Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: прийняття громадян на публічну службу, з них
Дата: 26 липня 2026 р.
Справа: №600/338/25-а
Суддя: Ватаманюк Р.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/338/25-а
Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір Віталіна Олександрівна
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
27 липня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача — військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16 регіональна військово-лікарська комісія Західного регіону, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2023;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.12.2023 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У зв`язку з тривалим невиключенням його з військового обліку позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.12.2024, у відповідь на яку листом від 30.12.2024 №2/5881 йому повідомлено про необхідність повторного проходження ВЛК, оскільки 16 регіональна військово-лікарська комісія Західного регіону не підтвердила висновок про його непридатність.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки чинним законодавством не передбачено погодження (затвердження) висновку ВЛК районного (міського) ТЦК та СП регіональною комісією як умови виключення з військового обліку, а постанова ВЛК є самостійною та достатньою підставою для виключення з обліку, яка підлягає негайній реалізації.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 20.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (далі — Положення №402), постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби в обов`язковому порядку підлягають затвердженню штатною ВЛК.
Оскільки, 16 регіональна військово-лікарська комісія Західного регіону своєю резолюцією від 25.11.2024 не затвердила довідку ВЛК від 08.12.2023 №2/235/1230, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов`язку вносити відомості про виключення позивача з військового обліку.
Суд також зазначив, що рішення 16 регіональної ВЛК від 25.11.2024 позивачем в установленому порядку не оскаржувалося, а тому дії відповідача, який запропонував позивачу пройти повторний медичний огляд, є правомірними.
Виходячи з цього, суд першої інстанції визнав відсутнім факт порушення прав позивача з боку відповідача, що є самостійною підставою для відмови в позові.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.07.2025 та ухвалити нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що:
- жодною нормою Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачено погодження (затвердження) висновку ВЛК районного (міського) ТЦК та СП регіональною військово-лікарською комісією як умови виключення громадянина з військового обліку;
- єдиною та достатньою підставою для виключення громадянина з військового обліку є постанова ВЛК про визнання його непридатним до військової служби, яка відповідно до пункту 22.10 Положення №402 повинна бути реалізована негайно;
- Положення №402 не покладає на позивача обов`язку вчиняти будь-які додаткові дії (у тому числі проходити повторний медичний огляд) для виключення з військового обліку;
- суд першої інстанції не надав належної оцінки правовій природі та правовим наслідкам резолюції 16 регіональної ВЛК про незатвердження довідки ВЛК, не з`ясувавши, чи є така резолюція скасуванням чи відміною постанови ВЛК від 08.12.2023 в розумінні Положення №402, чи лише рекомендацією.
IV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення, зазначивши, що відповідно до пункту 3.8 Положення №402 постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до Положення №402), тоді як постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до Положення №402).
Оскільки щодо позивача оформлено довідку ВЛК, а не свідоцтво про хворобу, та відсутні докази затвердження цієї довідки штатною (регіональною) ВЛК, відповідач вважає, що процедура виключення позивача з військового обліку не є завершеною, а тому в діях відповідача відсутня протиправність. Крім того, відповідач посилається на відсутність порушеного права позивача та неналежність обраного ним способу захисту.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2026 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача — 16 регіональну військово-лікарську комісію Західного регіону та військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребувано у зазначених осіб докази та письмові пояснення щодо правових підстав і наслідків незатвердження постанови ВЛК від 08.12.2023.
На виконання зазначеної ухвали 16 регіональною військово-лікарською комісією Західного регіону подано письмові пояснення від 08.06.2026, у яких третя особа зазначила про наявність у штатної ВЛК регіону повноважень розглядати, затверджувати, не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК (підпункт 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402), навела перелік виявлених недоліків довідки ВЛК від 08.12.2023 (неповноцінне обстеження, некоректно сформульований діагноз, оформлення з порушенням вимог додатка 4 до Положення №402, відсутність бланків з результатами аналізів) та рекомендацію щодо повторного огляду, а також зазначила про повернення матеріалів до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2026 повторно витребувано у третіх осіб докази та пояснення, зокрема щодо правового статусу постанови від 08.12.2023 після прийняття рішення про її незатвердження, наявності чи відсутності окремого рішення про її скасування, відміну, перегляд або зміну, а також щодо повідомлення позивача про необхідність проходження повторного медичного огляду та факту проведення (непроведення) такого огляду.
VI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІ
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08.12.2023 позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якого встановлено діагноз: відкритокутова IV В (мед опер) глаукома, початкова вікова катаракта правого ока; відкритокутова III В (мед опер) глаукома, артифакія лівого ока; гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. На підставі статей 28а, 31а графи II Розкладу хвороб, граф 1-9 ТДВ Б ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що оформлено довідкою ВЛК №2/235/1230 від 08.12.2023.
18.12.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про виключення з військового обліку на підставі зазначеної довідки ВЛК.
Листом від 30.12.2024 №2/5881 відповідач повідомив позивача, що 25.11.2024 16 регіональна військово-лікарська комісія Західного регіону не підтвердила (не затвердила) висновок про непридатність позивача до військової служби, у зв`язку з чим позивачу необхідно повторно пройти ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На звороті довідки ВЛК від 08.12.2023 №2/235/1230 міститься відмітка: «НЕ ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ. Продовження постанови перенесено на додатковий аркуш. Голова комісії п-к м/с Михайло Пітей 25.11.2024», а на додатковому аркуші зазначено причини незатвердження (неповноцінне обстеження хворого, некоректно сформульований діагноз, оформлення експертних документів з порушенням вимог додатка 4 до Положення №402, відсутність бланків з результатами аналізів) та рекомендації (повторний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняття експертного рішення за новим протоколом).
Будь-якого окремого рішення про скасування або відміну постанови ВЛК від 08.12.2023 у розумінні пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 матеріали справи не містять. Так само матеріали справи не містять доказів того, що позивача було належним чином повідомлено про необхідність проходження повторного медичного огляду та що такий огляд призначався чи проводився.
VIІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі — Закон №2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Порядок проведення військово-лікарської експертизи визначено Положенням №402.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів з винесенням письмового висновку (постанови).
Абзацами четвертим-шостим пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 передбачено, що постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання; постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК; постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів, а відміняється — коли необхідно привести зміст постанови, яка була прийнята правильно, у відповідність до чинного законодавства.
Отже, за змістом Положення №402 законодавцем розмежовано юридично значущі акти реагування штатної ВЛК на постанову підпорядкованої ВЛК — «скасування» та «відміну» постанови, які припиняють її юридичну дію, — та інші форми контролю (розгляд, затвердження, незатвердження, перегляд), правові наслідки яких Положенням №402 окремо не визначені як такі, що самі по собі позбавляють постанову підпорядкованої ВЛК юридичної сили.
Судом апеляційної інстанції ухвалами від 22.05.2026 та від 12.06.2026 — витребовувалися у 16 регіональної військово-лікарської комісії Західного регіону докази прийняття окремого рішення про скасування або відміну постанови ВЛК від 08.12.2023, а також пояснення щодо правового статусу цієї постанови після її незатвердження, проте, таких доказів до суду надано не було.
Наведені третьою особою пояснення обмежуються посиланням на дискреційні повноваження штатної ВЛК контролювати, розглядати, затверджувати, не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК (підпункт 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402), без наведення конкретного акта скасування чи відміни постанови від 08.12.2023.
За таких обставин колегія суддів виходить з того, що постанова ВЛК від 08.12.2023 №2/235/1230, якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, в установленому Положенням №402 порядку скасована або відмінена не була, а рішення 16 регіональної ВЛК від 25.11.2024 за своїм змістом є не скасуванням (відміною) постанови, а рекомендацією щодо проведення повторного огляду із зауваженнями до оформлення документів.
Колегія суддів також враховує, що згідно з пунктом 22.10 Положення №402 постанови ВЛК щодо військовослужбовців, військовозобов`язаних, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, повинні бути реалізовані негайно. Ця вимога кореспондує обов`язку відповідача, на якого частиною першою статті 34 Закону №2232-XII та пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, покладено ведення персонально-якісного обліку та здійснення виключення з військового обліку у випадках, передбачених законодавством, невідкладно вчинити дії, спрямовані на виключення позивача з військового обліку, а не очікувати наслідків контрольних процедур, правові наслідки яких Положенням №402 як підстава для незастосування постанови ВЛК не визначені.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що постанова про непридатність військовозобов`язаного до військової служби з виключенням з військового обліку в будь-якому випадку підлягає оформленню виключно свідоцтвом про хворобу (додаток 11 до Положення №402), а довідка ВЛК (додаток 4 до Положення №402) призначена лише для випадків тимчасової непридатності, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Відповідач в особі підпорядкованої йому військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 оформив постанову щодо позивача саме довідкою ВЛК, а не свідоцтвом про хворобу, а тому останній не вправі покладати негативні наслідки обраної ним самим форми документа на позивача, який жодним чином не впливав на вибір форми оформлення постанови ВЛК.
Крім того, зі змісту резолюції 16 регіональної ВЛК від 25.11.2024 та пояснень цієї третьої особи від 08.06.2026 вбачається, що зауваження щодо незатвердження документа, зокрема, «оформлення з порушенням вимог додатка 4 до Положення», стосувалися саме дотримання вимог до заповнення додатка 4 (довідки ВЛК), тобто сама регіональна ВЛК розглядала подану довідку в межах процедури, встановленої саме для цієї форми документа, не ставлячи під сумнів застосовність довідки ВЛК як форми оформлення постанови щодо позивача. За таких обставин довід відповідача про необхідність оформлення постанови виключно свідоцтвом про хворобу суперечить власним діям відповідача та третьої особи під час розгляду матеріалів позивача і не може бути прийнятий судом як підстава правомірності дій відповідача.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з усталеною судовою практикою, зокрема, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №120/10002/24, суд не вправі здійснювати власну оцінку медичної обґрунтованості постанови ВЛК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, а перевіряють законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття та реалізації. У згаданій справі суд визнав, що довідка ВЛК про визнання особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку є достатньою підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не потребує обов`язкового затвердження регіональною ВЛК як умови виключення особи з військового обліку.
Колегія суддів не вбачає підстав відступати від цього висновку в цій справі, оскільки обставини обох справ є тотожними в частині, що має значення для вирішення спору, а саме наявність постанови (довідки) ВЛК про непридатність з виключенням з військового обліку та відмова відповідача внести відповідні відомості до обліку з посиланням на невиконання процедур регіональною ВЛК.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 постанова ВЛК регіону може бути оскаржена до Центральної військово-лікарської комісії або в судовому порядку. Таким чином, законодавець передбачив спеціальний механізм оскарження постанов регіональних ВЛК особою, права якої вони стосуються. Водночас незатвердження регіональною ВЛК постанови нижчої ВЛК не тягне автоматичного припинення дії останньої, доки в установленому порядку не буде прийнято рішення про її скасування чи відміну, а сама постанова від 08.12.2023 позивачем не оскаржувалася, оскільки не погіршувала, а підтверджувала його правове становище.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність факту порушення прав позивача.
Бездіяльність відповідача, який після спливу розумного строку з дня прийняття постанови ВЛК від 08.12.2023 та після звернення позивача із заявою від 18.12.2024 не вчинив дій щодо виключення позивача з військового обліку, а замість цього поклав на позивача обов`язок проходження повторного медичного огляду, не передбачений як умова виключення з обліку ні Законом №2232-XII, ні Положенням №402 за відсутності скасування чи відміни чинної постанови ВЛК, є протиправною.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції, а також залучені треті особи, не довели наявності правових підстав, які б виключали обов`язок невідкладного виключення позивача з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 08.12.2023.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права. Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача в цій справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача та покладення на нього обов`язку вчинити дії, спрямовані на поновлення порушеного права, а саме — виключити позивача з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 08.12.2023.
VIII. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
У силу п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для його скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із задоволенням позову підлягають перерозподілу судові витрати у справі.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн та апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
3. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2023.
5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку на підставі постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2023.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua