Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №600/1146/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1146/25-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш Віталій Олександрович

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

27 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд із позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо проведення перерахунку, зарахування стажу в пільговому обчисленні за період військової служби в складі діючої армії в період бойових дій, безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганських областях, та період проходження військової служби сверхстроковиком на АПЛ з ядерним енергетичним реактором;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати із розрахунку один місяць служби за три страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військову службу у складі ЗСУ в період бойових дій, безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях, а саме за період з 23 березня 2022 року по 31 березня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати із розрахунку один місяць служби за два страхового стажу ОСОБА_1 військову службу сверхстроковиком (надстрокова служба) у ВМФ Тихоокеанському флоті СССР в Камчатській флотилії АПЛ, у в/ч НОМЕР_1 на атомному підводному човні (ПЛАРК) К – 675 проекту з спеціальними атомними енергетичними установками (реактори) на посаді командира відділення, а саме за період з 25 листопада 1987 року по 24 листопада 1990 року.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 29.12.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправною відмову відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів з 24.03.2022 по 21.08.2022, з 03.09.2022 по 31.03.2023 у кратному розмірі з розрахунку один місць за три місяці.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди 24.03.2022 по 21.08.2022, з 03.09.2022 по 31.03.2023 у кратному розмірі з розрахунку один місць за три місяці. У задоволенні іншої частини позову, - відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначені апеляційні скарги розглядаються в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а скаргу відповідача необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу, з 05.08.2024 призначено пенсію із зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, яка обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок його пільгового стажу за період перебування на службі на атомному підводному човні (крейсері), а також за період безпосередньої участі у бойових діях на території Донецької області в забезпеченні заходів з оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Розглянувши вказане звернення, відповідач листом від 24.12.2024 №5347-5170/С-17/8-2400/24 повідомив відповідачу, що нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення за період безпосередньої участі особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення не передбачено, правові підстави для врахування такого періоду в кратності відсутні.

Таким чином, період військової служби на Атомному підводному човні з 25.11.1987 по 24.11.1990 та період участі у бойових діях з 06.03.2022 по 01.04.2023 не можуть бути зараховані в кратному обчисленні при призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Основні принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі — Закон № 1058-IV).

Згідно з ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530 (Положення №530), час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

З огляду на положення вказаних норм права, суд першої інстанції доходить до передчасного висновку про те, що загальний період військової служби під час мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі, а період безпосередньої участі у бойових діях у воєнний час - з розрахунку один місяць служби за три місяці, оскільки згідно пункту 2.3. Положення №530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу).

Отже, Положення №530 щодо пільгового зарахування стажу містить виключення щодо пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу. Тобто, для пенсій згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом, позивачу з 05.08.2024 призначено пенсію із зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, яка обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, суд першої інстанції погодився із позицією відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено можливості зарахування до спеціального стажу, при призначенні пенсії на умовах, передбачених Законом №1058, періоду військової служби на пільгових умовах (у кратному обчисленні), оскільки така позиція не узгоджується із спеціальним законодавством, яке визначає соціальний і правовий захист військовослужбовців та суперечить вищенаведеним позиціям Верховного Суду, яким розглядалося саме питання про можливість включення до спеціального стажу, для призначення пільгових пенсій за віком, періодів військової служби на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Однак, задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що положення статті 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі — Закон № 1788-XII) та Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі — Порядок № 393), дають підстави для пільгового (кратного — один місяць за три) обчислення страхового стажу за час участі у бойових діях під час проходження військової служби при обчисленні пенсії за Законом № 1058-IV.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

З огляду на характер заявлених вимог та обраний позивачем вид пенсійного забезпечення, спірні правовідносини виникли у межах солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та підлягають врегулюванню передусім положеннями Закону № 1058-IV. Саме цей Закон визначає умови, порядок і межі формування страхового стажу, а також вичерпний перелік правових механізмів, які можуть бути застосовані при призначенні та перерахунку пенсій за цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими Законом № 1058-IV, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених цим Законом механізмів.

Абзац четвертий частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV встановлює, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Отже, використання законодавцем у цій нормі формулювання “виключно” свідчить про імперативний та вичерпний характер зазначеного переліку і прямо виключає можливість поширення пільгового (кратного) обчислення стажу на інші випадки розрахунку страхового стажу у солідарній системі.

Колегія суддів також зазначає, що Закон № 1058-IV не містить жодної норми, яка б передбачала пільгове (у кратному розмірі — один місяць за три) обчислення страхового стажу особам, які проходили військову службу та брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII та абзацу другого частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проте, вищенаведеними нормами законів врегульовано лише факт зарахування часу проходження військової служби до страхового стажу (у календарному/одинарному обчисленні), однак ними не передбачено правових підстав для кратного (1 до 3) обчислення страхового стажу для цілей загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Стосовно застосування судом першої інстанції норм статті 57 Закону № 1788-XII та Порядку № 393, колегія суддів наголошує на наступному.

Відповідно до статті 57 Закону № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Подібний підхід закріплено і в Порядку № 393 (зокрема п. 3, п. 4-1), прийнятому на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі — Закон № 2262-XII), яким визначено пільговий порядок зарахування вислуги років (один місяць за три) для призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Проте, Закон № 1788-XII та Порядок № 393 безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби із призначенням пенсій за вислугу років відповідно до спеціального Закону № 2262-XII, тобто за спеціальним видом пенсійного забезпечення, і вони не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування за Законом № 1058-IV.

Порядок № 393 є підзаконним нормативно-правовим актом, який деталізує механізм обчислення саме вислуги років для осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, і прямо виключає його застосування до загальних пенсій, що обчислюються на основі страхового стажу за Законом № 1058-IV.

Отже, зазначені норми підзаконних актів та спеціального законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.

Колегія суддів наголошує, що “вислуга років” і “страховий стаж” є різними за своєю правовою природою категоріями.

Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства (Закон № 2262-XII) та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, а страховий стаж є елементом солідарної системи (Закон № 1058-IV) і обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними цим Законом за даними реєстру застрахованих осіб.

Посилання суду першої інстанції на наявність у позивача статусу учасника бойових дій та права на дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV є безпідставним для вирішення даного спору, оскільки наведена норма статті 115 Закону № 1058-IV лише визначає право учасників бойових дій на зниження пенсійного віку (досягнення 55 років за наявності не менше 25 років страхового стажу), проте вона не змінює порядку обчислення самого страхового стажу та не встановлює для цієї категорії осіб пільгового (кратного) зарахування періодів військової служби до страхового стажу.

Вказана правова позиція є послідовною та повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 19.03.2026 у справі № 200/8094/24, від 09.04.2026 у справі № 240/1234/25 та від 14.07.2026 у справі №280/8104/25.

Таким чином, у відповідача були відсутні законні підстави для задоволення заяви позивача про перерахунок пенсії із розрахунку страхового стажу за спірні періоди як один місяць за три.

При цьому, судом першої інстанції надано належну правову оцінку щодо відсутності підстав для задоволення позовної заяви щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати із розрахунку один місяць служби за два страхового стажу ОСОБА_1 військову службу сверхстроковиком (надстрокова служба) у ВМФ Тихоокеанському флоті СССР в Камчатській флотилії АПЛ, у в/ч НОМЕР_1 на атомному підводному човні (ПЛАРК) К – 675 проекту з спеціальними атомними енергетичними установками (реактори) на посаді командира відділення, а саме за період з 25 листопада 1987 року по 24 листопада 1990 року.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про протиправність дій відповідача та наявність підстав для зобов`язання зарахувати спірний період у кратному розмірі в задоволеній частині позову ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315, статті 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, якщо суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.