Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №949/1420/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1420/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , заступника командира батареї з психологічної підтримки персоналу 8 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у званні підполковник,

за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, ОСОБА_1 роз`яснені,

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2026 року до Дубровицького районного суду Рівненської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №85 від 15 липня 2026 року вбачається, що 14.07.2026 близько 18 год 40 хв військовослужбовець за контрактом військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, оголошеного Указом Президента України 'Про часткову мобілізвцію" від 17 березня 2014 року №303/214, а також в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, знаходився з ознаками алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків в місці тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 . 14.07.2026 близько 19 год 00 хв командуванням військової частини НОМЕР_1 військовослужбовию було запропоновано прослідувати до КНП «Дубровицька міська лікарня», для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що він в категоричній формі відмовився, про що було складено відповідний акт. Своми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Від надання письмових пояснень до протоколу ОСОБА_1 відмовився.

На розгляді справи у суді ОСОБА_1 надав пояснення, що протокол №85 від 15 липня 2026 року про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено з порушенням процедури. Зокрема, акт про відмову від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння від 14.07.2026 є неналежної форми, та не відповідає вимогам закону, адже йому не запропонували прослідувати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З текстом службової характеристики він теж не ознайомлювався, про що свідчить відсутність дати і підпису. Один із свідків, пояснення яких міститься в матеріалах справи не перебуває під його віданням, а в бланку пояснень відсутні підписи опитаних осіб. Таким чином, просив провадження у справі відносно нього за вчинення адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 172-20 КУпАП закрити.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.

За змістом частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, положеннями частини першої ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частина третя статті 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби. При цьому кваліфікуючою ознакою правопорушення є його вчинення в умовах особливого періоду.

Як визначено ст. 1 Закону України "Про оборону України" та ст.ст. 1, 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З набранням чинності Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в України настав особливий період. Станом на час розгляду справи особливий період не завершений. Крім того, відповідно до Указу президента України №64/2022 від 24.02.2022 з подальшими змінами, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи у суді не завершився.

Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 28.09.2025 №61 ОСОБА_1 є військовослужбовцем та з 19 вересня 2025 року перебуває на військовій службі, на посаді заступника командира батареї з психологічної підтримки персоналу 8 артилерійської батареї 3 артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у званні підполковник.

Положеннями ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків

Водночас, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, в тому числі, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Статтею 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Отже, доказами по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є: протокол про адміністративне правопорушення №85 від 15 липня 2026 року, акт про відмову від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння від 14.07.2026, поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 28.09.2025 №61, що містяться в матеріалах справи.

Отже, на переконання суду, вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

За таких підстав, зважаючи на обставини справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а його вину у вчиненні даного правопорушення доведено повністю.

Вирішуючи питання щодо накладення стягнення на ОСОБА_1 , за вчинення даного адміністративного правопорушення, суд бере до уваги положення ст. 22 КУпАП, які вказують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до даного складу адміністративного правопорушення положень ст. 22 КУпАП закон не містить.

Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника:, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, його майновий стан, визнання вини у вчиненому.

Обставин, передбачених ст.34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини, при яких було вчинене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу винного ОСОБА_1 , який позитивно характеризується, ступінь вини останнього у вчиненому правопорушенні, його відношення до вчиненого, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого ним правопорушення, тому суддя дійшов висновку, що відповідно до ст. 22 КУпАП, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оголосивши усне зауваження.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись статтями 7, 22, 280, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.