злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів)), за яким ведеться органами Національної поліції досудове розслідування, - не свідчать про те, що ці обставини є поважними. Під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що вона на даний час є непрацездатною, оскільки з довідки до акту МСЕК №425404, третя група інвалідності їй була встановлена на строк до 01.01.2026. Також, обов`язкова умова, визначена ст. 265 СК України, позивачем теж не доведена, а саме про те, що відповідач, якщо вона є бабою стосовно ОСОБА_7 , може надавати останній матеріальну допомогу. Ті обставини, які наведені у позовній заяві (наявність нерухомого і рухомого майна, грошові кошти тощо) свого підтвердження не знайшли. Позивачем не зазначено обставини й про те, що дитина потребує матеріальної допомоги від інших родичів у заявленому розмірі, за наявності батьків та їхнього обов`язку утримувати свою дитину. На думку суду, в даному випадку, не є допустимим перекладання обов`язку утримувати дитину на інших осіб (інших членів сім`ї, родичів) лише з підстав того, що батько дитини (боржник за виконавчим провадженням) не виконує судове рішення (судовий наказ) про стягнення аліментів, оскільки таке не відповідає нормам сімейного законодавства, зокрема, змісту ст. 265 СК України.

Крім того, враховуючи норми ч. 1 ст. 272 СК України, позивачем не доведено її матеріальний і сімейний стан, як одержувача аліментів, хоча з огляду на положення ч.ч. 2, 4 ст. 83, ч. 1 ст. 81 та ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставин, за яких позивач була позбавлена можливості надати суду відповідні докази, зазначено не було.

Як вже зазначалося, ухвалою суду від 15.05.2026 позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, зокрема, було звернуто увагу й на нормативно-правову кваліфікацію обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги (ст.ст. 265, 272 СК України) та викладену прохальну частину позовної заяви (у первісній редакції від 08.05.2026).

На виконання цього судового рішення, позивачем 22.05.2026 через систему «Електронний суд» надані матеріали виконання, зокрема і позовна заява в остаточній редакції, яка датована 22.05.2026.

Так, прохальна частина позовної заяви містить вимоги: «Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 35120грн., щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення до суду і до повноліття дитини. Допустити стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць негайному стягненню». Аналогічні позовні вимоги були викладені і в первісній редакції позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, позивачем не обгрунтовано запропонований нею розмір, жодного розрахунку такої суми позивачем не наведено, в тому числі і з урахуванням положень ч.2 ст.272 СК України; не підтверджено, що саме у такому розмірі відповідач може сплачувати на користь позивача грошові кошти щомісячно, з огляду на відсутність доказів матеріального (фінансового) стану відповідача тощо.

Таким чином, за результатами встановлених обставин, досліджених доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, які є необгрунтованими та не доведеними належними, допустимими і переконливими доказами. Відсутність хоча б однієї з умов, вказаних у ст. 265 СК України, необхідних для виникнення у внучки права на отримання матеріальної допомоги від своєї баби, діда, - аліментний обов`язок у останніх не виникає.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі цієї позовної заяви, враховуючи норми п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати (судовий збір) слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 24.07.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька