Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №560/18305/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18305/25

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Гнап Д.Д.

27 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

Суть спору

Спір виник у зв`язку з розглядом ІНФОРМАЦІЯ_2 заяви позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо постанови військово-лікарської комісії від 28 листопада 2022 року, якою його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Позивач вважає, що відповідач не забезпечив належної перевірки й актуалізації його військово-облікових даних. Відповідач посилається на автоматичне взяття позивача на військовий облік та відсутність належно оформлених підстав для внесення відомостей про виключення з такого обліку.

І. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку з 28 листопада 2022 року, а також зобов`язати відповідача внести такі відомості до Реєстру.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що формулювання постанови, зазначене в довідці ВЛК від 28 листопада 2022 року №1622, не узгоджується зі статтею 38-б графи II Розкладу хвороб та пунктом 20.4 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Суд також зазначив, що сторонами не надано доказів затвердження постанови позаштатної ВЛК військово-лікарською комісією регіону.

ІІ. Узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції учасників справи

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Скаржник зазначає, що суд неправильно застосував положення законодавства, чинного на час проведення медичного огляду, та фактично поставив під сумнів постанову ВЛК, яка не була предметом оскарження в цій справі.

Позивач наголошує, що постанова ВЛК від 28 листопада 2022 року внесена до книги протоколів засідань ВЛК за №1966, оформлена довідкою ВЛК №1622, ґрунтується на акті дослідження стану здоров`я від 25 жовтня 2022 року №1340, відображена у військово-обліковому документі та не скасована і не змінена компетентним органом військово-лікарської експертизи.

Скаржник також посилається на те, що у військово-обліковому документі міститься запис про виключення його з військового обліку, у зв`язку з чим відмова актуалізувати відомості Реєстру порушує його права.

Відзив на апеляційну скаргу в наданих матеріалах відсутній.

ІІІ. Встановлені обставини справи

Позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За результатами медичного огляду 28 листопада 2022 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято постанову, зафіксовану в книзі протоколів засідань ВЛК за №1966 та оформлену довідкою ВЛК №1622, відповідно до якої позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 38-б графи II Розкладу хвороб.

Постанова ВЛК ґрунтувалася, зокрема, на акті дослідження стану здоров`я від 25 жовтня 2022 року №1340. У матеріалах справи міститься військово-обліковий документ із відміткою про виключення позивача з військового обліку.

Відповідач у відзиві на позов не заперечував факту прийняття 28 листопада 2022 року постанови ВЛК про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Одночасно відповідач зазначив, що надалі позивача автоматично взято на облік військовозобов`язаних відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року №932.

2 вересня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення до Реєстру відомостей щодо його непридатності до військової служби та виключення з військового обліку. 3 вересня 2025 року документи були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_4 для розгляду і прийняття рішення.

4 жовтня 2025 року позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічним проханням.

Листом від 9 жовтня 2025 року №2/468403 відповідач повідомив про відмову у внесенні до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку.

Матеріали справи не містять рішення компетентної ВЛК про скасування або зміну постанови ВЛК від 28 листопада 2022 року. Водночас вони не містять достатніх відомостей для однозначного встановлення того, чи було рішення ВЛК реалізоване в облікових документах територіального центру в 2022 році, крім відмітки у військово-обліковому документі, на яку посилається позивач.

IV. Оцінка висновків суду першої інстанції та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з висновком про наявність підстав для повної відмови в позові.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що персонально-якісний облік охоплює відомості стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення такого обліку покладається на відповідні районні та міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною шостою статті 37 цього Закону в редакції, чинній на час прийняття постанови ВЛК, було передбачено виключення з військового обліку громадян України, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами ведення Реєстру і забезпечують його ведення та актуалізацію бази даних.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 цього Закону до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов`язку та відомості про результати проходження медичного огляду, військово-лікарської експертизи.

Отже, відповідач як орган ведення Реєстру зобов`язаний забезпечувати повноту, достовірність та актуальність військово-облікових відомостей, внесених щодо особи.

Посилання відповідача на автоматичне взяття позивача на військовий облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №932 пояснює спосіб формування запису в Реєстрі, однак саме по собі не доводить правомірності відмови перевірити матеріали щодо постанови ВЛК від 28 листопада 2022 року та можливого виключення позивача з військового обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. З огляду на дату прийняття та предмет правового регулювання цей Порядок не застосовується для оцінки порядку проведення медичного огляду позивача і прийняття постанови ВЛК 28 листопада 2022 року. Водночас Порядок №1487 у редакції, чинній на час звернень позивача та надання відповіді у вересні—жовтні 2025 року, підлягає застосуванню для оцінки повноважень і дій відповідача щодо ведення військового обліку та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, визнаних непридатними до військової служби, та виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Натомість порядок проведення медичного огляду позивача, прийняття та оформлення постанови військово-лікарської комісії від 28 листопада 2022 року підлягає оцінці відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, у редакції, чинній на дату проведення такого огляду.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 штатні та позаштатні ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК або протоколом засідання штатної ВЛК.

Пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 у редакції, чинній на час медичного огляду позивача, було передбачено, що постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців із дня медичного огляду. Цим самим пунктом передбачалася можливість прийняття під час мобілізації щодо військовозобов`язаного постанови про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Водночас пункт 22.5 глави 22 розділу II Положення №402 визначав випадки, у яких у воєнний час постанова ВЛК оформлювалася свідоцтвом про хворобу, та передбачав, що в інших випадках в особливий період постанова оформлюється довідкою ВЛК, яка у воєнний час на контроль до штатної ВЛК не направляється. Пункт 22.6 цієї глави встановлював правила розгляду свідоцтв про хворобу та затвердження постанов ВЛК, зокрема щодо військовозобов`язаних у воєнний час.

Пославшись на пункт 22.6 Положення №402, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження постанови щодо позивача ВЛК регіону. Однак суд не навів узгодженого тлумачення положень пунктів 3.8, 22.5 і 22.6 Положення №402 та не встановив обставин, необхідних для визначення належної форми оформлення постанови і порядку її затвердження у конкретному випадку.

Зокрема, суд не з`ясував, за якою процедурою проводився медичний огляд позивача, чи належав він до категорії осіб, щодо яких у воєнний час складалося свідоцтво про хворобу, та чи поширювалася на постанову, оформлену довідкою ВЛК, вимога про її затвердження ВЛК регіону.

За таких обставин сама відсутність у матеріалах справи документа про затвердження постанови ВЛК не була достатньою підставою для висновку про правомірність відмови відповідача без установлення належної процедури оформлення та перевірки цієї постанови.

Під час розгляду звернення відповідач мав надати оцінку поданим позивачем документам і наявним у його розпорядженні матеріалам військового обліку, а також з`ясувати, чи було на підставі постанови ВЛК від 28 листопада 2022 року здійснено відповідну облікову дію. Доказів повної перевірки цих обставин відповідач не надав.

Щодо висновку суду першої інстанції про невідповідність формулювання постанови ВЛК статті 38-б графи II Розкладу хвороб колегія суддів зазначає таке.

Матеріали справи містять постанову про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку із посиланням на статтю 38-б графи II Розкладу хвороб. Суд першої інстанції поклав в основу рішення висновок про невідповідність зазначеної у постанові статті 38-б графи II Розкладу хвороб формулюванню про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Водночас правові наслідки можливої невідповідності, на яку послався суд першої інстанції, не були визначені рішенням компетентного органу військово-лікарської експертизи.

Предметом цієї справи не є правомірність постанови ВЛК від 28 листопада 2022 року, її скасування або зміна. Військово-лікарська комісія не є відповідачем у справі, а позовних вимог щодо її постанови не заявлено.

Питання про відповідність стану здоров`я певній статті Розкладу хвороб, правильність медичного діагнозу та вибір конкретного формулювання постанови потребують спеціальних медичних знань і належать до компетенції військово-лікарських комісій. Адміністративний суд не може підміняти ВЛК та самостійно визначати ступінь придатності особи до військової служби.

Водночас зазначене не означає, що наявні матеріали дають апеляційному суду достатні підстави безпосередньо зобов`язати відповідача внести до Реєстру остаточні відомості про виключення позивача з військового обліку.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що наявні документи безумовно зобов`язують відповідача внести остаточний запис про виключення позивача з військового обліку, не можуть бути визнані обґрунтованими повною мірою.

Наявність сумнівів щодо оформлення або змісту постанови ВЛК не звільняла відповідача від обов`язку належно розглянути заяву позивача та перевірити документи, які могли мати значення для встановлення його військово-облікового статусу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своєї поведінки покладається на відповідача.

Матеріали справи не містять доказів того, що під час розгляду заяви позивача відповідачем була надана належна оцінка поданим позивачем документам, зокрема довідці ВЛК, виписці з книги протоколів засідань ВЛК, військово-обліковому документу та іншим матеріалам, які могли мати значення для встановлення його військово-облікового статусу.

Також матеріали справи не підтверджують, що відповідач перевірив матеріали особової справи позивача, з`ясував, чи була постанова ВЛК від 28 листопада 2022 року скасована або змінена компетентним органом, чи була вона реалізована під час ведення військового обліку та чи відповідають відомості, внесені до Реєстру, наявним документам військового обліку.

Загальними вимогами до індивідуальних актів суб`єктів владних повноважень є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення конкретних фактичних та юридичних підстав, а також зрозумілих мотивів прийняття відповідного рішення.

За таких обставин відповідач не довів, що під час розгляду заяви позивача діяв з урахуванням усіх обставин, які мали значення для прийняття рішення, та забезпечив повну перевірку військово-облікових документів.

Водночас вимога про безпосереднє зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку з 28 листопада 2022 року задоволенню не підлягає.

Позовну вимогу сформульовано як вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення відомостей до Реєстру. Водночас заяву позивача було розглянуто, а результат її розгляду оформлено листом від 9 жовтня 2025 року № 2/468403.

Отже, зміст спірних правовідносин свідчить, що позивач фактично оскаржує відмову відповідача, прийняту за результатами неналежного розгляду його заяви. Надання судом правильної юридичної кваліфікації спірним правовідносинам не змінює їх фактичних підстав.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

За встановлених обставин належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням правової оцінки, наведеної у цій постанові.

V. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.

Згідно з пунктами 1, 3 і 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення та ухвалення нового є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків установленим обставинам та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції не забезпечив повного з`ясування обставин справи, що призвело до передчасних висновків щодо правомірності відмови відповідача та фактичної оцінки постанови військово-лікарської комісії, яка не є предметом оскарження у цій справі. Разом із тим матеріали справи не дають достатніх підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку.

За наведених обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції — скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

За таких обставин слід визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену листом від 9 жовтня 2025 року № 2/468403, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням правової оцінки, наведеної у цій постанові.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку з 28 листопада 2022 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оформлену листом від 9 жовтня 2025 року № 2/468403.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо результатів військово-лікарської експертизи та його військово-облікового статусу з урахуванням правової оцінки, наведеної у цій постанові.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.