Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №380/9774/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №380/9774/25

Суддя: Кузьмич Сергій Миколайович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/9774/25 пров. № А/857/38659/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Кухар Н.А. у м. Львові) у справі № 380/9774/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Старт» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700030/2 від 24.03.2025;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700035/2 від 28.03.2025;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2025/700036/2 від 31.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за методом 2ґ).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що зазначені митницею у повідомленнях та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Старт» зареєстроване як юридична особа з 17.01.2022; основний вид діяльності згідно КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

02.01.2024 між ТОВ «Перший Старт», Україна (позивач) та компанією «D&M AUTO Sp. z o.o.», Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1, відповідно до якого Продавець зобов`язаний поставити і передати у власність: транспортні засоби, та їх складові частини, далі – «Товар», а Покупець прийняти та розрахуватись за Товар.

За даним Контрактом №1 від 02.01.2024, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №006/02/2025 від 27.02.2025 року покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 4350.00 EUR (євро).

З метою митного оформлення вказаного товару 13.03.2025 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №25UA209180017489U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом було надано наступні додаткові документи: додаткова цінова інформація від 14.03.2025 р.

Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2025 №UA209000/2025/700030/2.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості від 24.03.2025 №UA209000/2025/700030/2 відповідач зазначив наступне. “Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено:

відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP-UA Городок), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару. У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які підтверджують дані умови поставки, а саме: відсутні в фактурі від 27.02.2025 № 006/02/2025 вартість товару та виокремлена вартість перевезення. Також, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, транспортні (перевізні) документи, для підтвердження всіх числових значень митної вартості, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів для підтвердження заявлених відомостей щодо вартості перевезення митниці не надано. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документах, що підтверджують всі складові митної вартості.

Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару , а саме:

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу);

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На що декларантом не надано відомостей які підтверджують заявлений рівень митної вартості.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №UA204130/2025/4661 від 17.03.2025 де митна вартість визнана митним органом на рівні 8650,00 ЄВРО. Коригування не здійснювалось».

З метою випущення товару у вільний обіг 27.03.2025 декларант подав митну декларацію №25UA209180020961U9, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

15.08.2023 року між ТОВ «Перший Старт», Україна (позивач) та компанією «Global Trust Project Sp. z o.o.», Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1, відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець зобов`язується купувати на умовах Даного Контракту товар – нові та/або бувші у вжитку транспорті засоби («Товар»).

За даним Контрактом №1 від 15.08.2023, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №24D/03/2025 від 09.03.2025 покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 5250.00 EUR (євро).

З метою митного оформлення вказаного товару 18.03.2025 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №25UA209180018607U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт №1 від 15.08.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) №24D/03/2025 від 09.03.2025; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 29.11.2024; Довідка про транспортні витрати від 18.03.2025; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №1972/25 від 18.03.2025; Додаткова цінова інформація від 18.03.2025; Довідка орг. серт. №18/03/2025 від 18.03.2025.

У свою чергу декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, усі наявні у позивача документи по вказаній поставці декларантом подавалися до митного контролю разом з митною декларацією.

Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2025 р. №UA209000/2025/700035/2.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості від 28.03.2025 р. №UA209000/2025/700035/2 відповідач зазначив наступне. “Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP-UA Городок), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару. У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які підтверджують дані умови поставки, а саме: відсутні в фактурі від 09.03.2025 № 24D/03/2025 вартість товару та виокремлена вартість перевезення. Також, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, транспортні (перевізні) документи, для підтвердження всіх числових значень митної вартості, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Разом з тим, до митного контролю надана довідка «Про транспортні витрати» № б/н від 18.03.2025 видана ТзОВ Перший Старт яка митним органом до уваги не взята тому, що відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, але до митного контролю жодного із перерахованих документів для підтвердження заявлених відомостей щодо вартості перевезення митниці не надано.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документа, що підтверджують всі складові митної вартості. Тому, враховуючи зазначені невідповідності, відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA209180/2025/10699 від 17.02.2025 де митна вартість визнана митним органом на рівні 9810,00 ЄВРО. Коригування не здійснювалось”.

З метою випущення товару у вільний обіг 31.03.2025 декларант подав митну декларацію № 25UA209180021939U1, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

15.08.2023 між ТОВ «Перший Старт», Україна (позивач) та компанією «Global Trust Project Sp. z o.o.», Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №2, відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець зобов`язується купувати на умовах Даного Контракту товар – нові та/або бувші у вжитку транспорті засоби («Товар»).

Згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №27D/03/2025 від 10.03.2025 покупець придбав у Продавця товар, загальною вартістю 25850.00 дол. США.

З метою митного оформлення вказаного товару 19.03.2025 до митного оформлення Львівській митниці було подано електронну митну декларацію №25UA209180019007U1 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт №2 від 15.08.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) №27D/03/2025 від 10.03.2025; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 19.05.2020; Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1981/25 від 18.03.2025; Додаткова цінова інформація від 19.03.2025; Довідка орг. серт.№19/03/202 від 19.03.2025; Фото від 19.03.2025.

Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 31.03.2025 №UA209000/2025/700036/2.

В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості від 31.03.2025 №UA209000/2025/700036/2 відповідач зазначив наступне. «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

відповідно до поданих документів «Додаткова цінова інформація» а саме інвойсу з аукціону №85300554 покупцем є DOBROVAN ALEXANDER, а в рахунку № 27D/03/2025 від 10.03.2025 продавцем є Global Trust Project, з цього випливає те, що можливо наявний інший посередник, наявність якого може призвести до додаткових витрат: (посередницькі, комісійні), які мали б бути включені до митної вартості;

відповідно до заявлених декларантом умов поставки (DAP-UA Львів), витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак, насправді вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається в загальну ціну товару. У зв`язку із зазначеним, митницею здійснено аналіз задекларованих умов поставки та встановлено, що відсутні відомості які відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», надаються для підтвердження витрат на транспортування, а саме: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Також, відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, транспортні (перевізні) документи, для підтвердження всіх числових значень митної вартості, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки але до митного контролю жодного із вище перерахованих документів для підтвердження заявлених відомостей щодо вартості перевезення митниці не надано. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних відомостей в документа, що підтверджують всі складові митної вартості.

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу);

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - копію митної декларації країни відправлення.

Джерелом для коригування митної вартості товару слугувала інформація щодо продажу даного транспортного засобу з інтернет ресурсу: https://www.instagram.com/caromoto.md/p/DE7sFJHvXgp/?img_index=1

Де вказана ціна задекларованого транспортного засобу 27500.00 USD + 580.00 USD (комісія з аукціону). Митна вартість визнана митним органом 28080.00 USD +1600 USD транспортних витрат заявлених декларантом. Коригування не здійснювалось».

З метою випущення товару у вільний обіг 31.03.2025 декларант подав митну декларацію №25UA209180021969U5, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Позивач, вважаючи протиправним спірні рішення про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до положень пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі – МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 02.05.2024 у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.

Разом з цим, згідно матеріалів справи, відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Так, суд першої інстанції встановив та таке підтверджується матеріалами справи, що згідно інвойсів №006/02/2025 від 27.02.2025 року, №24D/03/2025 від 09.03.2025 року та №27D/03/2025 від 10.03.2025 року сторонами узгоджено умови поставки DAP – Львів. Умови Incoterms – 2010 «Delivered at Place» («Постачання в місці призначення») означають, що продавець здійснює поставку, коли товар надано в розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в місце. Тобто всі витрати на перевезення оплачуються продавцем до узгодженого пункту призначення.

Таким чином, суд вважає, що витрати на транспортування товару включені у вартість товару та не потребували окремого підтвердження.

Окрім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку при умовах поставки DAP розбивати в інвойсі ціну товару на вартість самого товару та вартість транспортування. Сама суть даної умови поставки згідно Інкотермс і полягає, що продавець за єдину суму, яку бажає отримати за товар, доставляє його покупцю, у визначене сторонами місце. Таким чином, витрати на транспортування товару включені у вартість товару та не потребували окремого підтвердження. При цьому чинним законодавством не передбачено вимоги ні щодо форми інвойсу, ні щодо того, щоб умови поставки товарів дублювались у інвойсі.

Ба більше, з оскаржуваного рішення не зрозуміло чи обираючи в якості джерела інформації відповідну митну декларацію відповідач враховував той факт, що імпортовані позивачем транспортні засоби FORD KUGA та PEUGEOT EXPERT мали пошкодження після ДТП, що підтверджувалось як товаро-супровідними документами, так і під час митного огляду транспортного засобу.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що зовнішньоекономічним договором №1 від 02.01.2024 року між позивачем та продавцем передбачено, що оплата за товар по даному контракту здійснюється по передоплаті або післяоплата протягом 120 днів. Відповідно позивач здійснив розрахунки з продавцем за вказаний автомобіль (FORD, модель: KUGA) та інші транспортні засоби придбані відповідно до умов цього ж контракту згідно платіжної інструкції №328 від 27.02.2025.

Зовнішньоекономічним договором № 1 від 15.08.2023 між позивачем та продавцем передбачено, що оплата за товар по даному контракту здійснюється по передоплаті або післяоплата протягом 120 днів. Відповідно позивач здійснив розрахунки з продавцем за вказаний автомобіль (PEUGEOT, модель: EXPERT) та інші транспортні засоби придбані відповідно до умов цього ж контракту згідно платіжної інструкції №375 від 30.04.2025.

Суд бере до уваги як належні та допустимі докази, платіжну інструкцію №328 від 27.02.2025 та рахунки згідно яких була здійснена відповідна проплата; платіжну інструкцію №375 від 30.04.2025 та митні декларації, реквізити яких вказано у даній платіжній інструкції.

У рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2025/700036/2 від 31.03.2025 відповідач також наводить застереження стосовно посередницьких, комісійних витрат.

З даного приводу судом встановлено, що Dobrovan Alexander є переможцем аукціону та першим покупцем вказаного автомобілю, вказане підтверджується інвойсом № 85300554 від 22.01.2025. «CFG CARS FROM GERMANY UG.», купили даний автомобіль у Dobrovan Alexander, Global Trust Project Sp. z o.o. придбало його в «CFG CARS FROM GERMANY UG.», а позивач відповідно придбав цей автомобіль у «Global Trust Project Sp. z o.o.», що підтверджується рахунком №27D/03/2025 від 10.03.2025.

Суд бере до уваги посередницький інвойс №24/01/2025/4 від 21.01.2025 між «CFG СARS FROM GERMANY UG» (представником яких є Dobrovan Alexander) та «Global Trust Project Sp. z o.o.».

Також суд зазначає, що відповідач, визначаючи у рішенні №UA209000/2025/700036/2 від 31.03.2025 вартість вказаного автомобіля, в якості джерела інформації вказав посилання на інтернет-ресурс: https://www.instagram.com/caromoto.md/p/DE7sFJHvXgp/?img_index=1.

Однак, суд бере до уваги доводи позивача, що молдавська компанія «CAROMOTO MOLDOVA» не є переможцем аукціону, і в вказаному дописі наводить лише теоретичний прорахунок вартості вказаного автомобіля. Більш того будь-яка особа в інтернеті може розмістити дані щодо вартості того чи іншого транспортного засобу, однак така інформація не може вважатись об`єктивною та належним чином обґрунтованою про реальну вартість транспортного засобу. При цьому відповідач не обґрунтовує чому ним не використовувались дані аукціону про купівлю вказаного автомобіля в США для перевірки заявленої позивачем вартості.

Зовнішньоекономічним договором № 2 від 15.08.2023 між позивачем та продавцем передбачено, що оплата за товар по даному контракту здійснюється по передоплаті або післяоплата протягом 120 днів. Відповідно позивач здійснив розрахунки з продавцем за вказаний автомобіль (BMW, модель: X5) та інші транспортні засоби придбані відповідно до умов цього ж контракту згідно платіжної інструкції №298 від 28.01.2025.

Судом враховано, долучені до позовної заяви наступні документи: платіжну інструкцію №298 від 28.01.2025 та проформи, реквізити яких вказано у даній платіжній інструкції.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим.

Так, за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

А тому, під час судового розгляду справи з`ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.

Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.

Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку, а тому спірні рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та безпідставними, що має наслідком визнання їх протиправними та скасування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі № 380/9774/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула

Оригінал: reyestr.court.gov.ua