Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №120/7080/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них

Дата: 26 липня 2026 р.

Справа: №120/7080/26

Суддя: Гнап Д.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7080/26 Головуюча у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна

Суддя-доповідач: Гнап Д.Д.

27 липня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Агрономічної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 28 березня 2026 року № 4056 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн, оскільки суд не знайшов підстав для звільнення позивача від його сплати.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі № 120/7080/26 позовну заяву повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків у встановлений судом строк.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник уважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та зазначає, що як учасник бойових дій він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”. Апелянт наголошує, що предмет спору безпосередньо пов`язаний із захистом його прав як ветерана, оскільки пункт 14 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає пільгу у вигляді першочергового відведення земельних ділянок для городництва. Також позивач посилається на релевантну практику Сьомого апеляційного адміністративного суду у подібних правовідносинах та стверджує, що повернення заяви є надмірним обмеженням права на судовий захист.

Агрономічна сільська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач стверджує, що пільга щодо звільнення від судового збору має відсильний характер і стосується лише справ, нерозривно пов`язаних зі статусом учасника бойових дій, а не будь-яких спорів. На думку представника ради, оскільки право на оренду землі для городництва встановлено загальними нормами законодавства для всіх громадян, позивач мав сплатити судовий збір на загальних підставах, посилаючись при цьому на правові висновки Верховного Суду.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист (частина перша статті 5 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк

У позовній заяві, а також у поданій на виконання ухвали суду заяві про усунення недоліків, позивач прямо зазначав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має статус учасника бойових дій та звернувся до суду з метою захисту свого права на пенсійне забезпечення саме як особа, яка користується відповідними соціальними гарантіями.

На обґрунтування такої позиції позивач посилався на характер спірних правовідносин, які пов`язані з реалізацією передбачених законом пільг та гарантій для учасників бойових дій, та вважав, що у зв`язку з цим обов`язок зі сплати судового збору у нього відсутній.

Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про оплату судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20.

Колегія суддів бере до уваги, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору суд має оцінювати не формальне найменування вимог, а їх зміст та правову природу спірних правовідносин. Якщо вимоги спрямовані на захист прав, що випливають зі статусу учасника бойових дій, така справа є пов`язаною з порушенням прав цієї особи у розумінні пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 200/1654/21-а, в якій зазначено, що у спорах щодо реалізації соціальних гарантій, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій, особа звільняється від сплати судового збору.

У даній справі позовні вимоги стосуються відмови відповідача у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,06 га для ведення городництва.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-XII, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Аналізуючи ухвалу Верховного Суду від 09 березня 2026 року у справі № 200/9942/25, на яку послався суд першої інстанції, колегія суддів уважає її застосування в даному випадку помилковим.

Верховний Суд у вказаній ухвалі зазначив, що порушені права мають бути нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій.

Проте у справі № 200/9942/25 предметом позову була бездіяльність державного виконавця щодо невинесення постанови, що не входить до переліку спеціальних пільг ветеранів.

Натомість у справі ОСОБА_1 оспорюється право на землю для городництва, яке прямо закріплено у статті 12 Закону № 3551-XII як соціальна гарантія для учасників бойових дій.

Таким чином, критерій «нерозривного зв`язку» між порушеним правом та статусом ветерана у цій справі дотримано, що зумовлює право позивача на пільгу.

Отже, спірні правовідносини безпосередньо пов`язані з реалізацією соціальної гарантії, наданої позивачу саме у зв`язку з його статусом учасника бойових дій. Таким чином, цей спір стосується захисту прав позивача як учасника бойових дій.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у системному зв`язку з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки спір виник у зв`язку з реалізацією гарантій, установлених для учасників бойових дій.

З огляду на наведене, повернення позовної заяви у даному випадку було передчасним, призвело до необґрунтованого обмеження права позивача на доступ до суду та створило перешкоду для розгляду спору по суті, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження її розгляду відповідно до статті 320 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua